Міністерство освіти та науки України

Київський національний економічний університет

З.П. Бараник

Статистика праці

Навчальний посібник

Допущено Міністерством освіти та науки України

Київ – 2002

Зміст

Стор.

Вступ 4

Розділ 1. Предмет, метод і завдання статистики праці. 5

1.1. Предмет статистики праці. 5

1.2. Методи статистики праці. 6

1.3. Завдання статистики праці. 7

4. Основні джерела статистики праці. 8

5. Основні форми державної статистичної звітності з праці. 10

Розділ 2. Основні положення формування агрегованої системи показників статистики праці. 12

2.1. Роль міжнародної організації праці. 12

2.2. Проблеми інтеграції національної економіки в світову. 17

2.3. Рекомендовані системи показників статистики праці. 19

2.4. Вимоги, які ставляться до показників статистики праці. 19

Розділ 3. Статистика трудових ресурсів. 23

3.1. Поняття та склад трудових ресурсів. 23

2. Задачі статистики трудових ресурсів. 27

3. Основні показники статистики трудових ресурсів. 28

3.4. Методика розрахунку коефіцієнтів інтенсивності зайнятості та безробіття.34

Розділ 4. Статистика чисельності, складу та руху робочої сили. 41

4.1. Статистика чисельності робочої сили. 41

4.2. Статистика складу робочої сили. 47

4.3. Оцінка забезпеченості підприємств робочою силою. 52

4.4. Статистика вивчення руху чисельності робочої сили. Вимір сезонних коливань у її чисельності. 54

Розділ 5. Статистика робочого часу. 62

5.1. Сутність закону економії часу та задачі його статистичного вивчення. 62

5.2. Поняття робочого часу, його облік та структура. 64

5.3. Показники використання робочого часу. 67

5.4. Методика побудови й аналізу балансу робочого часу. 74

5.5. Показники змінності, безперервності, інтегральний показник завантаження робочих місць. 77

6. Джерела статистичних даних з використання робочого часу. 79

7. Статистичні методи виявлення резервів поліпшення використання робочої сили. 80

8. Методичні рекомендації з організації та проведення моментно- вибіркових спостережень використання робочого часу на підприємствах. 85

Розділ 6. Статистика робочого місця. 98

6.1. Методологічні підходи до визначення поняття “робоче місце”. 98

6.2. Оцінка ефективності функціонування робочих місць. 99

6.3. Система показників статистичного аналізу використання робочого місця у вартісному вираженні та методика їх розрахунку. 103

Розділ 7. Статистика продуктивності праці. 108

7.1. Вимірювання рівня продуктивності праці. 108

7.2. Аналіз динаміки продуктивності праці. 109

7.3. Статистичні методи вивчення чинників, які впливають на рівень продуктивності праці. 121

Розділ 8. Статистика оплати праці. 125

8.1. Суть оплати праці та завдання статистики. 125

8.2. Заробітна плата, її види. 126

3. Фонд оплати праці. 127

4. Середня заробітна плата працівників та аналіз її динаміки. 130

5. Концептуальні положення щодо визначення реальної заробітної плати. 135

6. Методика розрахунку індексів реальної заробітної плати. 137

8.7. Склад витрат на робочу силу. 145

8. Оцінка економічної ефективності використання ресурсів робочої сили. 147

Розділ 9. Система показників статистики праці в сільському господарстві. 151

1. Основні групування показників статистики праці. 151

2. Показники статистики праці та їх інформаційні джерела. 153

Питання, тести, задачі. 160

Післямова. 182

Визначення найважливіших термінів. 183

Список рекомендованої літератури. 188

Роз’яснення щодо складання статистичної звітності за формами №1-ПВ термінова-місячна, №1-ПВ термінова квартальна “Звіт з праці”. 190

Додатки. 201

ВСТУП

Мета цього навчального посібника дати можливість студентам вивчити основні положення "Статистики праці", оволодіти системою теоретичних знань і практичних навичок успішного застосування статистичної методології та методики досліджень кількісної сторони масових процесів та явищ, які відбуваються у сфері праці, з метою виявлення тут якісних особливостей, взаємозв’язків та закономірностей.

Процес праці, як цілеспрямована діяльність людей , являє собою необхідні умови існування і розвитку людського суспільства, а люди, які здійснюють виробництво матеріальних благ, представляють основну і головну продуктивну силу суспільства.

Статистика праці — суспільна наука, яка вивчає склад і структуру трудових ресурсів, ступінь їх використання в процесі суспільного виробництва , ступінь використання робочої сили і робочого часу в процесі виробництва в нових економічних умовах. Велика увага приділяється вивченню робочого місця. Розглядаються методологічні питання до визначення поняття “робоче місце”, пропонується статистична оцінка ефективності функціонування робочих місць у часі, представлена система статистичних показників аналізу робочого місця у вартісному вираженні та методика їх розрахунку. У посібнику особлива увага приділяється вивченню продуктивності праці як в натуральному, так і в вартісному виразі, розглядаються статистичні методи вивчення чинників, які впливають на рівень продуктивності праці. Розглядаються питання заробітної плати та витрат на робочу силу. Представлені концептуальні положення щодо визначення реальної заробітної плати. В посібнику розглядаються основні положення формування агрегованої системи показників статистики праці, основні статистичні показники, що використовуються для забезпечення інформаційного моніторингу процесів ринку праці України.

Системи показників статистики праці розглядаються у відповідності з Міжнародними нормами та стандартами Міжнародної організації праці і ООН. Такий підхід дозволить, з одного боку більш повно охарактеризувати ситуацію, що склалася в економіці України (з боку основних даних про статистику праці) у перехідному періоді, а з іншого боку, надасть можливість проведення порівняльного аналізу нашої країни з іншими державами. Знайомство з рекомендованим навчальним посібником надасть можливість майбутнім фахівцям самостійно вивчити "Статистику праці", допоможе їм оцінити окремі ситуації у сфері праці, вирішувати комплексні економічні проблеми як на макрорівні, так і на рівні підприємства.

З метою найкращого засвоєння матеріалів по статистиці праці посібник містить теоретичні питання, тести і практичні завдання по всім розділам. Крім того, він містить роз’яснення щодо складання статистичної звітності з статистики праці, а також роз’язання щодо складання статистичних показників. У посібнику представлений список рекомендованої літератури і додатки.

Розділ 1. Предмет, метод і завдання статистики праці.

1. Предмет статистики праці.

2. Методи статистики праці.

3. Завдання статистики праці.

4. Основні джерела статистики праці.

5. Основні форми державної статистичної звітності з праці.

1. Предмет статистики праці.

Статистика праці - суспільна наука , котра вивчає кількісну сторону масових явищ та процесів, які відбуваються в межах праці з метою виявлення якісних особливостей , взаємозв’язків та закономірностей.

Процес пращ , як цілеспрямована діяльність людей , являється необхідною умовою існування та розвитку суспільства, а люди, які здійснюють виробництво матеріальних благ , складають основну і головну продуктивну силу суспільства.

Статистика праці вивчає чисельність , склад , розподіл і відтворення трудових ресурсів, ступінь їх використання в процесі суспільного виробництва , виявляє резерви робочої сили , що не використовується в суспільному виробництві.

Статистика праці визначає ступінь залучення трудових ресурсів в суспільне виробництво і вивчає чисельність та склад зайнятих в економіці, ступінь використання робочої сили та робочого часу в процесі виробництва.

Продуктивність праці також є предметом постійного вивчення статистики праці. Статистика праці вивчає рівень та динаміку продуктивності праці, фактори , що викликають зміни продуктивності праці , вплив зростання продуктивності праці на зміну обсягу виробленої продукції , на показники собівартості продукції.

Велику увагу приділяє статистика праці вивченню оплати праці. При цьому розглядаються фонди оплати праці, рівень і динаміка цих показників, шляхи їх найбільш вірного використання.

Вивчення динаміки середньої заробітної плати провидиться паралельно з вивченням динаміки продуктивності праці.

Усі перераховані показники розглядаються в зв'язку з показниками фінансової діяльності підприємств та галузей економіки.

Статистика праці вивчає рівень життя населення, який є найбільш важливою умовою розширеного відтворення трудових ресурсів.

Вивчення проблем статистики праці ведеться в міжнародному масштабі, в масштабі всієї економіки, областей, економічних районів і т.д., а також по окремим галузям економіки, окремим підприємствам, установам, організаціям, по окремим цехам й ланкам виробництва.

Оскільки предмет статистики праці, як суспільної науки, явища й процеси, що відбуваються в області праці, який не є галуззю економіки, а головною умовою існування людського суспільства, статистика праці не відноситься до галузевих статистик. Це самостійна наука, що має свій предмет та метод, свою систему показників, що дозволяє вести дослідження в будь-якій галузі економіки, так і в цілому по економіці.

В той же час вона органічно входить в склад будь-якої галузевої статистики (статистика праці в промисловості, статистика праці в сільському господарстві, статистика праці в будівництві та ін.) як один з найважливіших розділів.

Комплексний розгляд питань галузевих статистик, включаючи питання статистики праці даної галузі, дозволяє найбільш широко, всебічно охарактеризувати роботу кожної конкретної галузі економіки.

Об'єктом дослідження статистики праці є трудові ресурси, а одиницею спостереження - головним чином підприємства та установи сфери матеріального виробництва й невиробничої сфери будь-якої форми власності.

2. Методи статистики праці.

Статистика праці – наука суспільна, а тому вона базується на діалектичному й історичному матеріалізмі, основним її методом є діалектичний метод пізнання дійсності.

Однією з головних умов діалектичного методу є вимога об'єктивності розгляду суспільних явищ. В основі розвитку суспільства закладені суспільні, незалежні від волі та свідомості людини, закони. В своїй діяльності людина повинна вивчати внутрішні закономірності розвитку явищ, пізнавати ці закони й свідомо використовувати в інтересах трудящих.

В умовах розвитку ринкових відносин дія об'єктивних законів розвитку суспільних явищ попадає під контроль людей. В зв'язку з цим при розгляді кожного явища треба прагнути найбільш повного його вивчення. Непомічання цього важливого принципу діалектичного методу пізнання дійсності веде до волюнтаризму.

Діалектичний метод потребує розгляд явищ, що вивчаються в їх розвитку й взаємозв’язку, виявлення в них нових сторін та тенденцій. Діалектичний метод є найбільш важливим правилом наукового вивчення взагалі та діалектики як такої.

Щоб дійсно знати предмет, явища, необхідно вивчати всі його сторони, всі зв’язки з урахуванням їх рухомості та змінності. Вивчаючи те чи інше явище в області праці, потрібно розглядати його розвиток, зміни, з урахуванням зв'язку з іншими економічними явищами. Одна з найважливіших вимог до статистики праці в необхідності вивчати працю в залежності від конкретних умов, з урахуванням місця, часу та етапу суспільного розвитку.

Діалектичний матеріалізм вчить, що процес розвитку суспільних відносин в результаті наростання кількісних змін призведе до корінних якісних змін. Статистика праці стежить за процесом переходу кількісних змін в якісні в області праці, вимірює ці зміни, визначає їх фактори. Всі зміни в області праці статистика розглядає в процесі боротьби протилежностей, в процесі боротьби між старим та новим.

Успішна реалізація поставлених завдань в багато чому визначається ступенем використання трудових ресурсів країни. Статистика праці, використовуючи свої специфічні методи вивчення, знаходить резерви найбільш ефективного використання трудових ресурсів й таким чином вносить свій вклад в вирішення завдань прискорення соціально-економічного розвитку країни.

Базуючись на діалектичний метод пізнання статистика розробляє власні специфічні методи дослідження. До них можна віднести: метод відносних та середніх величин, індексний метод, балансовий метод. Широко використовуються в статистики праці математичні методи аналізу: кореляційний, дисперсійний тощо.

Основною формою статистичного спостереження є звітність підприємств та установ виробничої і невиробничої галузей, яку вони укладають на основі даних первинного обліку та регулярно представляють органам державної статистики.

Крім того, значну частину статистичних даних по праці збирають шляхом проведення спеціальних одноразових статистичних обстежень ( вибіркових або повних), які здійснюються періодично. Наприклад, проводяться одноразові обстеження чисельності робітників та службовців по загальному стажу роботи, облік чисельності спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою, зайнятих в економіці, облік професійного складу робітників за галузями економіки та інше.

Нарешті, статистика праці використовує дані галузевих статистик (статистика промисловості, сільського господарства, будівництва, демографічної статистики, бюджетної статистики тощо).