Тема №11: «Фізіологія бінокулярного зору та бінаурального слуху»

Зорова сенсорна система сприймає понад 90% відсотків інформації, що йде від дистантних подразників до мозку. Завдяки цій системі людина сприймає форму, величину, колір, рух предметів, а також їх розташування у просторі, відстань до них тощо.

Слухова сенсорна система є другою за значенням системою, що сприймає дистантні стимули. Важливою особливістю її є не тільки сприймання звуків, а й дистантне виявлення властивостей та місця у просторі джерела звукових коливань.

Знання фізіологічних процесів, що відбуваються у зоровій та слуховій сенсорних системах необхідне для розуміння процесів взаємодії організму із зовнішнім середовищем.

Мета: розглянути особливості бінокулярного зору та бінаурального слуху; засвоїти механізм орієнтації у просторі за допомогою зору та слуху.

Студенти повинні

• знати принципи формування бінокулярного зору та бінаурального слуху;

• назвати причини, що призводять до порушення просторового зору та слуху;

• вміти пояснити фізіологічне значення бінокулярного зору та бінаурального слуху;

• описати методи дослідження периферійного зору та гостроти слуху;

• застосувати знання теми для профілактики порушень просторового зору та слуху.

Питання до підготовки

1. Бінокулярний зір, механізм його формування, функції

2. Методи дослідження бінокулярного зору.

3. Бінауральний слух, його функції, методи його дослідження.

Література

Основна

1. Фізіологія людини. Підручник/ В.І.Філімонов. -К.:ВСВ «Медицина», 2011.- с.420, 429

2. Фізіологія. За ред. Г.І.Шевчука. –Вінниця: Нова книга, 2004. – С.417-420; 431.

Додаткова

1. Фекета В.П. Курс лекцій з нормальної фізіології.-Ужгород, 2003.-308 с.

2. Физиология человека. Под ред. В.М.Покровского, т.2.-М.:Медицина,1997.-

С.230, 239.

3. http://allrefs.net/c1/4ance/p37/

4. http://ztema.ru/inspect/issledovanie-binauralnogo-sluha/#ixzz3PvISZqOg

Інформація

1. Бінокулярний зір

Бінокулярний зір – (бачення обома очима при якому в мозку зображення зливається в єдиний образ) зумовлює сприймання ширини (поля зору) і глибини простору, оцінку відстані до предметів та їхні розміри.

Поле зору – це простір, що сприймається оком при фіксації зору на одній точці. Поля зору обох очей частково перекриваються.

При спогляданні будь-якого предмету у людини не виникає відчуття двох предметів, хоча існує два зображення на двох сітківках, так як зображення всіх предметів попадають на відповідні, або ідентичні, ділянки сітківок та у сприйнятті людини ці два зображення завдяки діяльності кори головного мозку зливаються в одне. Якщо натиснути на одне око збоку, зразу ж починає двоїтися в очах, тому що порушилася відповідність сітківок. Якщо ж дивитися на близький предмет, конвергуючи (зводячи) очі, то зображення віддалених предметів попадають на неідентичні ділянки, які ще називають диспартними (від лат. disparatus – розділений, відокремлений), і зображення буде роздвоєне. Диспарація має значення для оцінки відстані, споглядання глибини, рельєфу. Людина здатна помітити зміну глибини, що створює зсув зображення на сітківці на декілька кутових секунд. Порушується бінокулярний зір при косоокості.

Методи дослідження характеру зору ґрунтуються на оптичному розподілі полів зору за допомогою світлофільтрів. Прилади, що містять поляризаційні світлофільтри, називаються диплоскопами, а прилади з світлофільтрами додаткових кольорів — кольоротестами. Названі прилади дозволяють одночасно правому та лівому очам пред'являти окремо фізіологічне рівноцінні тести.

Роботу виконують за допомогою кольоротєсту, в комплекті якого є окуляри-світлофільтри червоного і зеленого кольорів. Цей настінний прилад, конструктивно схожий на ліхтар, на передній стінці має чотири круглих отвори, які розташовані у вигляді літери «Т», що повернута на 90°. Два отвори закриті зеленими світлофільтрами, один — червоним, ще один — безбарвним. У середині корпусу є лампа для освітлення світлофільтрів. Окуляри мають червоне скло для правого ока та зелене— для лівого. Вони ділять поле зору. Таким чином, зелені об'єкти, що світяться, пацієнт бачить лівим оком, червоні — правим. Безбарвний об'єкт він бачить обома очима — правим як червоний, лівим як зелений. Кольоротест закріплюють на висоті 120 см і вмикають у мережу освітлення.

О рієнтовно можна спробувати визначити бінокулярний зір на стереоскопі. В стереоскоп дивляться обома очима на подвійний малюнок. На одній половині, наприклад, зображений циферблат, на іншій - стрілки. Обстежуваний, у якого нормальне бінокулярний зір, скаже, що зображено циферблат годинника і стрілки показують такий-то час. Хворий, у якого зір порушено, буде бачити окремо циферблат і окремо стрілки. Стереоскоп вживають також для вправ для осіб з порушеним бінокулярним зором.