Тема №13: «Пам’ять, механізми пам’яті»
Пам’ять – це здатність нервової системи зберігати в закодованому вигляді інформацію, яка за певних умов може бути розкодована, відтворена. Вона допомагає людині на підставі минулого досвіду пристосуватись до умов довкілля. Патологія пам’яті може позначатись на різних процесах – запам’ятовування, збереження того, що закарбувалось та відтворення.
Мета: сформувати уявлення про механізми виникнення різних видів пам'яті; розкрити значення короткочасної та довготривалої пам'яті.
Конкретні цілі:
знати види пам'яті та пояснити їх значення ;
назвати теорії фізіологічних механізмів різних видів пам'яті;
пояснити роль мотивації у підвищенні ефективності запам’ятовування;
вміти застосовувати знання теми для покращення пам'яті;
Питання до підготовки
Пам'ять, види пам'яті.
Механізми пам'яті.
Література
Основна
Фізіологія людини. Підручник/ В.І.Філімонов. -К.:ВСВ «Медицина», 2011.- с.457-460
Додаткова
1. Фекета В.П. Курс лекцій з нормальної фізіології.-Ужгород, 2003.-308 с.
2. Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, т.2.-М.:Медицина,1997.- С.271-276.
Інформація
Пам'ять - одна з основних властивостей ЦНС, що виражається у здатності на короткий або тривалий час зберігати інформацію (відбитки, сліди) про події зовнішнього світу та реакції організму . Пам'ять складається з трьох взаємозв'язаних етапів: запам'ятовування, зберігання та відтворення інформації.
Процес запам’ятовування пов'язаний зі специфічною обробкою сенсорної інформації, що надходить у ЦНС, унаслідок чого виникає можливість зберігати інформацію про минулі події і в майбутньому застосовувати її для формування поведінкових реакцій.
У процесі формування пам'яті беруть участь разом із сенсорними структурами ЦНС й інші відділи головного мозку. Особливо велике значення мають морський коник, мигдалики, тім’яно-скронева та лобова частка кори головного мозку.
Посуті процес запам'ятовування пов'язаний з двома основними механізмами: а). зміною характера проведення нервового імпульса через синапси нервових ланцюгів, унаслідок чого зв'язок нейронів стає стійкішим, формується новий шлях, б). перебудовою, що відбувається в самих нейронах. Важливими умовами цих змін вважають повторення і підключення «допоміжних» структур мозку.
Процес відображення в ЦНС інформації, що поступає, може бути двох видів: довільний та мимовільний. Довільне відображення виявляється ефективнішим. Стимули, що мають велике біологічне та соціальне значення, фіксуються значно ефективніше незалежно від їх фізичної сили. Збереження слідів є центральною ланкою в системі пам'яті. У процесі накопичення та зберігання придбаної інформації в ЦНС відбувається її складна переробка. Розрізняють наступні види пам'яті:
Залежно від умов, за яких відбувається нагромадження інформації, можна виділити такі види пам'яті: образна, емоційна, словесно-логічна.
За часом збереження можна виділити види пам'яті: сенсорну, короткочасну і довгострокову.
Сенсорна
пам’ять
забезпечує утримання слідів в сенсорній
пам'яті не більше 500 мс. Вона не залежить
від волі людини і не може свідомо
контролюватися, але залежить від
функціонального стану організму.
Фізіологічне підґрунтя сенсорної
пам'яті – це ті іонні зрушення та їх
сліди, що виникають у мембранах ланцюжка
сенсорних нейронів, що збуджуються під
час дії на рецептор відповідного
подразника Час збереження образу
зовнішнього світу неоднаковий для
різних органів чуття (тривало зберігаються
зорові образи). Безпосередній відбиток
сенсорної інформації є початковим
етапом переробки сигналів, що поступили.
Кількість інформації, що міститься в
ньому, надлишкова, тому вищий аналітичний
апарат використовує лише найбільш
важливу її частину. 
Короткочасна пам'ять забезпечує утримання обмеженої частини інформації, що поступила від кількох хвилин до кількох годин (днів), дозволяє відтворювати якусь її частину і тим самим якийсь час використовувати певну кількість інформації. Вважають, що структурно-функціональне підґрунтя такої пам'яті – нейронні ланцюги, так звані «нейронні пастки». В період навчання у деяких ділянках ЦНС було виявлено нейрони, активуються повторно через певні інтервали часу. Це явище отримало назву «реверберація нейронних потоків». Велику роль у процесах короткочасної пам'яті відіграють морський коник і скронева частка кори великих півкуль. У разі їх ушкодження люди живуть лише у теперішньому часі і пам'ятають тільки ті події, які були до ушкодження.
Довготривала пам'ять дозволяє зберігати інформацію необмежений час і має практично необмежений об'єм, зберігає величезну кількість інформації без спотворення. Передача інформації у довгострокову пам'ять потребує тривалішого часу. Крім того, цей процес значно полегшується в разі нового надходження інформації або повторного її видобування. Для переходу інформації в довгострокову пам'ять необхідно оцінити її значущість для організму. Не всі відомості з короткочасної пам'яті надходять у довгострокову. Характерна ознака цієї пам'яті – наявність структурних перебудов, які призводять до функціональних змін. Вони ґрунтуються на активації біосинтезу нових білкових молекул, нейропептидів, зміни синапсів і навіть утворення нових.
Інформація при необхідності може легко відтворюватися. Відтворення полягає у витяганні інформації з пам'яті. Відтворення, як і запам'ятовування, може бути довільним і мимовільним. Довільне відтворення, що полягає у відтворенні з довготривалої пам'яті раніше придбаної інформації, має вибірковий характер і є активним процесом, що вимагає включення уваги, а іноді і значних розумових зусиль.
Під забуванням розуміють неможливість відтворення набутої інформації, яка, проте, при визначених обставинах може відтворюватися.
Завдання 1. Заповнити граф-логічну схему «Види пам'яті».
Завдання 2. Охарактеризувати види пам'яті за часом збереження.
Назва |
Тривалість зберігання |
Механізм утворення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 3. Дати відповідь на питання. Розв’язати ситуаційні задачі.
Деякі люди при підготовці лекції, доповіді, публічного виступу проговорюють текст вголос. Інші промовляють текст мовчки, але при цьому ходять по кімнаті. Як можна пояснити таку відмінність з фізіологічної точки зору?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Внаслідок травми у людини ушкоджено скроневу частку кори великих півкуль. Які наслідки травми у процесах запам’ятовування можна спостерігати у такого пацієнта?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
У кінематографі окремі кадри на плівці на екрані створюють ефект безперервності. Поясніть цей ефект.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Студент під час лекції не слухав викладача. Коли викладач спитав, про що йшла мова, студент зміг повторити тільки кілька останніх слів. Яким видом пам’яті скористався студент?
А. Генетична
В. Емоційна
С. Сенсорна
D. Короткочасна
Е. Довготривала
У хворого після травми виявлено порушення короткочасної пам'яті. Який процес, що зумовлює механізми пам’яті , при цьому порушений?
A. Реверберація збудження в ланцюгах нейронів
B. Структурно-функціональні зміни синапсів ЦНС
C. Рух іонів у мембранах рецепторів
D. Проведення в аферентних нейронах
E. Структурні зміни в нейронах ЦНС
Людина згадала номер телефону, яким не користувалась декілька років. Який процес у ЦНС забезпечував збереження інформації?
А. Циркуляція збудження в замкнених ланцюгах нейронів
В. Підвищення ефективності синаптичного проведення збудження
С. Подразнення рецепторів сенсорних систем
D. Стійкі зміни на клітинному, субклітинному і молекулярному рівнях
Е. Нейронні пастки