Тема 4. Основні засоби підприємства

1. Активи підприємства та їх класифікація

Будь-яке підприємство володіє певним майном, грошовими і іншими коштами, які використовуються у виробничій і комерційній діяльності або сприяють задоволенню соціально-культурних потреб персоналу підприємства (це майно називають активами підприємства).

Активи - це економічні ресурси підприємств. Згідно з “ПСБО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" під активами розуміються ресурси, що контролюються підприємством внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Вся сукупність активів може бути класифікована за різними ознаками.

Так, в залежності від матеріально-речової форми активи поділяються на матеріальні, що мають натурально-речову форму (земельні ділянки, будівлі, обладнання і т.п.), нематеріальні, тобто фізично невідчутні, які не мають фізичної субстанції (права користування земельними ділянками, природними ресурсами, ноу-хау тощо), і фінансові (грошові кошти у касі, цінні папери, фінансові інвестиції в інші підприємства тощо).

В залежності від швидкості обороту розрізнюють оборотні (поточні, короткострокові) і необоротні (довгострокові) активи. Оборотні активи представляють собою сукупність матеріальних цінностей, що обслуговують поточний господарський процес і повністю використовуються протягом одного операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу. Необоротними є матеріальні активи, які беруть участь в процесі виробництва тривалий час і переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції поступово, по частинах.

У залежності від відношення до процесу виробництва необоротні активи діляться на виробничі (які беруть участь у процесі виробництва) і невиробничі (які не беруть участь в процесі виробництва).

2. Сутність основних засобів і основних виробничих фондів

У залежності від ролі у виробничому процесі і від характеру перенесення вартості на готовий продукт виробничі фонди поділяються на основні і оборотні.

Основні виробничі фонди (ОВФ) - це частина виробничих фондів підприємства, які:

1. - обслуговують виробництво протягом тривалого часу, беручи участь в багатьох виробничих циклах;

2. - не змінюють при цьому свою натурально-речову форму;

3. - переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, поступово, частинами, на протязі багатьох циклів виробництва.

До ОВФ відносяться станки, машини, механізми, будівлі, споруди і т.д., які беруть участь у процесі виробництва як знаряддя або матеріальні умови праці.

Підприємства, особливо великі, крім ОВФ можуть мати також основні невиробничі фонди, до яких відносяться житлові будинки, будівлі і споруди культурно - побутового і соціального призначення, що знаходяться на балансі підприємства (наприклад, корпуси і обладнання палаців культури, баз відпочинку, санаторіїв, профілакторіїв, поліклінік, амбулаторій, дитячих ясел і садків і т.д). Невиробничі фонди у процесі виробництва участь не беруть.

Сукупність ОВФ і основних невиробничих фондів складає основні фонди підприємства, які також називаються основними засобами.

Згідно податкового законодавства України під терміном "основні фонди" маються на увазі матеріальні цінності:

- які використовуються у виробничій діяльності підприємства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення їх в експлуатацію;

- вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

У Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку замість терміну "основні фонди" вживається термін "основні засоби". До них згідно з Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" відносяться матеріальні активи:

- які підприємства тримають з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, для здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій;

- очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких складає більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).