Лекція №4 Т.:Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів.

Тема: Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів.

Мета: Охарактеризувати процес повоєнного мирного врегулювання; показати позиції сторін на Паризькій мирній конференції; сформувати в студентів уявлення про систему мирних договорів між країнами-переможницями та Німеччиною і її союзниками; навчити студентів визначати причини розбіжностей між державами - переможницями на Паризькій конференції; розглянути становище світу на початку ХХ ст.; охарактеризувати головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками в Першій світовій війні; навчити порівнювати мирні договори та висловлювати свою думку щодо прав переможців. Закріпити навички аналізу історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах; Виховувати студентів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Вид заняття: комбіноване заняття.

Забезпечення заняття: :підручник, атлас, ілюстративний матеріал.

Наочно-демонстраційний матеріал: політична карта світу, портрети видатних історичних постатей,

Роздатковий матеріал: таблиці, схеми.

Література

Основна:

1. Бердичевський Я. М. Всесвітня історія. 10 кл., підручник, К: «А.С. К.», 2000 р.

2. Всесвітня історія. 10—11 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк.— Харків: Веста, 2012. — 160 с.

3. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія. Підручник для 10 класу. – К.: А. С. К., 2006

4. Полянський П. Б. Всесвітня історія.10 кл., підручник – Генеза, 2004р.

5. Щупак І. Я., Морозов Л. В., Всесвітня історія. Підручник для 10 класу, - З., «Прем`єр», 2010р.

Додаткова:

1. Воронянський О. В., Міщенко Н. Л. Всесвітня історія: Довідник.— Х.: Вид-во «Ранок», 2010.

2. Дацків І.. Дипломатія ЗУНР на Паризькій мирній конференції 1919 р. // Український історичний журнал.— К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009.— С. 121–137.

3. Скирда І. М., Земерова Т. Ю. Всесвітня історія у визначеннях, схемах, таблицях.— Х.: Вид-во «Ранок», 2010.

Основні поняття:

Репарація — повне або часткове відшкодування державою, що розв’язала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

Контрибуція — примусові післявоєнні платежі, які сплачує держава, яка зазнала поразки у війні, державам-переможницям

Ратифікація – затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з моменту ратифікації набирає юридичної сили для даної держави

Мандатні території - назва колишніх колоній Німеччини і деяких володінь Туреччини, переданих після Першої світової війни Лігою Націй для управління країнам-переможницям на основі мандата. Після Другої світової війни мандатну систему було замінено системою опіки ООН.

Основні дати і події:

28 жовтня 1918 р. – утворення держави Чехословаччина.

13 листопада 1918 р. – проголошена Угорська Народна Республіка.

18 листопада 1918 р. – створений перший загальнопольський уряд.

1 грудня 1918 р. – створення Королівства сербів, хорватів і словенців (Королівство СХС).

18 січня 1919 р. – відкриття Паризької мирної конференції.

28 червня 1919 р. – підписання Версальського мирного договору з Німеччиною. Створення Ліги Націй.

10 вересня 1919 р. – підписання Сен-Жерменського договору.

27 листопада 1919 р. – підписання Нейїського мирного договору.

4 червня 1920 р. – підписання Тріанонського мирного договору.

10 серпня 1920 р. – підписання Севрського мирного договору.

12 листопада 1921 р. – 6 лютого 1922 р. – Вашингтонська конференція.

13 грудня 1921 р. – угода «чотирьох держав».

6 лютого 1922 р. – угода «п’яти держав».

6 лютого 1922 р. – угода «дев’яти держав».

10 квітня – 19 травня 1922 р. – Генуезька конференція.

16 квітня 1922 р. – договір у Рапалло між РРФСР та Німеччиною.

5–16 жовтня 1925 р. – Локарнська конференція.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Пригадайте, яким було політичне становище Європи напередодні Першої світової війни.

2. Якими були територіальні претензії провідних європейських держав напередодні війни?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Non scholae sed vitae discimus. Ми вчимося не для школи, а для життя.

Доповіді - історичний портрет визначних політичних діячів післявоєнного періоду –

• В. Вільсона,

• Дж. Ллойд Джорджа,

• Г. Штреземана,

• Ж. Клемансо,

• В. Орландо;

Доповідь : «"Українське питання" на Паризькій мирній конференції» (ДОДАТОК «"Українське питання" на Паризькій мирній конференції»)

ІV. Подача нового матеріалу

Тема: Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська система договорів.

План

1. Повоєнне облаштування світу.

2. Паризька мирна конференція .

3. "14 пунктів" В. Вільсона, Версальський договір.

4. Створення Ліги Націй.

5. Мирні договори із союзниками Німеччини.

6. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі.

7. Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її переваги та недоліки.

С.О. Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр.. XX ст. (Плани Дауеса та Юнга). Значення пакту Бріана-КелОга як першої спроби створення системи колективної безпеки.

Підготуватися до Т.А.

Д.з.: Розкрити питання плану.

• Ладиченко/Бердичевський – Т.2, с.50-76

• Ладиченко/Осмоловський - Т.4, с.138-

• Щупак/Морозова – Т.3, с. 94-121

• Земерова/Скирда – с.12-19

1. Повоєнне облаштування світу.

- Згадайте, Які країни входили до Антанти, а які належали до Троїстого → Четвертного союзу. (ТАБЛИЦЯ «Держави учасники Першої світової війни»)

28 вересня Болгарія стала першою країною з Четверного союзу, яка вийшла з війни. 28 жовтня Австро-Угорщина запросила перемир’я, яке було підписано 3 листопада. 30 жовтня Туреччина змушена була підписати перемир’я з Антантою. Після цих подій Німеччині нічого не залишалося, як розпочати переговори про мир. (ДОДАТОК «Вихід країн учасниць Четвертного союзу з Першої світової війни»)

Німецький уряд очолив принц Макс Баденський, який звернувся до американського президента Вудро Вільсона з пропозицією про перемир’я на основі його «14 пунктів». (ДОДАТОК «Вудро. Вільсон»)

Конференція розпочала свою роботу в умовах нового співвідношення сил на міжнародній арені.

США займали передові позиції в світі, їхня економічна і військова міць під час війни різко зросла. З боржника країна перетворилась на світового кредитора. Із закінченням світової війни за США закріпилась роль лідера післявоєнного світу.

Англія і Франція перебували у важкому економічному стані. Незважаючи на перемогу у війні, вони втратили свій попередній вплив на розвиток міжнародних подій.

2. Паризька мирна конференція .

Для підготовки мирних договорів із переможеними країнами було ухвалено рішення про скликання мирної конференції. Франція домоглася проведення її у своїй столиці.

18 січня 1919 р. президент Франції Р. Пуанкаре офіційно відкрив Паризьку мирну конференцію. «Панове, — заявив він, — рівно сорок вісім років тому у Дзеркальній залі Версальського палацу було проголошено Німецьку імперію. Сьогодні ми зібралися тут для того, щоб зруйнувати та змінити все, що було створено того дня». Всі важливі питання на конференції вирішували представники США, Франції, Англії, Японії та Італії, які утворили «раду десятьох» (по 2 представники від країни). З березня 1919 р. її заступила «рада чотирьох», до якої входили: прем’єр-міністр Англії Д. Ллойд-Джордж, президент США В. Вільсон, прем’єр Франції Ж. Клемансо (голова конференції), прем’єр-міністр Італії В. Орландо. (ДОДАТОК «Рада чотирьох»)

Всього у її роботі конференції взяли участь представники 27 країн. На конференцію не було запрошено представників переможених країн і Росії, в якій точилася громадянська війна. Радянська Росія не була представлена на Паризькій конференції. Країни Антанти різко негативно ставились до неї і не визнали сам факт її існування, оскільки більшовики, на їхню думку, прийшли до влади незаконним шляхом, внаслідок державного перевороту. Вони мали намір створити «санітарний кордон» навколо Радянської Росії і розчленувати її на сфери впливу. Особливі зусилля докладались, щоб не допустити зближення Німеччини з Росією.

Обговорення мирних договорів із переможеними країнами виявило всі протиріччя між основними учасниками переговорів. Якими ж були плани і наміри великих держав? (ТАБЛИЦЯ «Паризька мирна конференція»)