- •Тема №1: «Історія розвитку фізіології»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформаційний матеріал
- •Тема №2: «Саморегуляція функцій в організмі»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформаційний матеріал
- •Тема №3: «Фізіологія іонних каналів і помп»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №4: «Фізіологія нервових волокон, їх трофічна функція»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №5: «Визначення функціональних показників фізичного розвитку. Антропометрія»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №6: «Інтегративна функція цнс»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Гематоенцефалічний бар’єр
- •Тема №8: «Електро- та ехоенцефалографія як методи дослідження цнс»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №9: «Вікові зміни функцій цнс»
- •Питання для підготовки.
- •Література
- •Інформація
- •А. Рефлекторна діяльність
- •Б. Розвиток рухової активності
- •Тема №10: «Вікові зміни вегетативної нервової системи»
- •Питання для підготовки.
- •Література
- •Інформація
- •Тема №11: «Фізіологія бінокулярного зору та бінаурального слуху»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Бінокулярний зір
- •Бінауральний слух
- •Тема №12: «Больова чутливість, механізми її забезпечення»
- •Відбитий біль
- •Фантомний біль
- •Захисні реакції організму у відповідь на біль
- •Ноцицептори
- •Провідні шляхи больової чутливості
- •Гуморальна регуляція болю
- •Антиноцицептивна система
- •Фізіологічні основи знеболення.
- •Тема №13: «Пам’ять, механізми пам’яті»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №14: «Фізіологія сну»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №15: «Вікова фізіологія статевих залоз як ендокринних органів»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Питання для самоконтролю
Тема №10: «Вікові зміни вегетативної нервової системи»
Вегетативна нервова система забезпечує здійснення життєво важливих функцій, тому вона дозріває на ранніх етапах розвитку. Однак, до моменту народження вплив симпатичної та парасимпатичної систем ще недостатньо збалансований. В процесі розвитку дитини посилюється вплив вищих відділів ЦНС, відповідно вдосконалюється пристосувальний регулюючий характер впливу вегетативної нервової системи на діяльність внутрішніх органів.
Мета: вивчити основні фізіологічні властивості вегетативної нервової системи та їх особливостями у дітей різного віку.
Конкретні цілі:
знати вплив симпатичної та парасимпатичної нервової системи у період новонародженості ;
знати особливості процесів збудження у вегетативній нервовій системі дітей грудного віку;
назвати основні фізіологічні особливості вегетативної нервової системи;
вміти пояснити використання рефлексів для оцінки стану вегетативної нервової системи у ранньому грудному віці дітей.
Питання для підготовки.
Вплив вегетативної нервової системи у період новонародженості.
Фізіологічні особливості симпатичної та парасимпатичної нервової системи у дітей грудного віку.
Функціональні зміни ВНС при старінні.
Рефлекси, що застосовуються для оцінки функціонального стану ВНС у дітей.
Література
Основна
Нормальна фізіологія.За ред. В.І.Філімонова.- К.:Здоров’я,1994.- С.186-187.
Физиология человека.Под.ред. Г.И.Косицкого.-М.:Медицина,1985.-С. 161- 164.
Додаткова
Скляров О.Я., Косий Є.Р., Андріюк Л. Фізіологія та клінічні основи регуляції вегетативних функцій.-Львів, 1995.-104 с.
http://studopedia.com.ua/1_24375_osoblivosti-vegetativnoi-nervovoi-sistemi-novonarodzhenih.html
Інформація
Основними фізіологічними особливостями вегетативної нервової системи є наступні:
обидва відділ вегетативної нервової системи починають функціонувати з моменту народження;
по відношенню до різних функцій симпатична та парасимпатична системи мають різні пріоритетні впливи;
поступове зниження рівня активності мозкових відділів та зростання активності кінцевих відділів симпатичної та крижових відділів парасимпатичної систем;
перехід з віком від генералізованих до локальних спеціалізованих реакцій.
Функціональний стан симпатоадреналової системи новонароджених, який визначається кількістю катехоламінів (адреналіну та норадреналіну) у біологічних рідинах (крові, сечі, лімфі), такий як і у дорослих. Переважаючим катехоламіном у крові новонароджених є норадреналін (попередник адреналіну). Видалення катехоламінів з сечею у новонароджених наростає протягом першого тижня життя.
Функціональний стан парасимпатичного відділу на ранніх етапах позаутробного життя різко знижений. Блукаючий нерв включається у рефлекторні реакції на 2-3 місяці після народження, але переважаючий вплив симпатичної нервової системи зберігається до семирічного віку. Цим пояснюються дихальна та серцева аритмії, підвищена пітливість та деякі інші явища, що спостерігаються у дітей раннього віку.
Але, не дивлячись на те, що у період новонародженості тонус блукаючого нерву (основного представника парасимпатичної нервової системи) є відсутнім, у дитини можна спостерігати добре виражений око-серцевий рефлекс Ашнера. Цей рефлекс є результатом тимчасового тонічного збудження блукаючого центру.
Цікавим є факт, що, з одного боку, на ранніх етапах позаутробного розвитку основний регулюючий вплив спричиняє симпатичний відділ вегетативної нервової системи. Симпатичні центри здійснюють на органи тонічний вплив. Активність центрів підтримується імпульсами від пропріорецепторів скелетних м’язів, які знаходяться у стані постійної тонічної активності. Тонічна активність скелетних м’язів, у свою чергу, залежить від температури: з підвищенням температури вона знижується, зі зниженням – підвищується. З іншого боку, парасимпатична система по відношенню до шлунково-кишкового тракту включається раніше симпатичної, яка починає здійснювати свій вплив на шлунок і кишківник тільки у період відлучення дитини від грудей.
Отже, в онтогенезі переважаючий вплив симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи є різним по відношенню до різних функцій. Різним є і загальне співвідношення між цими системами у дітей до настання періоду статевої зрілості. В одних дітей переважає тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи, у інших дітей, особливо у ранньому та дошкільному віці, переважає тонус парасимпатичного відділу.
Мембранний потенціал нейронів симпатичних гангліїв новонароджених близько 20 мВ, у дорослих – 75-90 мВ. На відміну від дорослих, у ембріонів та новонароджених симпатичні нейрони гангліїв володіють автоматією. У новонароджених передача збудження у гангліях симпатичної нервової системи здійснюється завдяки виділенню у синапсах адреноподібної речовини, замість ацетилхоліну, як це спостерігається у дорослих. У вегетативних гангліях новонароджених виявлено моноамінооксидазу – фермент, що руйнує адреналін. Речовини, які блокують адренергічну передачу збудження: феноксидаза, ерготамін тощо, викликають гальмування передачі збудження у периферійних вегетативних гангліях новонароджених.
З 2-го тижня у гангліях з’являються Н-холінергічні синапси. Розвиток холінергічної передачі у гангліях відбувається одночасно з процесом мієлінізації прегангліонарних волокон.
Для оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи у дитячому віці використовуються наступні рефлекси:
А) окосерцевий – натискання на бокові поверхні закритих очей протягом 20-60 с викликає сповільнення пульсу, падіння артеріального тиску, сповільнення дихання тощо. Рефлекс проявляється або швидко (через 3-5 с) або повільно (через 8-10 с). Вважається позитивним, якщо пульс сповільнюється на 4-12 ударів за хв., різко позитивним – більше ніж на 12 ударів;
Б) солярний – рівномірне натискання на живіт у ділянці між мечевидним відростком і пупком до відчуття пульсації аорти викликає сповільнення пульсу на 4-12 ударів, зниження артеріального тиску. Більш значне сповільнення пульсу вказує на підвищену активність симпатичного відділу вегетативної нервової системи;
В) дермографічний – подразнення шкіри штрихами викликає через 5-10 с появу білих та червоних смуг. Білі смуги зникають через 5-12 с, червоні – через 3 хв. Інтенсивно виражені та довго не зникаючі білі смуги свідчать про переважання симпатичного відділу, а червоні – парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
Завдання 1. Описати основні функціональні особливості вегетативної нервової системи в процесі онтогенезу: __________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 2. Заповнити таблицю «Рефлекси, що застосовуються для оцінки функціонального стану ВНС у дітей».
Назва |
Вплив |
Реакція |
Оцінка результатів |
Окосерцевий |
|
|
|
Солярний |
|
|
|
Дермографічний |
|
|
|
Завдання 3. Дати відповідь на питання. Розв’язати ситуаційні задачі.
У дітей раннього віку частота серцевих скорочень – 140-135 ск/хв, у дитини 6-літнього віку – 95 ск/хв., у підлітка 13 років – 80 ск/хв., у дорослих – 60-70 ск/хв.. Яка причина зменшення частоти серцевих скорочень з віком? ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Яким буде вплив симпатичного відділу вегетативної нервової системи на травну систему немовляти при вигодовуванні грудним молоком?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Під час гри дитина намагається з закритими очима вгадати слово, яке писали на її руці паличкою. Після цього на шкірі з’явились червоні смуги. Поясніть це явище. Що можна сказати про стан вегетативної нервової системи цієї дитини?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Для оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи новонародженої дитини натискали на бічні поверхні закритих очей. Через 7 с після цього частота серцевих скорочень зменшилась на 10 ск/хв. Що стало причиною цих змін?
А. Переважання впливу симпатичного відділу нервової системи
В. Переважання впливу парасимпатичної нервової системи
С. Подразнення барорецепторів
D. Подразнення больових рецепторів
Е. Тимчасове тонічне збудження блукаючого нерва
5. У дитини 5 років, що не скаржиться на погане самопочуття, спостерігається порушення ритму дихання та серцевих скорочень, підвищена пітливість. Як можна пояснити такі порушення?
А. Захворювання дихальної системи
В. Захворювання серцево-судинної системи
С. Переважаючий вплив симпатичної нервової системи
D. Переважаючий вплив парасимпатичної нервової системи
Е. Порушення терморегуляції
6. Які твердження щодо особливостей функціонування вегетативної нервової системи у новонароджених правильні?
І. Переважає вплив симпатичної нервової системи
ІІ. Регуляція травлення відбувається під впливом симпатичної нервової системи.
ІІІ. Відсутній вплив блукаючого нерва.
А. Лише І і ІІ
В. Лише І,ІІІ
С. Лише ІІ і ІІІ
D. І, ІІ, ІІІ
