3. Структура персоналу

Структура персоналу відображає склад працівників і частку кожної категорії в загальній їх чисельності.

Весь персонал, особливо на великих підприємствах, ділиться на промислово-виробничий і непромисловий. Це пов'язано з тим, що великі підприємства нерідко виконують непрофільні роботи, які не відповідають головному призначенню підприємства.

Промислово-виробничий персонал виконує роботи, пов'язані з основною діяльністю підприємства. Це працівники основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв, заводоуправління, лабораторій, науково-дослідних підрозділів, обчислювальних центрів, охорони тощо.

Непромисловий персонал (або непромислову групу) складають працівники, які беруть участь у неосновній діяльності. Це працівники підсобних, житлово-комунальних господарств, медичних пунктів, баз відпочинку, дитячих дошкільних і навчальних закладів і т.д., що належать підприємству (числяться на його балансі).

Основними кадрами підприємства є промислово-виробничий персонал, який згідно з функціями, що виконуються, традиційно поділяється за такими групами, які прийнято називати категоріями.

1. Робітники. Це працівники, які безпосередньо беруть участь у створенні продукції, наданні виробничих і транспортних послуг. У свою чергу вони поділяються на:

- основних робітників, які зайняті випуском основної продукції підприємства (токарі, фрезерувальники, складальники, слюсарі, теслярі, судноскладальники, зварювальники, монтажники, маляри тощо);

- допоміжних робітників, які обслуговують основне виробництво (комплектувальники, комірники, кранівники, вантажники, електрики, слюсарі-ремонтники і т.д.). При підвищенні ступеня механізації й автоматизації виробництва допоміжні робітники відіграють все більшу роль.

У теперішній час до складу робітників включають також, охорону (воєнізовану та пожежну) і молодший обслуговуючий персонал, до якого відносяться працівники, зайняті прибиранням, побутовим і технічним обслуговуванням невиробничих приміщень тощо. Це - прибиральники, кур'єри, гардеробники, двірники, водії персональних автомобілів.

2. Фахівці. Це працівники, що виконують інженерно-технічні, економічні та інші роботи. До них відносяться інженери, маркшейдери кар’єрів, рудників та шахт, конструктори, фахівці з неруйнівного контролю, програміст системний, адміністратори даних, архітектори, диспетчер об’єднаного диспетчерського управління енергосистеми, геодезисти, фахівці із стандартизації та сертифікації, економісти, бухгалтери, архітектори, екологи, фізики, хіміки, юрисконсульти, соціологи і т.д.

3. Керівники, тобто працівники, які здійснюють управління підприємством і його підрозділами. В залежності від рівня управління виділяються: вищій управлінський персонал (генеральний директор, директор, керуючий); середній управлінський персонал (начальники цехів, відділів, центрів); первинний або низовий (начальники бюро, секторів, дільниць, змін, майстри). Крім того, керівниками є головні фахівці (головний інженер, головний механік, головний конструктор, головний технолог, головний бухгалтер і т.д.), а також заступники усіх керівників.

4. Службовці. Це працівники, зайняті підготовкою і оформленням документів, обліком і контролем, господарським обслуговуванням. До них відносяться секретарі, діловоди, обліковці, статистики, архіваріуси, стенографісти, агенти, касири і т.д.

“Державний класифікатор України “Класифікатор професій ДК 003-95” передбачає інше угруповання професій, які застосовуються в різних галузях народного господарства України (див. п.п. 5.7 і 5.8 даної теми). Але, незважаючи на це, у практичній діяльності підприємств для характеристики структури персоналу, при плануванні і аналізі його використання тощо до теперішнього часу використовується розподілення, яке наведене вище і яке є усталеним і звичним.

Частка кожної категорії працюючих визначається специфікою галузі і типом виробництва (серійний, масовий, одиничний). Наприклад, в суднобудуванні у зв'язку з одиничним і дрібносерійним характером виробництва, а також складністю технічної підготовки, велику питому вагу мають фахівці. Для переробних підприємств характерною є значна частка допоміжних робітників, що зумовлено великими обсягами робіт, пов’язаних з прийманням сировини, її сортуванням, складуванням, транспортуванням.

Для характеристики структури персоналу застосовуються такі показники.

1. Питома вага кожної категорії працюючих у загальній середньообліковій чисельності персоналу:

де W _i - питома вага і- ї категорії персоналу;

Ч _і - середньооблікова чисельність і- ї категорії персоналу, чол.;

Ч - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

2. Співвідношення основних і допоміжних робітників (К_доп):

,

де Р_осн - середньооблікова чисельність основних робітників, чол.;

Р_доп - середньооблікова чисельність допоміжних робітників, чол.;