Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція №2.5 І.Б..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Тема 2.5. Особливості інженерного благоустрою територій і споруд масового використання

1.1. Класифікація, типи і мережа спортивних споруд міста

Спортивні споруди – це споруди, призначені для проведення змагань із різних видів спорту, навчально-тренувальних занять, а також використовуються для активного відпочинку і загальної фізичної підготовки населення. За своїм призначенням спортивні споруди поділяються на:

– демонстраційні (проведення змагань в присутності глядачів);

– навчально-тренувальні;

– споруди для активного відпочинку.

У вільний від занять час демонстраційні споруди можуть використовуватися як для навчально-тренувальних занять, так і для активного відпочинку.

Спортивні споруди включають:

1. Основні споруди (безпосередньо призначені для занять фізкультурою і спортом).

2. Допоміжні споруди (для обслуговування і експлуатації спортивних споруд – гардероб, санітарно-технічні вузли, масажні, технічні приміщення, адміністративно-службові, господарські приміщення).

3. Комплекс споруд і приміщень для глядачів (в складі демонстраційних споруд): трибуни, гардероби, буфети, туалети та ін.

Основні спортивні споруди поділяються:

– на відкриті (заняття проводяться на повітрі, а допоміжні приміщення розміщені, як правило, під трибунами або в окремих приміщеннях);

– на криті;

– з трансформуючим покриттям (змагання і тренувальні заняття при сприятливій погоді проводяться на повітрі, при несприятливій погоді або взимку під дахом).

Основні спортивні споруди поділяються на два види:

– окремі (спеціалізовані), які призначені для занять одним видом спорту або кількома, при умові заміни обладнання;

– комплексні – призначені для занять кількома видами спорту в окремих спорудах, розташованих на одній території або розміщених в одній будівлі.

На всіх стадіях містобудівельного проектування передбачається створення цілої системи спортивних споруд, які розміщені як і в межах міської забудови, так і за її межами (в лісопарковій смузі і приміській зоні).

При організації мережі спортивних споруд, враховують такі характеристики міста: чисельність населення і його ріст на перспективу; наявність існуючих спортивних споруд і їх транспортна доступність; спортивні інтереси жителів; географічне положення міста.

Фізкультурно-спортивні споруди бувають мікрорайонного, районного, міжрайонного, загальноміського значення.

Споруди мікрорайонного значення – призначаються для обслуговування населення груп житлових будинків або окремих будинків, які утворюють мікрорайон. Такі споруди необхідно проектувати комплексами для дітей віком: до 7 років; від 7 років до 10 років; від 11 до 17 років; а також для дорослих. Ділянки комплексів майданчиків для дітей до 7 років розміщують в житлових групах; для дітей від 7…10 років – в житлових групах або в мікрорайонному парку; від 11…17 років і для дорослих – на території парку мікрорайону (табл. 3.1...3.4).

В мікрорайонні розташовують фізкультурні і спортивні споруди для масових занять фізкультурою і спортом населення всіх вікових категорій і створюють умови для успішної навчально-тренувальної роботи шкіл. Як правило, для зручності жителів мікрорайону і виходячи з гігієнічних умов, спортивні майданчики розміщують на озеленених територіях.

Розміщення спортивних і фізкультурних майданчиків для дітей шкільного віку можливе також поряд із шкільною спортивною зоною. Це дозволяє покращити умови навчального процесу в школах і підвищити ефективність використання спортивних споруд дітьми у вільний від занять час.

Таблиця 3.1

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]