Шляхи проникнення інфекції у рану

Екзогенна інфекція

• Повітряна інфекція (із повітря).

• Краплинна інфекція (зі слиною і при чиханні, розмові, кашлі).

• Контактна інфекція (з предметами, які стикаються з раною під час операції, перев’язки).

• Імплантаційна інфекція (після попадання в тканини людини сторонніх тіл: занози, скалки, тріски, осколки, серветки, шовний матеріал).

• Попадання «перчаточного соку» при ушкодженні гумової рукавички під час операції.

Ендогенна інфекція (аутоінфекція)

Міститься в організмі людини і може проникнути в рану лімфогенним, гематогенним шляхом.

Наприклад: каріозні зуби, гнійні порожнини, тонзиліти, гнійні захворю-вання (фурункули, карбункули та інш.).

4

Хронічна специфічна інфекція Хірургічний туберкульоз

Визивається мікобактерією – паличкою Коха (1882г).

Легеневі і позалегеневі форми.

Часто спочатку мікобактерії проникають в легені 60-65 %. Утворюється туберкульозний горбик (навколо мікобактерій – лімфоїдні, гігантські, епітеліоїдні клітки.

При сприятливому перебігу – рубцюються, обезиствляються (солі кальцію відкладаються).

При прогресуванні – туберкульозні інфільтрати, горбики некроти-зуються, утворюються казеозні маси, каверни, свищі, абсцеси від натікання гною (холодні абсцеси).

Загальна інтоксикація: слабкість, підвищена температура, пітливість, тахікардія.

Кістково-суглобовий туберкульоз

Частіше хребет, кульшовий, колінній суглоби (70-80 %). Частіше діти, підлітки. Вторинне, гематогенним шляхом.

1. Преартритична фаза – (фаза первинного оститу).

Спочатку уражується кісткова тканина метаепіфізу – первинний остит.

Кістка руйнується, утворюється порожнина (каверна) з казеозним розпадом і секвестрами.

2. Артритична фаза: процес переходить на суглоб, виникає тубер-кульозний артрит.

3. Післяартритична фаза: поступове затихання процесу, деформація суглобів.

Клініка. Симптоми туберкульозної інтоксикації.

Скаржаться на місцевий біль, утруднення під час рухів.

Зменшується об’єм кінцівки (атрофія м’язів). Суглоб збільшується, контури згладжуються, він деформується, рухи в суглобі болісні.

Характерне відсутність почервоніння шкіри.

Ускладнення: натічні холодні абсцеси (у вигляді мішка висить гній).

Рентгенографія: дефект кістки у вигляді вогнища просвітлення з секвестрами, атрофія і порожність навколишньої кістки (остеопороз).

21

С к а з

Гостре інфекційне захворювання, яке спричинюється вірусом із групи міксовірусів. Воно виникає, коли слина інфікованої тварини потрапляє на ушкоджену шкіру.

Джерела інфекції: хворі тварини (собаки, лисиці, вовки) або вірусо-носії.

Після проникнення в організм вірус периневральними просторами або лімфогенно і гематогенно досягає головного мозку і викликає набряк, крововиливи, дегенерацію нервових клітин.

Інкубаційний період триває від 10 днів до 1 року (частіше 1-2 місяця). У цей період у ділянці укусу або ослизнення виникають неприємні відчуття ( тягнучий біль, свербіж, гіперестезія шкіри).

Стадія збудження. Характеризується гідрофобією, аерофобією, фотофобією. При цьому розвиваються судоми м’язів шиї і глотки. Посилюється виділення слини. З’являються слухові та зорові галюци-нації. Через 2-3 дні розвивається параліч м’язів кінцівок, язика і обличчя. Смерть настає від паралічу судинно-рухового та дихального центрів.

Після появи клінічних симптомів врятувати хворого не вдається. Його слід помістити в затемнену звукоізольовану палату. Медсестра здійснює догляд за хворим. Хворому вводять наркотичні анальгетики, аміназин, димедрол. Проводять ШВЛ на фоні введення курареподібних препаратів.

Фельдшер, до якого звернувся хворий із укушеною раною, повинен промити її водно-мильним розчином, обробити спиртом або йодонатом шкіру навколо рани, на рану накласти асептичну повязку і направити хворого до лікаря – радіолога. Ветеринарне спостереження за твариною проводять протягом 10 днів.

Профілактику сказу проводять культуральною антирабічною очище-ною концентрованою інактивованою сухою вакциною та антирабічним імуноглобуліном за схемою, відповідно до інструкції, затвердженої Головним державним санітарним лікарем України 04.06.1999 р.

20