План викладання лекційного матеріалу

1. Класифікація хірургічної інфекції.

2.Поняття про хірургічну інфекцію поза лікарняної та внутрішньо- лікарняної етіології.

3.Основні збудники гострої та хронічної аеробної хірургічної інфекції.

4.Шляхи проникнення інфекції.

5.Загальні й місцеві ознаки гнійного запалення, види гнійних захво-рювань.

6.Принципи лікування, антибактеріальна терапія і детоксикація.

7.Гострі гнійні захворювання шкіри, судин, кісток, суглобів.

1.Поняття про клостридіальну й неклостридіальну анаеробну інфекцію.

2.Газова гангрена: збудники, форми, загальні й місцеві прояви, профі-лактика, проти епідеміологічні заходи і принципи лікування.

4.Правець: шляхи проникнення збудника й умови розвитку захворю-вання,клініка та профілактика, лікування і догляд за хворими.

6.Гнильна неклостридіальна анаеробна інфекція, причини виникнення, особливості клініки та лікування.

1.Поняття про специфічну інфекцію.

3.Сибірка: причини й чинники, форми, клініка, лікування.

4.Дифтерія ран: особливості перебігу ранового процесу, специфічна терапію, застосування антибіотиків та антисептиків.

5.Туберкульоз, який потребує хірургічного лікування, його форми.

6.Туберкульоз лімфатичних вузлів,його ознаки.

7.Кістково-суглобовий туберкульоз: місцеві та загальні симптоми, діагностика, хіміотерапія, санаторно-ортопедичне, оперативне лікування та реабілітація хворих.

8.Актиномікоз: клініка, діагностика і лікування.

9.Хірургічна проблема СНІД.

Рекомендована література

1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.

2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.

3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.

4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.

5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.

6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по

хирургии» - М. Медицина, 1987 г.

7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-

гии» - М. Медицина, 1997 г

2

Проказа

Збудником прокази є кислотостійка нерухома паличка.

Вхідні ворота – ушкоджені шкіра і слизові оболонки.

Інкубаційний період триває від 6 до 50 років.

У хворих спостерігаються парези, паралічі, контрактури і деформації дистальних відділів кінцівки, розсмоктування кісток стоп і кистей, трофічні виразки, деформація носа. При розвитку невритів у кінцівках з’являється сильний біль. У подальшому кістки кінцівок руйнуються.

Лікування комплексне. Проводять новокаїнові блокади, фіз.. процедури, оперативне втручання (невроліз, переміщення ураженого стовбура в нове ложе) певний терапевтичний ефект дає діаміно-дифенілсульфон у комбінації з рифампіцином.

Хірургічна проблема сніДу.

ВІЛ-інфекція передається при використанні нестерильних голок, шприців, і інших медичних інструментів. Кров та інші біологічні рідини слід вважати потенційно зараженими, тому потрібно працювати в гумових рукавичках. Порізи і садна слід заклеювати водонепро-никним пластиром. Під час проведення процедур ніс і рот захищають маскою, очі – окулярами. Надягають також халат і фартух. Руки слід мити до і після контакту з пацієнтом. Після процедури з високим ризиком інфікування руки миють з милом і обробляють етиловим спиртом.

Якщо інфікований матеріал попадає на халат, це місце треба негайно обробити дезінфікуючим розчином. Потім дезінфікують рукавички, знімають халат і замочують його на 3 години в розчині (1% р-н мийного засобу при Т +50⁰С) або скласти в бікси для автоклавування. Шкіру під забрудненим одягом обробляють 70% етиловим спиртом.

Сучасна промисловість випускає одноразовий волого відштовхуючий медичний одяг і білизну, які виготовлені з не тканинного матеріалу – поліпропілену, рукавички з нітрилу з підвищеною міцністю. Взуття слід двічі обробляти ганчіркою, змоченою дезінфікуючим розчином.

Якщо інфікований матеріал попадає на шкіру або інші ділянки тіла, їх слід вимити теплою водою з милом. Потім обробити 6% р-ном перекису водню або 0,1% р-ном дезоксону, або 1% р-ном хлораміну, або 70% етиловим спиртом. Слизові оболонки ротової і носової порожнини обробляють слабким р-ном перманганату калію, очі промивають 1% р-ном борної к-ти або струменем води і слабким р-ном

23

Лікування кістково – суглобового туберкульозу

Комплексне. Антибактеріальна терапія. Сан. – кур. лікування, фізіотерапія. Хіміотерапія. Іммобілізація, пункції суглоба і абсцесу з введенням антибіотиків. Оперативне лікування.