- •Принципи лікування коліту
- •Науково-методичне обґрунтування теми
- •План викладання лекційного матеріалу
- •Рекомендована література
- •Догляд за проктологічними хворими в післяопераційному періоді
- •Симптоми хронічного геморою
- •Поліпоз ободової і прямої кишки
- •Сторонні тіла прямої кишки
- •Рак прямої кишки
- •Тріщина заднього проходу
- •Розрізняють 4 ступені випадання гемороїдальних вузлів
- •Випадіння прямої кишки
- •Гострий проктит (ректит)
- •Лікування
- •Гострий парапроктит
- •Підшкірний парапроктит
- •Сіднично – прямокишковий
- •Тазово – прямокишковий
- •Нориці прямої кишки
Сторонні тіла прямої кишки
Причини
- Проковтування: м’ясні і рибні кістки, голки, ґудзики, булавки, монети, гвіздки, шпильки –випадково або свідомо на парі, з метою приховування, психічними хворими.
- Введення сторонніх тіл через задній прохід: випадково при медичних процедурах (наконечники, термометри), у вигляді хуліганства, з метою вбивства.
- Із сусідніх тканин і органів: при вогнепальних пораненнях, при травмах, із черевної порожнини і малого таза (забуті при операціях сторонні тіла).
- Каміння сечового міхура.
- Утворення сторонніх тіл в отворі кишечнику: кишкові і жовчні каміння, спресовані включення їжі (лузга соняшників).
Клініка
Сама різноманітна:
скарги на почуття повноти і ваги в прямої кишці,
закрепи, тупі болі, які посилюються при дефекації, тенезми, частий рідкий стілець з кров’ю або слизом.
Рідше – часте сечовипускання, явища непрохідності.
Лікування: видалення пальцем, за допомогою дзеркала, ректоскопу під загальною або місцевою анестезією. Оперативне втручання.
3
Рак прямої кишки
У структурі онкологічних захворювань займає 6 місце.
Розрізняють: анальний рак, рак ампули прямої кишки, рак проксималь-ного її відділу.
Екзофітний – у вигляді поліпів на широкій основі.
Ендофітний – у вигляді плоскої виразки або щільного інфільтрату, який росте по стінці.
Симптоматика
Довго безсимптомно.
Перші симптоми: неприємні відчуття в ділянці відхідника і крижів, тенезми, запори, які чергуються з проносами, тупий біль під час дефекації, виділення крові і слизу або гною.
Ознакою стенозу відхідного каналу є стрічкоподібний кал.
У разі проростання пухлини в тазову клітковину і передміхурову залозу з’являється різкий біль.
При розпаді пухлини виникає кровотеча.
Симптоми непрохідності через 2-3 роки від початку захворювання.
Лікування: оперативне.
Радикально: видалення пухлини з прямою кишкою.
Паліативно: сигмостома (протиприродний задній прохід).
Променева терапія. Хіміотерапія.
Догляд:
В ділянці сигмостоми - перев’язки, навколо – паста Лассара, кало-приймач. Їжа дрібна, яка добре засвоюється.
Тріщина заднього проходу
Причини
Хронічні закрепи, в результаті чого відбувається травмування заднього проходу. Проктит. Геморой.
Клініка
Скарги на сильні болі в ділянці заднього проходу під час дефекації, постійні закрепи, кров у випорожненнях.
Болі після дефекації сильні, не проходять, зв’язані зі спазмом сфінктеру.
Об’єктивно: тріщина – подовжене направлення, розміри 1-1,5 х 1-2 см, глибина 2-3 см, частіше на 12 годинах в колінно-ліктьовому положенні гостра тріщина через 3 місяця переходить у хронічну.
4
Прогресивні зміни зі сторони венозних судин може ускладнитися:
кровотечею під час дефекації,
гострим флебітом,
ущемленням гемороїдальних вузлів або одного вузла.
Це супроводжується болями, особливо під час дефекації.
Під час огляду можна побачити зовнішні гемороїдальні вузли, які контуруються ізольовано під шкірою. Часто вони зв’язані з внутрішніми вузлами, утворюючи гемороїдальні комплекси. Внутрішні гемороїдальні вузли, які випали в просвіт прямої кишки, набувають синюшного або синьо-багрового забарвлення.
У разі запалення гемороїдальних вузлів спостерігається гіперемія і набряк шкіри над ними, підвищення температури тіла до 37-380С. хворі скаржаться на біль у відхіднику.
Під час пальцевого обстеження прямої кишки виявляють набряк вну-трішніх гемороїдальних вузлів і спазм сфінктера.
Запалення і тромбоз гемороїдальних вузлів є ускладненням геморою. Температура тіла підвищується до 380С. дефекація болюча.
На защемлених вузлах, які випали назовні, є ділянки некрозу: на сли-зовій оболонці є наліт фібрину.
Зовнішні гемороїдальні вузли збільшені, мають синьо-багрове забарв-лення, набряклі.
Якщо вузли некротизуються, температура тіла підвищується до 390С. навколо відхідника утворюється запальний конгломерат, прилеглі тканини набряклі.
Геморой може ускладнюватися кровотечею і постгеморагічною ане-мією, тромбофлебітом тазових вен, випаданням слизової оболонки прямої кишки.
Перебіг хронічний з періодами загострення.
Між періодами загострення людина практично здорова.
