- •Тема №1: «Історія розвитку фізіології»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформаційний матеріал
- •Тема №2: «Саморегуляція функцій в організмі»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформаційний матеріал
- •Тема №3: «Фізіологія іонних каналів і помп»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №4: «Фізіологія нервових волокон, їх трофічна функція»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №5: «Визначення функціональних показників фізичного розвитку. Антропометрія»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №6: «Інтегративна функція цнс»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Гематоенцефалічний бар’єр
- •Тема №8: «Електро- та ехоенцефалографія як методи дослідження цнс»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №9: «Вікові зміни функцій цнс»
- •Питання для підготовки.
- •Література
- •Інформація
- •А. Рефлекторна діяльність
- •Б. Розвиток рухової активності
- •Тема №10: «Вікові зміни вегетативної нервової системи»
- •Питання для підготовки.
- •Література
- •Інформація
- •Тема №11: «Фізіологія бінокулярного зору та бінаурального слуху»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Бінокулярний зір
- •Бінауральний слух
- •Тема №12: «Больова чутливість, механізми її забезпечення»
- •Відбитий біль
- •Фантомний біль
- •Захисні реакції організму у відповідь на біль
- •Ноцицептори
- •Провідні шляхи больової чутливості
- •Гуморальна регуляція болю
- •Антиноцицептивна система
- •Фізіологічні основи знеболення.
- •Тема №13: «Пам’ять, механізми пам’яті»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №14: «Фізіологія сну»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №15: «Вікова фізіологія статевих залоз як ендокринних органів»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Питання для самоконтролю
Тема №15: «Вікова фізіологія статевих залоз як ендокринних органів»
У розвитку чоловічих і жіночих статевих органів є період (на ранній стадії ембріону), коли розрізнити стать за будовою статевих органів неможливо (безстатева стадія). У кожної статі є зачатки іншої статі. Перші ознаки зовнішніх статевих органів з’являються на початку 2-го місяця зародкового життя.
Від дії статевих гормонів залежить формування первинних і вторинних статевих ознак, за якими відрізняють одну стать від іншої. Статеві гормони регулюють статеву діяльність чоловічого та жіночого організмів, впливають на емоційний та психічний стан, беруть участь у регуляції обміну речовин, особливо білкового.
Мета: ознайомитись з особливостями фізіології статевих залоз у дітей різного віку.
Конкретні цілі:
знати основні періоди у статевому розвитку дівчат та хлопчиків та функції статевих залоз як ендокринних органів у ці періоди;
назвати порушення що виникають при гіпофункції та гіперфункції статевих залоз
вміти пояснити зміни у організмі дівчат та хлопчиків, що відбуваються під впливом статевих гормонів
Питання до підготовки
Вікові особливості жіночих статевих залоз.
Вікові особливості чоловічих статевих залоз.
Література
Основна
1. Фізіологія.За ред. В.І.Філімонова.- К.:ВСВ «Медицина»,2010.- С.350-362.
Додаткова
Физиология человека. Под ред. Г.И.Косицкого .-М.:Медицина,1985.- 560 с.
Руководство по клинической лабораторной диагностике. Т.3.-Под ред. М.А.Базарновой.-К.:Вища школа,1986.- 280 с.
Вільям Ф.Ганонг. Фізіологія людини.-Львів:БАК, 2002, с.377
Інформація
Жіночі статеві залози. У жіночому організмі специфічну статеву ендокринну функцію здійснюють яйники, які регулюються фолікулостимулюючим та лютеїнізуючим гормонами гіпофізу.
У яйниках новонароджених дівчаток нараховується приблизно 300-400 тис. фолікулів. У деяких фолікулах утворюється порожнина, заповнена фолікулярною рідиною, яка містить гормон – естрон. З цього моменту фолікули починають виконувати ендокринну функцію. Повного розвитку фолікули яйника досягають лише, починаючи з періоду статевої зрілості (13-15 років). Після першої овуляції у яйнику утворюється ще один гормон – прогестерон, який продукується клітинами жовтого тіла, що розвивається після розриву граафового пухирця у зв’язку з овуляцією. Розміри та маса яйників у новонароджених дуже малі. До року їх маса збільшується у 2,5 рази. У 5-6 р. маса кожного яйника досягає 1,0 г, а в 12 р. – 2 г. Тільки у 20 р. яйник досягає максимальної величини – 6,6 г.
Жіночі статеві гормони – естрогени мають виражену біологічну дію. Крім впливу на ріст та розвиток жіночих статевих органів та розвиток вторинних статевих ознак, вони стимулюють численні процеси обміну.
Виділяють три основні періоди у статевому розвитку дівчаток:
нейтральний або асексуальний – перші 6-7 років життя;
пресексуальний – з 8 років до першої менструації;
пубертатний – від першої менструації до настання повної статевої зрілості.
У пубертатний період у дівчаток з’являються місячні, що свідчить про здатність яйників продукувати зрілі яйцеклітини. Нормальним вважається поява менструацій не раніше 11-12 років і не пізніше 17-18 років. У цей період дівчинка може завагітніти, але до нормального статевого життя і до дітонародження вона ще не дозріла. Тільки приблизно у 20 років, коли закінчується розвиток жіночого організму, можливими є нормальні статеве життя, вагітність, пологи.
Гіпофункція статевих залоз у дівчаток викликає посилений ріст довгих кісток, формування євнухоїдних пропорцій тіла, затримку статевого розвитку.
Гіперфункція їх викликаї ранній статевий розвиток, ранні менструації по ановуляторному типу.
У
віці 8-ми років спостерігається ріст
кісток тазу у ширину, початок формування
м’яких тканин тазу та стегон; 9-ти років
– посилення секреції сальних залоз,
особливо на обличчі; 9-11 років – початок
розвитку молочних залоз (у вигляді
бруньки); 12-ти років – поява волосся у
ділянці статевих органів, збільшення
зовнішніх та внутрішніх статевих
органів; 13-ти років – зміна лужного
піхвового середовища на різко кисле;
14-ти років – поява менструацій спочатку
нерегулярних, без овуляцій, а далі
щомісячних, поява волосся у під пахових
впадинах; 15-ти років – виражнені жіночі
зміни тіла; 16-17-ти років – остаточне
встановлення менструального статевого
циклу з регуляцією овуляцій.
Чоловічі статеві залози. Чоловічі статеві залози (яєчка) здійснюють подвійну функцію, як і жіночі:
у них розвиваються чоловічі статеві клітини – сперматозоїди;
у них утворюються чоловічі статеві гормони – тестостерон що зумовлює специфічні риси будови чоловічого організму; та другий гормон, аналогічний жіночим статевим гормонам – естрогенам, що називається інгібіном, який діє гальмуючим чином на секрецію фолікулостимулюючого гормону аденогіпофізу.
Інтенсивний ріст яєчок відбувається:
від народження до 1 року;
від 10 до 15 років.
Простата та сім’яні міхурці виконують функцію додаткових залоз статевого апарату. До настання статевої зрілості простата мала і являє собою м’язовий орган. Розвиток її залозистої частини завершується до 17 років.
Чоловічі статеві гормони – андрогени сприяють розвитку вторинних статевих ознак, стимулюють ріст і розвиток зовнішніх статевих органів, ріст волосся на обличчі, стимулюють сперматогенез.
Г
іпофункція
яєчок викликає припинення статевого
дозрівання, відсутність вторинних
статевих ознак, пізнє окостеніння
хрящів. При цьому може розвинутися
євнухоїдизм – ожиріння, відсутність
вторинних статевих ознак, порушуються
пропорції тіла: коротка верхня половина
тулуба, довгі руки і ноги.
Гіперфункція чоловічих статевих залоз викликає передчасне статеве дозрівання, прискорений фізичний розвиток.
У хлопчиків статеве дозрівання починається з 10-11 років. У цей час відмічається збільшення статевого члену та яєчок, ріст гортані, у 12-13 років – посилення росту прутня та яєчок, початок оволосіння у ділянці статевих органів, аналогічне з жіночим, в 14 років – змінюється голос, набухають грудні залози, у 15 років – пігментується калитка, виникає оволосіння обличчя (з’являються вуса та борода), відбувається значне збільшення яєчок, з’являються перші полюції (еяколяції), в 16-17 років – посилення росту волосся на обличчі, під пахвами, оволосіння на лобку набуває чоловічого характеру (у вигляді ромбу).
Варто підкреслити, що в період статевого дозрівання різко зростає інкреція гормонів гонад (статевих залоз), а в клімактеричний період вона різко падає, особливо у жінок.
Швидкий розвиток гонад та відповідне підвищення інкреції статевих гормонів у період другого дитинства (8-12 років у хлопчиків, 8-11 років у дівчаток), підлітковий період (13-16 років у хлопчиків, 12-15 років у дівчаток) та юнацький період (17-21 рік у юнаків та 16-20 років у дівчат) безсумнівно мають істотне значення для темпів росту, формоутворення та інтенсивності обміну речовин у ці періоди. Тут інкреція статевих гормонів разом зі всією ендокринною ситуацією може мати значення одного з ведучих факторів розвитку.
Завдання № 1. Створити хронологічну таблицю змін розвитку статевих залоз, їх основних гормонів та статевих ознак у жіночому організмі.
Період |
Зміни |
Внутрішньоутробний
|
|
Препубертатний
|
|
Пубертатний
|
|
Репродуктивний
|
|
Завдання 2. Створити хронологічну таблицю змін розвитку статевих залоз, їх основних гормонів та статевих ознак у чоловічому організмі.
Період |
Зміни |
Внутрішньоутробний
|
|
Дитинство
|
|
Пубертатний період
|
|
Дорослий організм
|
|
