- •1. Становлення політологія як наука і навчальна дисципліни
- •2. Значення політології у сучасному житті
- •3. Політологія в системі суспільних наук.
- •4. Предмет і методи політології
- •5.Предмет і методи політології
- •6 Структура політології і її функції.
- •10 Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11Марксистські погляди на політику.
- •12 Політичні погляди Київської Русі.
- •13Політична думка в Україні в період панування Речі Посполитої.
- •14 Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •15 Розвиток нац. Ідеї і державотворчі процеси в період козацько-гетьманської доби.
- •16Практика державотворення в Україні епохи Запорожської Січі і Гетьманщини.
- •17 Кирило-Мефодієвске товариство про державно-політичний устрій України.
- •18 Проблеми демократії держави та політ. Відносини в суспільній думці в Укр. XIX ст.
- •19 Основні напрями розвитку Укр політ. Думки першої пол. XX століття.
- •20Вляда як явище політичного суспільного життя.
- •21 Основні концепції політичної влади
- •22 Ресурси, Форми та легітимність політичної влади
- •23 Поняття та структура політичної системи.
- •24 Становлення та реформування політ сист Укр
- •25 Демократія: сутність різновиди
- •26 Принципи та основні ознаки демократії Ознаки:
- •29 Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Сутність і ознаки держави, теорії її походження
- •31. Структура, ф-ії та типологія держав
- •32. Форми державного правління тадерж устрою.
- •33. Процес державотворення в Україні
- •34. Основні ознаки республіканського правління
- •35. Форми національно-територіального устрою.
- •36. Характерні ознаки унітарної держави.
- •37. Правова держава, її ознаки.
- •38 Сутність політичного режиму та його типи.
- •39 Характерні ознаки демократичного політичного режиму.
- •40. Поняття та генезис політичних партій
- •41 Функції політичних партій.
- •42. Типи політичних партій.
- •43 Поняття партійної системи. Типи партійних систем.
- •44 Поняття партійної системи та типи партійних системх
- •45. Громадські об’єднання, сутність, типологія.
- •46. Громадсько-політичні організації і рухи.
- •47. Особа і політика
- •48. Свободи особи і держави.
- •49. Політична соціалізація особи.
- •50. Політична поведінка особи.
- •51.Суб’єкти політики.
- •52. Поняття політичної еліти та еволюція теорій політичної еліти.
- •54. Політична еліта ілідерство в Україні
- •55. Теорія еліт г. Моски і в. Парето.
- •56. Теорія політичного лідерства.
- •57. Класифікація політичних лідерів.
- •58. Функції політичних лідерів.
- •59. Типологія лідерів м.Вебера.
- •60. Поняття політичної культури.
- •61. Типи політичних культур (пк).
- •62. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •63. Політична доктрина комунізму.
- •64. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •65. Лібералізм як ідеологія.
- •67. Ідеї цілісності консерватизму.
- •68. Ідеологія сучасного націоналізму.
- •69. Сутність національної політики.
- •70. Національна політика в Україні.
- •71. Співвідношення політики і моралі.
- •72. Специфіка взаємин політики і релігії.
- •73. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •74. Сутність політичних конфліктів.
- •75. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •76. Функції міжнародної політики.
30. Сутність і ознаки держави, теорії її походження
Політична організація суспільства-це сукупність взаємозалежних і взаємо впливових державних, партійних організаціях, громадянських об’єднань, що створені і діють з метою формування і функціонування системи владарювання і упорядкування політики.
Держава-як форма організації суспільного життя.
Концепції виникнення:
Патріархальна - як результат розвитку сім’ї. Влада монарха-як продовження волі батька.
Теологічна —як прояв волі Божої
Договірна—як результат суспільного договору.
Психологічна—психологічна потреба людини комусь підкорятись.
Теорія насилля—держава виникла від необхідності тримати в покорі народ.
Марксистська — результат поділу суспільства на класи.
31. Структура, ф-ії та типологія держав
До ознак держави відносять:
Субстанціональний елемент держави: наявність народу чи етнічної спільності, що політично визнається. Будь-який етнос, що усвідомлює себе як історична даній території нація-має право створити організацію влади.
Територіальний елемент: наявність країни, географічного середовища, з яким історично пов’язана нація. Дана територія є для нації батьківщиною.
Інституціальний елемент: держава становить основний суб’єкт політичної влади та політичних відносин. Вона головний організаційний елемент політичних взаємовідносин .
Як суверенне незалежне утворення, держава виконує функції управління суспільством. Функції держави багатопланові. Їх можна класифікувати за різними критеріями.
масштабністю—основні і неосновні
обсягом впливу—національні, підтримання світового порядку
загальнополітичним підходом—забезпечення народовладдя, загально соціальна діяльність.
Регулюванням процесів—саморегулювання, самореалізація, самоуправління.
Сферами впливу держави—економічна, соціальна, культурна, духовна.
Сторонами діі держави—внутрішні і зовнішні.
32. Форми державного правління тадерж устрою.
Монархія — форма правління, за якої державна влада цілком або частково зосереджена в руках одноосібного глави держави — монарха, здебільшого спадкоємного.
Республіка — форма правління, за якої вища влада в державі належить обраним на визначений термін представникам органів влади, за якої відсутнім є інститут правлячої династії і глава держави, як правило, обіймає у сфері особистих та громадянських прав звичайний статут громадянина, несе юридичну відповідальність за свої дії та має обмежений строк своїх повноважень.
Унітарна держава — форма державного устрою, яка базується на зверхності суверенітету (верховної влади) єдиної держави над адміністративно-територіальними або національно-територіальними одиницями (областями, департаментами, префектурами, провінціями тощо), на які вона поділена. Інакше кажучи, унітарною вважається держава, в якій жодна з її частин не має статусу державного утворення.
Федерація — форма децентралізованого державного устрою, за якої ознаки державного утворення притаманні як державі в цілому, так і її складовим частинам, що вважаються суб'єктами федерації, а вищі органи як держави в цілому, так і суб'єктів федерації мають широку сферу власної виключної компетенції.
При цьому найголовнішими характеристиками федеративної держави є:
1. Наявність власних вищих органів, які не є похідними від вищих органів суб'єктів федерації;
2. Широкі владні повноваження загально федеральних органів, наявність у взаємовідносинах вищих органів федерації з відповідними органами її суб'єктів широкого кола як субординації, так і координації зв'язків;
Встановлення загальнофедеральними законодавчими органами загальних принципів права для всієї федерації та видання законів, що регулюють відносини, які входять у сферу компетенції федеральних органів;
5. Безпосереднє введення в дію на території всієї федерації правових актів, які видаються загальнофедеральними органами в межах її компетенції.
Конфедерація — форма слабо централізованого державного устрою, за якої ознаки державного утворення мають як держава в цілому, так і її складові частини, що визначаються суб'єктами конфедерації і за якої сфера компетенції центральних органів дуже обмежена, а основні владні повноваження належать вищим органам суб'єктів конфедерації.
Головними ознаками держави за конфедеративного устрою є:
1. Формування вищих загальнодержавних органів на базі чітко визначеного представництва від органів суб'єктів конфедерації, тобто похідний характер центральних органів;
2. Обмеженість владних повноважень центральних органів, наявність переважно координаційних, а не субординаційних зв'язків між вищими органами конфедерації та її суб'єктів;
3. Принцип консенсусу (одностайності представників усіх суб'єктів К.) у діяльності вищих органів К.;
4. Наявність спеціальної процедури введення в дію правових актів органів К. через явне та юридичне значуще вираження свої волі відповідними компетентними органами суб'єктів К. Соціальна держава — тип організації державного і громадського життя, заснованого на пріоритеті соціальних цінностей, насамперед права людини на "гідне життя".