- •1. Становлення політологія як наука і навчальна дисципліни
- •2. Значення політології у сучасному житті
- •3. Політологія в системі суспільних наук.
- •4. Предмет і методи політології
- •5.Предмет і методи політології
- •6 Структура політології і її функції.
- •10 Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11Марксистські погляди на політику.
- •12 Політичні погляди Київської Русі.
- •13Політична думка в Україні в період панування Речі Посполитої.
- •14 Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •15 Розвиток нац. Ідеї і державотворчі процеси в період козацько-гетьманської доби.
- •16Практика державотворення в Україні епохи Запорожської Січі і Гетьманщини.
- •17 Кирило-Мефодієвске товариство про державно-політичний устрій України.
- •18 Проблеми демократії держави та політ. Відносини в суспільній думці в Укр. XIX ст.
- •19 Основні напрями розвитку Укр політ. Думки першої пол. XX століття.
- •20Вляда як явище політичного суспільного життя.
- •21 Основні концепції політичної влади
- •22 Ресурси, Форми та легітимність політичної влади
- •23 Поняття та структура політичної системи.
- •24 Становлення та реформування політ сист Укр
- •25 Демократія: сутність різновиди
- •26 Принципи та основні ознаки демократії Ознаки:
- •29 Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Сутність і ознаки держави, теорії її походження
- •31. Структура, ф-ії та типологія держав
- •32. Форми державного правління тадерж устрою.
- •33. Процес державотворення в Україні
- •34. Основні ознаки республіканського правління
- •35. Форми національно-територіального устрою.
- •36. Характерні ознаки унітарної держави.
- •37. Правова держава, її ознаки.
- •38 Сутність політичного режиму та його типи.
- •39 Характерні ознаки демократичного політичного режиму.
- •40. Поняття та генезис політичних партій
- •41 Функції політичних партій.
- •42. Типи політичних партій.
- •43 Поняття партійної системи. Типи партійних систем.
- •44 Поняття партійної системи та типи партійних системх
- •45. Громадські об’єднання, сутність, типологія.
- •46. Громадсько-політичні організації і рухи.
- •47. Особа і політика
- •48. Свободи особи і держави.
- •49. Політична соціалізація особи.
- •50. Політична поведінка особи.
- •51.Суб’єкти політики.
- •52. Поняття політичної еліти та еволюція теорій політичної еліти.
- •54. Політична еліта ілідерство в Україні
- •55. Теорія еліт г. Моски і в. Парето.
- •56. Теорія політичного лідерства.
- •57. Класифікація політичних лідерів.
- •58. Функції політичних лідерів.
- •59. Типологія лідерів м.Вебера.
- •60. Поняття політичної культури.
- •61. Типи політичних культур (пк).
- •62. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •63. Політична доктрина комунізму.
- •64. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •65. Лібералізм як ідеологія.
- •67. Ідеї цілісності консерватизму.
- •68. Ідеологія сучасного націоналізму.
- •69. Сутність національної політики.
- •70. Національна політика в Україні.
- •71. Співвідношення політики і моралі.
- •72. Специфіка взаємин політики і релігії.
- •73. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •74. Сутність політичних конфліктів.
- •75. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •76. Функції міжнародної політики.
16Практика державотворення в Україні епохи Запорожської Січі і Гетьманщини.
Причини виникнення: Земля. 1471р. Київське князівство переходить до Литви і організовує воєводство. Литва запроваджує нові порядки. Це феодальні правила. Земля в Україні була общинною власністю, а тепер земля належить вищим і середнім станам. Селяни позбавляються права володіти землею. Селяни тікають на південь у пошуках землі. В Литовському князівстві до Люблінської унії 1569, цінними угіддями були: лісові, водні, болотні. Тому землеробство тут не заохочувалось. А селянин перш за все був хліборобом. На півдні існували татарські козаки, що здійснювали набіги на укр. землі. Укр селянин, витіснений з одного боку Литвою, а з іншого — татарами, змушений був вдатися до держави. Наявність на півдні України вільних степів — незайнятих земель. На протязі багатьох століть укр. народ існував на основі віче — народної влади. Не було жорстких законів. Процес ополячення, нав’язування чужої культури. Процес покатоличення — нав’язування чужої віри. В 1596 р були підписана Берестейска унія — компроміс між масами західного католицизму і східного православ’я. Географічна: Наявність на півдні Дніпровських порогів, що дало змогу безпечного встановлення Зап Січі. На Січ міг пройти будь-хто. Претендент мав виконувати декілька умов: бути вільним, неодруженим, мав говорити українською мовою. З 1654 р додали ще: вірність московському царю, православна віра, козак мав пройти військовий вишкіл. Основною масою війська були сіромахи — піші. Військо запорізьке ділилось на зимових і січових. Січове козацтво — виключно холостяцьке братство. Вони отримували харчову і грошову платню. Сімейне або зимове — мешкало за межами січі в сімейниках і хуторах. В основі політ організації державності ЗС були община, громада, товариство, рада — на якій міг бути присутнім кожен і кожен мав рівне право голосу. Військо поділялось на військове і територіальне. Військове ділилось на курені. територіальне на паланки. Щороку 1 січня обов’язково збирались на Раду. Адміністративна влада функціонувала в такому порядку: кошовій (найвища влада), суддя, єсаул, писар. Кошовий концентрував у своїх руках військову, судову, адміністративну та духовну владу.
17 Кирило-Мефодієвске товариство про державно-політичний устрій України.
Наприкінці 1845 — початку 1846 рр. в Україні виникло Кирило-Мефодіївське товариство. Його ініціаторами були М. Костомаров, М, Гулак, В- Білозерський. Кирило-Мефодіївське товариство ставило своєю метою об'єднати усі слов'янські народи в єдину федеративну республіку. Основні ідеї товариства були викладені н "Книзі буття українського народу", а шляхи і засоби осягнення мети — у "Статуті Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія". Кирило-Мефодіївське товариство чітко відстоювало ідеал рівності і братерства для українського та інших, насамперед слов'янських народів, що терпіли соціально-економічний, політичний та національний гніт, та керуючись цим принципом, відкидало усі форми поневолення, виступало проти царизму, й усієї системи самодержавного ладу, заперечувало кріпосне право, гноблення, людини і народу. У програмній частині "Статуту Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія" зазначалося, що "духовне І політичне об'єднання слов'ян є їх істинне призначення, до якого вони повинні прагнути", і це призначення — історична доля кожного із слов'янських народів, у тому числі й українського. "Об'єднання" слов'янських народів розглядалося не як їх злиття з утратою національних особливостей та окремішностей. При об'єднанні "кожне слов'янське плем'я матиме свою самостійність.,, управління народне і дотримування рівності співгромадян". Але й саме управління повинно ґрунтуватися на високоморальних та культурних засадах, бо за такої рівності освіченість і чиста моральність мають стати умовою участі " в ньому. В основу суспільно-державного устрою, тобто "управління, законодавства, права власності й освіти у всіх слов'ян" ставилися принципи християнської релігії. В усіх республіках передбачалися рівноправність всіх віросповідань, скасування кріпосного права і тілесних покарань. І нарешті, висувалася вимога представницької влади, тобто існування загального слов'янського собору з представників усіх племен. Одним словом, Кирило-Мефодіївське товариство передбачало створення слов'янських демократичних держав-республік, об'єднаних .на принципах федеративності у слов'янський союз.