1 Типи і основні розділи:

1.1

1.2 Нумерація пунктів першого розділу документа

Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути у межах підрозділу і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад:

2 Методи випробувань

2.1 Апарати, матеріали і реактиви

2.1.1

2.1.2 Нумерація пунктів першого підрозділу третього розділу

Якщо розділ або підрозділ складається лише з одного підпункту, його також нумерують. Якщо текст документа поділяють лише на пункти, його нумерують порядковими номерами у межах документа.

Кожен пункт, підпункт і переліки записують з абзацного відступу.

В середині пунктів або підпунктів можуть бути наведені переліки.

Перед кожною позицією переліку необхідно ставити дефіс або, у разі необхідності, посилання в тексті документа на один з переліків, малу літеру, після якої ставлять дужку, а запис починають з абзацного відступу, як показано на прикладі:

-________________; а)_________________;

-________________ ; б)_________________;

1)___________; 1)_____________ ;

2)___________; 2)_____________;

-________________. в)________________.

Відстань між заголовком і текстом при виконанні документа машинописним способом має дорівнювати 1-2 інтервалам. Відстань між заголовками розділу і підрозділу – 0-1 інтервали.

Кожен розділ текстового документа рекомендовано починати з нового аркуша, сторінки. Допускається наявність підрозділів з нового аркуша.

Найменування, які увійшли до змісту, записують малими літерами, починаючи з великої.

Наприкінці текстового документа дозволяється наводити список літератури та інших джерел, які були використані під час його складання.

Список літератури включають до змісту документа.

Приклади виконання переліку посилань подано в додатку В.

Нумерація сторінок документа і додатків, що входять до його складу, повинна бути наскрізною.

3.3 Викладення тексту документів

У документі повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а у разі їх відсутності – загальноприйняті в науково-технічній літературі.

Якщо в документі прийнята специфічна термінологія, то в кінці його (перед переліком посилань) повинен бути перелік прийнятих термінів з відповідними роз’ясненнями.

У тексті документа не дозволяється:

• застосовувати розмовні звороти, техніцизми, професіоналізми;

• застосовувати для одного й того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за смислом (синоніми), а також іншомовні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;

• застосовувати довільні словотворення;

• застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії, відповідними державними стандартами;

• скорочувати позначення фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковинах таблиць і у розшифруваннях буквених позначень, які входять до формул та рисунків.

3.4 Оформлення додатків

Матеріал, що доповнює текст документа, допускається розміщувати у додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, описи апаратури і приладу, описи алгоритмів і програм задач, розв’язуваних на ЕОМ тощо.

Додатки оформлюють як продовження цього документа на подальших його аркушах або випускають у вигляді самостійного документа.

Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть мати рекомендований або довідковий характер.

У тексті документа на всі додатки повинні бути посилання. Розміщують додатки в порядку посилань на них у тексті.

Кожний додаток необхідно починати з нової сторінки, із зазначенням зверху, посередині сторінки слова «Додаток» та його позначення. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично до тексту, з великої літери окремим рядком.

Додаток позначають великими літерами українського алфавіту, починаючи з літери А, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Х, Ь, Б, наприклад: додаток А, додаток Б тощо. Допускається позначення додатків літерами латинського алфавіту, за винятком літер І, О. Якщо в документі є лише один додаток, то його позначають «Додаток А».

Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускається оформлювати додатки на аркушах формату А3, А4х3, А4х4, А2 та А1 за ГОСТом 2.301- 68 ( машинним способом і олівцем).

Текст кожного додатка, у разі необхідності, може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставлять позначення цього додатка.

Додатки повинні мати спільну з іншою частиною документа наскрізну нумерацію сторінок.

Допускається як додаток до документа використовувати інші самостійно випущені конструктивні документи (габаритні креслення, схеми тощо).

3.5 Оформлення формул

Формули розміщують безпосередньо після тексту, де їх згадано, посередині рядка. Вище і нижче кожної формули або рівняння треба залишати не менше одного вільного рядка.

У формулах та рівняннях як символи слід використовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснені раніше у тексті, необхідно наводити безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу необхідно давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи наведені у формулі або рівнянні.

Між текстом і формулою, формулами пропускається один рядок.

Перший рядок пояснення повинен починатися словом «де» без двокрапки після нього.

Приклад: Густину кожного зразка р, кг/м³ обчислюють за формулою (1):

, кг/м³ (1)

де т – маса зразка, кг;

V – об’єм зразка, м³.

Формули, які йдуть одна за однією, і не розділені текстом, розділяють комою.

Формули, розміщені у додатках, повинні бути пронумеровані окремою нумерацією арабськими цифрами у межах кожного додатку з додаванням перед кожною цифрою позначення додатку, наприклад: «…формула (В.1)».

Переносити формули на наступний рядок допускається лише на знаках виконуваних операцій, при чому знак на початку наступного рядка повторюють. У разі переносу формули для знаку множення застосовують знак «х».

3.6 Оформлення ілюстрацій

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації можуть бути розміщені як по тексту документа (якомога ближче до відповідних частин тексту), так і в кінці його. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, необхідно нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Якщо рисунок один, то його позначають «Рисунок 1».

Ілюстрації кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку. Наприклад, Рисунок А.3.

На всі ілюстрації повинні бути дані посилання, слід писати так: «…відповідно до рисунку 2». Слово «Рисунок» і назву розміщують після пояснювальних даних і розміщують таким чином: «Рисунок 1 – Деталі приладу». Шрифт на рисунку повинен бути однаковим. Однаковими повинні бути і розміри об'єктів, присутніх на рисунку.

Приклад: на рисунку 1 наведена схема бізнес-процесу фірми.

Ринок

Замовлення

Каталог

Внутрифірмова підтримка

Клиент

Фірма «Фронтон»

Рисунок 1 – Схема бізнес-процесу|

Між текстом і рисунком пропускається один рядок.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані на кожній сторінці, і під ними зазначають: «Рисунок ___, лист ___».

Також якщо рисунок не вміщується на сторінці його переносять на наступну|такий| сторінку, при цьому посилання|заслання| на рисунок залишається в тексті.

3.7 Побудова таблиць

Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назва таблиці, за її наявності, повинна відображати її зміст, бути точною, стислою. Назву слід розміщувати безпосередньо над таблицею. У разі переносу частини таблиці на ту саму або інші сторінки, назву розміщують лише на першій частині таблиці.

Цифровий матеріал зазвичай оформлюють у вигляді таблиць зазначеному нижче.

Таблиця__________ -________________

номер (цифра) назва таблиці

Таблиці, за винятком додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку. Якщо в документі одна таблиця, її треба позначити «Таблиця 1» або «Таблиця В.1».

На всі таблиці документа повинні бути наведені посилання у тексті документа, при посиланні слід писати слово « таблиця» із зазначенням її номера.|заслання| Таблиця від тексту відділяється|відокремлюватися| рядком.

Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої літери, а підзаголовки граф – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф зазначаються в однині.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, зазвичай, обмежують лініями. Розділяти заголовки і підзаголовки боковини і граф діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводить, якщо їхня відсутність не ускладнить користування таблицею.

Заголовки граф, зазвичай, записують паралельно до рядків таблиці. У разі необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків граф. Голівка таблиці повинна бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці.

Таблицю, залежно від її розміру, розміщують під текстом, у якому подано перше посилання на нього, або на наступній сторінці, а, у разі необхідності, у додатку до документа.

Допускається розміщувати таблицю вздовж довгого боку аркуша документа.

Якщо рядки чи графи таблиці виходять за межі формату аркуша, її розбивають на частини, розміщуючи одну під іншою або поруч і повторюючи в кожній частині голівку таблиці та її боковину. При розподілі таблиці на частини допускається її голівку чи боковину замінити відповідно номером граф і рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Слово «Таблиця» зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» із зазначенням номера (позначення) таблиці.

Приклад: У таблиці 1 наведені номінальні данні виробів у міліметрах.

Таблиця 1 – Номінальні данні виробів у міліметрах

Номінальний діаметр різьби болта, гвинта, шпильки	Внутрішній діаметр шайби	Товщина шайби
		легкої		нормальної		важкої
		а	б	а	б	а	б
2,0	2,1	0,5	0,8	0,5	0,5	-	-
2,5	2,6
3,0	3,1

Продовження таблиці 1

Номінальний діаметр різьби болта, гвинта, шпильки	Внутрішній діаметр шайби	Товщина шайби
		легкої		нормальної		важкої
		а	б	а	б	а	б
4,0	4,1	1,0	1,2	1,0	1,2	1,2	1,6

Графу «Номер за порядком» до таблиці включати не допускається. Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається у тих випадках, коли на ці графи є посилання у тексті документа, при розподілі таблиці на частини, а також у разі перенесення частини таблиці на велику кількість сторінок.

У разі необхідності нумерацію показників, параметрів або інших даних слід зазначати у першій графі таблиці безпосередньо перед їхньою назвою. Перед числовими значенням величини та позначенням типів, марок тощо порядкові номери не проставляють.

Позначення, наведені у заголовках граф таблиці, необхідно пояснити в тексті або графічному матеріалі документа.

За відсутністю окремих даних у таблиці слід ставити тире.