2. Календарний графік

2.1. Вихідні данні для проектування календарного графіку.

При розробці календарного плану виконання робіт по об’єкту в якості вихідних даних прийняті:

проектні рішення будівлі та дані проекту про обсяг робіт;

організаційно – технічні схеми та рішення по зведенню будівлі по секціям, прийняті в ПОБ та технологічних картах;

календарні графіки виконання окремих видів робіт у технологічних картах;

норма витрат труда і роботи будівельних машин прийняті по ДБН;

дані про кількісний і професійно – кваліфікаційний склад комплексних і спеціалізованих підрозділів робочих, а також про продуктивність, види, типи і марки будівельних машин;

виробничі норми витрат будівельних матеріалів;

2.2. Підрахунок обсягу робіт

Обсяг робіт підраховується по робочим кресленням в одиницях виміру, прийнятих в РЕСН (див. додаток 1).

При розробці календарного графіку будівлі, котра розташована на вільній від забудови площі, дотримуємось правил викладених в ДБН А3.1-5-96

До основних робіт у календарному графіку приступаємо тільки після виконання підготовчих робіт.

2.3.Розбивка робіт на цикли

Роботи на об’єкті розбиваються на цикли і виконуються у такій послідовності:

• роботи підготовчого періоду;

• зведення підземної частини будівлі;

• зведення надземної частини будівлі;

• оздоблення будівлі;

• спеціальний розділ.

Роботи підготовчого періоду включають в себе підготовку майданчика до забудови. До них належать: забезпечення будівельників тимчасовою жилою площею, створення матеріально – технічної бази, улаштування тимчасових залізничо – дорожніх та автомобільних доріг до будівельного майданчика, прокладання та підключення мереж напруго – водо – газо забезпечення. А також розчистка території. Знос будівель, інженерна підготовка майданчика, улаштування тимчасових або постійних доріг, зведення складського господарства, улаштування мереж зв’язку.

Для кожного етапу будівництва визначається зміст ведучих робіт.

Роботи підземного циклу включають в себе розробку ґрунту 1,2ої групи, улаштування основ під фундаменти, улаштування фундаментів, зворотна засипка ґрунту і його ущільнення.

Роботи надземного циклу включають в себе монтаж колон, ригелів, діафрагм жорсткості, плит покриття і перекриття, сходових маршів і майданчиків, стінової огорожі та улаштування покрівлі.

До опоряджувального циклу входять роботи: штукатурка стін і перегородок, засклення вікон, клеєве фарбування, масляне оздоблення віконних і дверних блоків, наклейка шпалер, облицькування стін та перегородок та улаштування підлоги.

Спеціальний цикл: благоустрій майданчиків, сантехнічні, електромонтажні та інші.

2.4. Вибір методів виконання робіт.

Вид робіт	Метод виробництва	Прийнятий комплект будівельних машин та механізмів	Технологічне призначення
Земляні	Розробка грунту по методу « єдиного котловану» комплексно-меха-нізованим способом	Бульдозер Д-493А на гусеничному ходу. Екскаватор 3- 10011 Д з ковшом 1м3 i пристроем для планування дна котловану, автосамос-киди МАЗ-205 вант. 6т. Трамбовки НЭ­-4506	Планування площадки і зрізання рослинного шару. Розробка котловану. Транспортування грунту. Трамбівка грунту.
Монтажні	Комбінований метод з попередньою розкладкою конструкцій	Кран стріловий ДЄК-251. Зварювальний апарат. Установка для закладання стиків.	Монтаж конструкцій. Зварювання заставних деталей. Транспортування конструкцій. Закладання стиків.
Покрівельні роботи	Комплексно-механізована, поточно-розчленована	Машина «Циклон КУ-405». Переставний кран 0,5т. Установка СО-100А. Машина СО-125. Теж СО-118, СО-99	Очищення основи. Подача матеріалів. Подача мастики. Нанесення мастики. Улаштування утеплювача.
Малярні роботи	Поточно-комплексний метод	Малярна станція СО-115. Машина електрична ИЄ 2202А. Краскопульт СО-22. Агрегат СО-5А.	Приготування, транспортування та нанесення составів. Шліфування поверхні. Окраска водними розчинами. Нанесення масляних составів.

2.5.Визначення трудовитрат та потреби у матеріалах.

Трудовитрати визначаються по робочим кресленням (обсяг робіт) в одиницях виміру прийнятих в ДБН А3.1-5-96

Трудовитрати по спеціальним роботам:

• благоустрій майданчику – 95 ч.дн

• інші роботи - 135 ч.дн

2.6. Взаємозв’язок будівельно-монтажних і оздоблювальних робіт .

Монтаж плит покриття. Плити покриття, які своїми сторонам опираються на несущі конструкції остова будівлі, улаштовують на шар розчину та скріплюють один з одним та елементами несучого остова будівлі.

Шви між плитами після укладки та закріплення щільно обробляють бетонною чи розчинною суміщу.

Плити монтують за допомогою крану засобом «на весу». У якості строповочного пристрою використовується чотирьохвітвевий строп з траверсою.

Підготовка плит покриття лежить у очистці та виправки закладних деталей.

За укладкою плит проводять постановку та зварку усіх анкерних кріплень з послідуючою обробкою їх бетонною чи розчинною суміщу. Закладні деталі на ригелях, балках та фермах зварюють услід за укладкою кожної плити з тим, щоб забезпечити їх кріплення зваркою не менш, ніж у трьох кутах.

Після укладки плит покриття, постановки усіх анкерних кріплень та зварки закладних деталей шви між ними обробляють бетонною чи розчинною суміщу.

Штукатурні роботи виконують механізованим способом, при якому розчин подають та наносять за допомогою розчинонасосів. Розчин на поверхню наносять за допомогою розсіювальної форсунки механічної дії. Під час роботи форсунку тримають під кутом 60…90 до поверхні, яку штукатурять. Товщина набризгу (за1 раз) на бетонну та цеглину поверхню – не більше 5мм. Консистенція розчину для ґрунту приймається по осадці конусу на 6…8 см, при цементних розчинах не більше 5 мм.

Кожний наступний шар штукатурного намету наносять тільки після вирівнювального шару. Консистенція розчину для накривного шару по осадці конусу 9…12 для розчинів, які містять гіпс, та 7…8см для розчинів без гіпсу.

Накривний шар наносять товщиною не більше 2мм. Одночасно обробляють начисто вхідні лузги та виступаючі кути за допомогою шаблонів.

Затирання робиться вручну – терками або за допомогою затирочних машин.

Вирівнюють поверхню стальними дисками, які обертаються в одній площі у протилежні сторони. Поверхню під час обробки обризгують водою за допомоги кісті-макловіци.

Підлогу з лінолеуму виконують по цементно-розчинним стягуванням. Наклеювання покриття у приміщеннях робиться по перед укладеним на основу древісно-волокнисті плитам. У приміщеннях (кімнатах, коридорах) лінолеум наклеюють на цементно-пісчану основу, яка вирівняна полімер цементним розчином.

Перед улаштуванням лінолеум витримують у приміщенні при температурі повітря не нижче 15ºС протягом 2 діб. Лінолеум приклеюють до основи на водостійких кумарононайритових клеях. Для наклейки лінолеуму на тканевій основі використовують бітумну мастику з додаванням невеликої кількості каучука.