3. Знос основних засобів

Основні засоби згодом фізично спрацьовуються і морально старіють.

Фізичний знос основних засобів полягає у поступовій втраті ними своїх техніко-експлуатаційних властивостей, внаслідок чого знижується реальна вартість основних засобів.

Фізичний знос наступає як під час використання основних засобів, так і під час їх бездіяльності. Швидкість фізичного зносу визначається:

- якістю основних засобів (досконалість конструкції, якість матеріалів, з яких вони виготовлені, якість виготовлення і т.д.);

1. - мірою інтенсивного використання основних засобів (кількість робочих днів в році, кількість змін, число годин роботи у зміну);

2. - мірою інтенсивного використання основних засобів в одиницю часу (використання потужності, швидкості, продуктивності, вантажопідйомності тощо);

- особливостями технологічного процесу і мірою захисту основних засобів від несприятливих умов і агресивних середовищ;

- якістю технічного обслуговування основних засобів (своєчасна наладка, ремонт, чищення, змащування і т.д.);

- кваліфікацією робітників і їх відношенням до основних засобів.

Моральний знос основних засобів - це їх знецінення у зв'язку з появою нових, більш дешевих або більш продуктивних основних засобів.

Моральний знос 1-го виду означає зниження вартості діючого обладнання у зв'язку з підвищенням продуктивності праці у галузях, що виробляють це обладнання. Моральний знос 1-го виду характеризується новими (зниженими) цінами на нове обладнання.

Моральний знос 2-го виду означає появу в експлуатації машин і обладнання аналогічного призначення, але більш продуктивних, економічних або таких, які забезпечують більш високу якість продукції, у порівнянні з діючими. Моральний знос 2-го виду обумовлює більші витрати робочого часу на обробку і підвищені витрати під час експлуатації, сповільнює зниження собівартості продукції.

Ефективний заходом боротьби з фізичним зносом є ремонт, а з моральним зносом 2-го виду - модернізація.

Модернізація - це технічне удосконалення машин, обладнання і т.д. з метою доведення їх техніко-економічних характеристик до сучасного рівня. Модернізація дозволяє зменшити або навіть повністю ліквідувати моральний знос 2-го виду. Її здійснення звичайно приурочують до проведення капітальних ремонтів.

4. Амортизація основних засобів

Беручи участь у процесі виробництва, основні засоби зношуються і втрачають у кожному виробничому циклі частину своєї вартості, переносячи її на собівартість виготовленої продукції. Процес переносу вартості основних засобів на собівартість виготовленої продукції називається амортизацією (від латинського amortisatio - погашення, сплата боргів).

За суттю амортизація складає собою поступове систематичне списання вартості основних засобів в процесі їх корисного використання, що обумовлено їх фізичним і моральним зносом.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби, які мають обмежений термін використання. У зв'язку з цим амортизація не нараховується на землю.

Загальна сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за весь термін служби основних засобів, повинна забезпечити повне відшкодування їх вартості до кінця терміну служби.

Згідно “Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 ”Основні засоби” амортизація повинна нараховуватися на протязі усього терміну їх корисного використання.

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації подано в табл. 2.

Таблиця 2

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації

Група	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
1. Земельні ділянки	­
2. Капітальні витрати на поліпшення земель	15
3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої	20, 15, 10
4. Машини та обладнання	2
5. Транспортні засоби	5
6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
7. Тварини	6
8. Багаторічні насадження	10
9. Інші основні засоби	12
10. Бібліотечні фонди	­
11. Малоцінні необоротні матеріальні активи	­
12. Тимчасові (не титульні) споруди	5
13. Природні ресурси	­
14. Інвентарна тара	6
15. Предмети прокату	5
16. Довгострокові біологічні активи	7

Строком корисного використання (експлуатації) вважається очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде зроблений очікуваний обсяг продукції або виконаний очікуваний обсяг робіт (послуг).