7.2. Специфікація

До складального креслення обов’язково додається специфікація. Специфікація – це документ, який містить інформацію про склад та кількість деталей, стандартних кріпильних виробів, а також матеріалів, які входять до складу виробу.

Специфікацію креслять на форматі А4. Основний напис має розміри 40х185мм (ГОСТ 2.108-68).

Приклад складального креслення та специфікації наведено на рис 30, 31, 32.

Рис. 32. Розміри граф для специфікації

8. Деталювання складального креслення

Під деталюванням мають на увазі процес виконання робочого креслення деталі на основі складального креслення виробу. Процес деталювання складається з двох етапів [3, 5, 6].

1. Читання складального креслення.

2. Деталювання (складання робочого креслення деталі).

При читанні складального креслення необхідно визначити:

1) назву, призначення, та принцип дії виробу;

2) види з’єднань і взаємодію окремих деталей;

3) порядок зборки і розборки;

4) геометричну форму деталей.

Для одержання інформації на поставлені запитання доцільно використати таку послідовність читання складальних креслень:

1. ознайомитися з основним написом і додатковою інформацією, приведеною на кресленні;

2. вивчити специфікацію і за нею встановити кількість деталей, стандартних виробів та матеріалів, які входять до складу виробу;

3. за номером позиції, вказаним викладачем, знаходять деталь на всіх зображеннях складального креслення;

4. аналізують її конструкцію, способи з’єднання з іншими деталями, розміри.

8.1. Послідовність деталювання

Після цього переходять до виконання робочого креслення деталі у такій послідовності.

1. Призначають необхідну кількість зображень (видів, розрізів, перерізів, виносних елементів) та положення деталі на головному виді. При цьому слід пам’ятати, що вибрана Вами кількість зображень може не співпадати з кількістю зображень на складальному кресленні.

2. Відповідно з форматом A3, а також необхідним місцем для розташування аксонометричної проекції, визначають масштаб креслення.

3. Креслять рамку, основний напис і тонкими лініями наносять контури всіх зображень, починаючи з головного виду.

4. При викреслюванні конструктивних елементів деталі на кожному зображенні слід враховувати, що на складальному кресленні ці елементи показані або спрощенно, або зовсім не показані.

5. Наносять штрихові, виносні й розмірні лінії, перевіряють правильність побудов і обводять креслення.

6. Проставляють розміри, заповнюють основний напис і приводять іншу необхідну інформацію.

Крім ортогонального креслення на цьому ж форматі виконують аксонометрію з розрізом по аксонометричним осям.

Приклад виконання робочого креслення приведено на рис. 33.

Рис. 33. Робоче креслення деталі

9. Література

1. Дворніков В.А., Кравець B.C., Хорошенька Л.В. Читання та деталювання складальних креслень, КТУ.

2. Державний Стандарт ЄСКД. Загальні правила виконання креслень, М., 1983 р., 215 с.

3. Левицький В.Г. Машинобудівне креслення, М., 1988 р.

4. Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна графіка, Київ, «Каравела», «Новий світ - 2000», 2002 р., 332 с.

5. Федоренко В.О., Шошин О.І. Довідник з машинобудівного креслення. Л. 1981 р., 416 с.

6. Хаскін A.M. Креслення, Київ, 1980 р., 440 с.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ і варіанти графічних завдань до вивчення розділу «Інженерна графіка» для студентів першого курсу з напряму підготовки «Гір-ництво» всіх форм навчання

УКЛАДАЧІ: Володимир Андрійович Дворніков

Валентин Сергійович Кравець

Ольга Петрівна Буршенко

Рєстраційний № ___

Підписано до друку _________________

Формат А4

Обсяг 36 сторінок

Тираж ___ примірників

Видавничий центр КТУ,

м. Кривий Ріг,

вул. ХХП Партз’їзду, 11