- •Тема №1: «Історія розвитку фізіології»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформаційний матеріал
- •Тема №2: «Саморегуляція функцій в організмі»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформаційний матеріал
- •Тема №3: «Фізіологія іонних каналів і помп»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №4: «Фізіологія нервових волокон, їх трофічна функція»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №5: «Визначення функціональних показників фізичного розвитку. Антропометрія»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №6: «Інтегративна функція цнс»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Гематоенцефалічний бар’єр
- •Тема №8: «Електро- та ехоенцефалографія як методи дослідження цнс»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №9: «Вікові зміни функцій цнс»
- •Питання для підготовки.
- •Література
- •Інформація
- •А. Рефлекторна діяльність
- •Б. Розвиток рухової активності
- •Тема №10: «Вікові зміни вегетативної нервової системи»
- •Питання для підготовки.
- •Література
- •Інформація
- •Тема №11: «Фізіологія бінокулярного зору та бінаурального слуху»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Бінокулярний зір
- •Бінауральний слух
- •Тема №12: «Больова чутливість, механізми її забезпечення»
- •Відбитий біль
- •Фантомний біль
- •Захисні реакції організму у відповідь на біль
- •Ноцицептори
- •Провідні шляхи больової чутливості
- •Гуморальна регуляція болю
- •Антиноцицептивна система
- •Фізіологічні основи знеболення.
- •Тема №13: «Пам’ять, механізми пам’яті»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №14: «Фізіологія сну»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №15: «Вікова фізіологія статевих залоз як ендокринних органів»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Питання для самоконтролю
Тема №12: «Больова чутливість, механізми її забезпечення»
Біль можна назвати шостим відчуттям, окрім основних п'яти: зору, слуху, смаку, нюху та дотику, завдяки яким організм одержує необхідну інформацію про довкілля. Біль доповнює кожне з п'яти основних відчуттів, але в той же час залишається самостійним і незалежним від них. Його головна особливість полягає у тому, що він повідомляє про зовнішні та внутрішні пошкодження, хоч і є неприємним, обтяжливим відчуттям. «Біль, - за виразом стародавніх греків, - це сторожовий пес здоров'я», постійний союзник і помічник лікаря. Саме біль вчить людину обережності та сигналізує про хворобу. На думку Ч. Шеррінгтона, біль «в корені доцільний», але до тих пір, доки він попереджає про порушення цілісності організму. Як тільки інформація врахована, а біль перетворюється на страждання, його необхідно вимкнути. За визначенням П.К.Анохіна, «біль - це інтегративна функція організму, яка мобілізує різні функціональні системи організму для його захисту від шкідливих чинників».
Проблема болю має три основні аспекти. Позбавлення людини від болю - це проблема лікарів, фармацевтів, наукових працівників, тобто медична проблема. Біль змінює психіку людини, її поведінку в суспільстві, приводить до її дезорганізації, це - соціальна проблема. І, нарешті, біль - причина непрацездатності, а це вже економічна проблема.
Мета: розглянути механізми виникнення, типи болю, його відмінність від інших відчуттів; розкрити механізм дії знеболюючих засобів.
Конкретні цілі:
знати типи болю та їх характеристики;
вміти класифікувати больові відчуття і використовувати їх з метою діагностики захворювань;
пояснити захисні реакції організму на біль;
охарактеризувати антиноцицептивну систему;
назвати алгогени та анальгетики ;
пояснити механізм дії знеболюючих препаратів.
Питання до підготовки
Види болю
Нейрофізіологічні механізми болю
Антиноцицептивні системи.
Фізіологічні основи знеболення.
Література
Основна
1. Фізіологія людини.За ред. В.І.Філімонова.- К.:ВСВ «Медицина», 2019.- С. 246-255.
Додаткова
1. Фекета В.П. Курс лекцій з нормальної фізіології.-Ужгород, 2003.-308 с.
2. Фізіологія/за ред..В.Г.Шевчука.-Вінниця:Нова книга, 2012.-с.196-202
3. http://studopedia.ru/3_161451_notsitseptivnaya-sistema.html
Інформація
Біль називають ноцицепцією (пошкодженням), а больові рефлекси - ноцицептивними. Останні відрізняються від інших рефлексів, по-перше, тим, що вони викликають рухову активність, направлену на усунення шкідливого чинника. По-друге, ноцицептивні рефлекси завжди супроводжуються негативними емоціями. По-третє, вони домінують у діяльності організму над усіма іншими рефлексами.
Типи болю
Біль ділять на соматичний та вісцеральний. Соматичний біль може бути поверхневим, якщо він виникає у шкірі, або глибоким - якщо у м'язах, кістках, суглобах або сполучній тканині. Соматичний біль буває епікритичний, або ранній, гострий, швидкий, локалізований, застережливий та швидкоадаптуючий (наприклад, укол голкою під нігтем), а також протопатичний, який слідує за раннім. Це пізній, тупий, нелокалізований, тривалий, надокучливий та неадаптуючий біль. Вважають, що ранній біль виконує попереджаючу функцію, а пізній – нагадуючи.
Вісцеральний біль виникає у внутрішніх органах, наприклад, біль у серці при порушенні коронарного кровообігу, ниркова коліка при розтягуванні ниркової миски. Цей біль часто буває дифузний, або тупий, погано локалізований і має тенденцію іррадіювати в прилеглі ділянки. У внутрішніх органах біль виникає в разі: а). різкого розтягування органа (наприклад, кишок, жовчного міхура, під час розтягування за брижі); б). утруднення відтоку крові (ішемії); в). спазмів не посмугованих м’язів (печінковий, нирковий)
Свербіння - це маловивчений тип шкірного відчуття, який може переходити у біль при дії ряду стимулів високої інтенсивності, що викликають свербіння. Блокада ноцицептивних шляхів приводить до зникнення свербіння. Це відчуття можна викликати внутрішкірною ін'єкцією гістаміну, який відносять до алгогенів, тобто речовин, що викликають біль.
Виділяють дві основні причини больових відчуттів. Перша - це порушення цілісності покривних оболонок (шкіри). При цьому найчастіше виникає соматичний біль. Друга причина - зміна рівня кисневого забезпечення, гіпоксія тканин і, як наслідок, - накопичення Н+-іонів, які вловлюються рецепторами того органу, в якому порушений кровообіг (наприклад, болі в серці при ішемії міокарду).
