- •Тема №1: «Історія розвитку фізіології»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформаційний матеріал
- •Тема №2: «Саморегуляція функцій в організмі»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформаційний матеріал
- •Тема №3: «Фізіологія іонних каналів і помп»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №4: «Фізіологія нервових волокон, їх трофічна функція»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №5: «Визначення функціональних показників фізичного розвитку. Антропометрія»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №6: «Інтегративна функція цнс»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Гематоенцефалічний бар’єр
- •Тема №8: «Електро- та ехоенцефалографія як методи дослідження цнс»
- •Питання для підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №9: «Вікові зміни функцій цнс»
- •Питання для підготовки.
- •Література
- •Інформація
- •А. Рефлекторна діяльність
- •Б. Розвиток рухової активності
- •Тема №10: «Вікові зміни вегетативної нервової системи»
- •Питання для підготовки.
- •Література
- •Інформація
- •Тема №11: «Фізіологія бінокулярного зору та бінаурального слуху»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Бінокулярний зір
- •Бінауральний слух
- •Тема №12: «Больова чутливість, механізми її забезпечення»
- •Відбитий біль
- •Фантомний біль
- •Захисні реакції організму у відповідь на біль
- •Ноцицептори
- •Провідні шляхи больової чутливості
- •Гуморальна регуляція болю
- •Антиноцицептивна система
- •Фізіологічні основи знеболення.
- •Тема №13: «Пам’ять, механізми пам’яті»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №14: «Фізіологія сну»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Тема №15: «Вікова фізіологія статевих залоз як ендокринних органів»
- •Питання до підготовки
- •Література
- •Інформація
- •Питання для самоконтролю
Б. Розвиток рухової активності
Розвиток рухової активності у онтогенезі пов’язаний з дозріванням кори великих півкуль та інших структур головного мозку. Різні ступені зрілості мозкових структур та мієлінізації нервових волокон, які зменшуються від стовбура до кори, спричиняють «безконтрольну», по своїм примітивним законам, роботу підкіркових структур. У цьому віці вищим руховим центром є палідум. З віком зростає значення кори великих півкуль.
У психомоторній діяльності дітей раннього віку розрізняють:
1) таламопалідарний період – від народження до 4-6 місяців;
2) стріопалідарний період – включення антигравітаційних механізмів (сидіння, стояння), зниження м’язового тонусу, розвиток руху на базі вроджених рефлексів (від 4 до 10-11 місяців);
3) період дозрівання кіркових функцій – розвиток складних умовних рефлексів, інтелектуальної психічної діяльності.
Для плоду та новонародженого характерною є ортотонічна поза, пов’язана з підвищеним тонусом м’язів-згиначів. Вона забезпечує високу теплопродукцію та зменшує загальну тепловіддачу. Для новонародженого характерні безперервні хаотичні рухи усіх кінцівок, тулуба та голови. Координовані згинання та розгинання, відведення та приведення змінюються аритмічними, некоординованими, ізольованими рухами. Зростаючий вплив кори головного мозку на регуляцію рухів, дозрівання мозочка, смугастого тіла та інших структур ЦНС протягом першого року життя дитини сприяють зменшенню загальної напруги м’язів і встановлення балансу активності м’язів.
З двохмісячного віку починається розвиток руху руки у напрямку до видимого предмету. При зустрічі руки з предметом виникає тактильне відчуття та захоплення предмету. Надалі хаотичні хватальні рухи з частими промахами змінюються плавними прямими наближеннями до предмету.
До кінця другого місяця дитина, викладена на животик, старається утримати голівку. Остаточне формування здатності утримувати голівку завершується до третього місяця життя. З чотирьох місяців дитина перевертається зі спини на бік і з живота на спину.
Від трьох до семи місяців дитини засвоює повзання, у 6-7 місяців стає рачки, від 6 до 8 місяців починає сідати, може встати, стояти, опускатися, тримаючись руками за предмети.
У другому півріччі для дитини особливого значення набуває розвиток тих рухів, які приймають участь в актах сидіння та стояння. Ці рухи пов’язані з роботою випрямляючих м’язів тулуба та тазового поясу, які є головними у підтримці рівноваги тіла. Утримання рівноваги досягається за допомогою тонічних рефлексів та вдосконалюється протягом багатьох років.
З 5-місячного віку дитина починає при підпаховій підтримці дитина починає переступати. Переступання відрізняється від ходи тим, що гомілка весь час підігнута, не виноситься вперед, починається переступання від стегна, стопа найпізніше приймає участь у русі. Оволодівши переступанням до кінця першого року дитина починає ходити спочатку при підтримці, а згодом і сама.
Дитина, яка починає ходити, пересувається швидко, бо так легше зберегти рівновагу. При кожному кроці тіло дитини піднімається і опускається (у дорослого підйоми плавні). Кроки короткі та нерівномірні. З віком довжина кроку поступово зростає, хода стає повільнішою, коливання від кроку до кроку меншими.
З віком розвиток центральних координаційних механізмів приводить до встановлення співдружніх рухів рук і ніг.
У дітей до 4-х місяців життя немає будь-яких відмінностей у рухах обох рук. Поступовий перехід від нестійкої симетрії до нестійкої асиметрії функціонування рухового апарату відбувається у другому півріччі першого року життя дитини. Після першого року життя відмінності між правою та лівою рукою набувають стійкого характеру.
Починаючи з двох-, трьохрічного віку у дитини в керуванні рухами приймає участь друга сигнальна система, тобто діти, хоча і недосконало, але починають здійснювати рухи по словесній інструкції.
З 2-х років у дітей з’являється здатність до бігу. Саме у цьому віці виявляються елементи польоту. Час польоту подовжується до 10 років. З віком під час бігу збільшується довжина кроків.
З 3-х років дитина починає підскакувати на місці, злегка відриваючи ноги від поверхні. У 3-4 роки дитина орієнтується у своїх рухах, в основному, за допомогою зору, а у 7 років основним джерелом інформації стає кінестетичне відчуття. Тому у дітей 5-6 років у порівнянні з дітьми 3-4 років появляються більш тривалі та досконалі форми ощупування предметів обома руками.
До 6-7 років важливе значення у формуванні рухів набувають порівняння та передбачення. Тому у дітей покращується здатність виконувати рухи, копіюючи їх за дорослими.
З 7 до 12 років спостерігається найбільш високий темп розвитку точності та частоти відтворюваних рухів, що пов’язано з розвитком відповідних нервових структур. У цей період значно зростає темп руху.
У підлітковому та юнацькому віці збільшується та завершується формування рухової активності, що створює можливість виконання та засвоєння складних рухів, запам’ятовування тимчасових, просторових та словесних рухів.
Завдання 1. Опишіть показники, що характеризують морфологічну та функціональну зрілість ЦНС:__________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 2. Створити хронологічну таблицю змін рефлекторної діяльності плоду.
Вік |
Виникнення рефлексів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 3.Описати основні групи рефлексів новонароджених та дітей перших трьох місяців життя.
1.Харчові: -_______________________________________________ ___________ ____________________________________________________________________ 2. Захисні: -___________________________________________________________
- __________________________________________________________
- __________________________________________________________
- __________________________________________________________
3. Рухові: - ______________________________________________________________
- ______________________________________________________________
- ______________________________________________________________
- ______________________________________________________________
- ______________________________________________________________
- ______________________________________________________________
- ______________________________________________________________
- ______________________________________________________________
Завдання 4. Заповнити хронологічну таблицю розвитку рухової активності дітей.
-
Формування рухів
Вік
Утримання головки
Перевертання зі спинки на бік
Повзання
Переступання при під пахвовій підтримці
Сидіння
Ходіння
Стійка відмінностей у рухах правої та лівої рук
Біг
Здійснення рухів по словесній інструкції.
Підскакування
Формування кінестетичного відчуття (сприйняття предметів при ощупуванні двома руками)
Порівняння і передбачення рухів
Завдання №5. Відповісти на питання та розв’язати ситуаційні задачі.
1. На заняттях у дитячому садку з дітьми проводиться гра, під час якої необхідно упізнати предмети на дотик, а не за допомогою зору. З якого віку діти зможуть успішно виконувати це завдання?________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Однорічна дитина не виконує прохання батьків подати іграшку. Чи можна пояснити це неслухняністю ? Дайте пояснення поведінки дитини. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3 Чому новонароджена дитина при зануренні у воду плаває, а п'ятирічну треба цьому вчити? ________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Яким може бути вік плоду, у якого вже є сухожильні рефлекси, проте ще відсутня смоктальна реакція на подразнення навколоротової ділянки?
А. 10 - 15 тижнів
В. 13 – 15 тижнів
С. 14 – 16 тижнів
D. 20 – 24 тижні
Е. 18 – 23 тижні
5. У дитини якого віку можна виявити ліворукість?
А. У новонародженої
В. 1 місяць
С. 6 місяців
D. 1 рік
Е. 6 років
6. Відсутність якого рефлексу у новонародженої дитини не свідчить про патологію?
А. Орієнтувальний на світло та звук
В. Хапальний
С. Зіничний
D. Плавальний
Е. Пошуковий на подразнення біля губ
