- •1. Становлення політологія як наука і навчальна дисципліни
- •2. Значення політології у сучасному житті
- •3. Політологія в системі суспільних наук.
- •4. Предмет і методи політології
- •5.Предмет і методи політології
- •6 Структура політології і її функції.
- •10 Н. Макіавелі і макіавелізм
- •11Марксистські погляди на політику.
- •12 Політичні погляди Київської Русі.
- •13Політична думка в Україні в період панування Речі Посполитої.
- •14 Політичні концепції у Києво-Могилянській академії.
- •15 Розвиток нац. Ідеї і державотворчі процеси в період козацько-гетьманської доби.
- •16Практика державотворення в Україні епохи Запорожської Січі і Гетьманщини.
- •17 Кирило-Мефодієвске товариство про державно-політичний устрій України.
- •18 Проблеми демократії держави та політ. Відносини в суспільній думці в Укр. XIX ст.
- •19 Основні напрями розвитку Укр політ. Думки першої пол. XX століття.
- •20Вляда як явище політичного суспільного життя.
- •21 Основні концепції політичної влади
- •22 Ресурси, Форми та легітимність політичної влади
- •23 Поняття та структура політичної системи.
- •24 Становлення та реформування політ сист Укр
- •25 Демократія: сутність різновиди
- •26 Принципи та основні ознаки демократії Ознаки:
- •29 Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •30. Сутність і ознаки держави, теорії її походження
- •31. Структура, ф-ії та типологія держав
- •32. Форми державного правління тадерж устрою.
- •33. Процес державотворення в Україні
- •34. Основні ознаки республіканського правління
- •35. Форми національно-територіального устрою.
- •36. Характерні ознаки унітарної держави.
- •37. Правова держава, її ознаки.
- •38 Сутність політичного режиму та його типи.
- •39 Характерні ознаки демократичного політичного режиму.
- •40. Поняття та генезис політичних партій
- •41 Функції політичних партій.
- •42. Типи політичних партій.
- •43 Поняття партійної системи. Типи партійних систем.
- •44 Поняття партійної системи та типи партійних системх
- •45. Громадські об’єднання, сутність, типологія.
- •46. Громадсько-політичні організації і рухи.
- •47. Особа і політика
- •48. Свободи особи і держави.
- •49. Політична соціалізація особи.
- •50. Політична поведінка особи.
- •51.Суб’єкти політики.
- •52. Поняття політичної еліти та еволюція теорій політичної еліти.
- •54. Політична еліта ілідерство в Україні
- •55. Теорія еліт г. Моски і в. Парето.
- •56. Теорія політичного лідерства.
- •57. Класифікація політичних лідерів.
- •58. Функції політичних лідерів.
- •59. Типологія лідерів м.Вебера.
- •60. Поняття політичної культури.
- •61. Типи політичних культур (пк).
- •62. Політична ідеологія (пі), її роль в суспільстві.
- •63. Політична доктрина комунізму.
- •64. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •65. Лібералізм як ідеологія.
- •67. Ідеї цілісності консерватизму.
- •68. Ідеологія сучасного націоналізму.
- •69. Сутність національної політики.
- •70. Національна політика в Україні.
- •71. Співвідношення політики і моралі.
- •72. Специфіка взаємин політики і релігії.
- •73. Роль змі у формуванні політичної свідомості.
- •74. Сутність політичних конфліктів.
- •75. Шляхи подолання політичних конфліктів.
- •76. Функції міжнародної політики.
1. Становлення політологія як наука і навчальна дисципліни
Вичленити політологію з системи суспільствознавчих наук як самостійну наукову дисципліну дужє важко. Невизначеність границь предмету політології посилюється розмаїттям ідейно-політичних позицій, методологічних позицій, способів дослідження проблем. У 20-ті роки 20ст.становлення політичної науки практично завершилось.
У найбільш загальному розумінні політологія - наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством, одна з складових системи наукових знань людства, його духовної культури, активний чинник суспільного прогресу.
Як поважна дисципліна політологія повинна дати студентам уявлення про політичне життя, політичну сферу суспільства, закономірності її розвитку, а також систему знань про політичні інститути, їхню будову та функціонування, про права, обов’язки, свободи громадян у даному суспільстві, політично - правове становище людини, про типи, форми, динаміку політичних процесів, їхні суб’єкти, зміст і шляхи формування політичної культури. В процесі викладання неможливо уникнути аналізу конкретних політичних подій проблем.
Як і будь-якій науці політології властиві свої функції, які вона виконує в суспільстві:
1)теоретична (розробка парадигм, що пояснюють характер розвитку суспільства)
2) методологічна (пізнання політичної реальності)
3) практична (відносини політології з владою)
4) прогностична (визначення перспектив).
2. Значення політології у сучасному житті
На рубежі XX—XXI ст. українська держава й українське суспільство переживають стадію внутрішньої боротьби застарілого з новим. Ускладнює ситуацію те, що Україна, тривалий час перебуваючи різними своїми землями у складі сусідніх імперських держав. Але зараз за кілька років незалежності Україна створили основні атрибути держави, конституювалася як «суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Значно зріс рівень політичної свободи громадян. Почалося становлення реальної багатопартійності, розвивається вільне підприємництво. Загалом соціально-політичне становище в Україні характеризують як відносно спокійне, зі збереженням значного рівня соціальної та політичної напруженості. Серед юлітичних причин такого становища — нерозвинугість толігичних та організаційних структур, відсутність іпливових, авторитетних політичних партій; низький рівень політичної культури суб'єктів політики; довготривале нежиттєздатне поєднання елементів парламентської республіки, президентського правління і радянської влади; невизначеність принципів відносин між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади; низький рівень концептуального обґрунтування ідеї державності України та вкорінення її у свідомості населення. Зі становленням державності в Україні виникли передумови динамічного розвитку суспільства, самореаліза-пії людини, але проблематичним є створення належних умов для такої реалізації. Саме їх покликана створювати політика, поступово інтегруючи політичні відносини в гпціальні, спираючись на ґрунтовні наукові досягнення.