- •Методичні вказівки
- •1. Вимоги стандартів єскд до виконання креслень
- •1.1. Формати (гост 2.301-68)
- •1.2. Масштаби
- •1.3. Лінії креслення (гост 2.303-68)
- •1.4. Шрифти креслення (гост 2.304-81)
- •2. Зображення ‑ види, розрізи, перерізи, виносні елементи (гост 2.305-68)
- •2.1. Види
- •2.2. Розрізи
- •2.3. Перерізи
- •2.4. Виносні елементи
- •2.5. Нанесення розмірів (гост 2.307-68)
- •3. Аксонометричні проекції (гост 2.317-69)
- •3.1. Ізометрична проекція (ізометрія)
- •3.2. Діметрична проекція (діметрія)
- •4. Різьбові з'єднання
- •4.1. Класифікація різьб
- •4.2. Умовне зображення і позначення різьб на кресленнях
- •4.3. Болтове з’єднання деталей. Варіанти завдань [4, 5]
- •Варіанти вихідних даних
- •5. Нероз'ємні з'єднання
- •5.1. Зварні з'єднання
- •5.2. Умовне зображення і позначення швів зварних з'єднань на кресленні
- •5.3. Вказівки по виконанню і варіанти завдань
- •Варіанти завдань
- •6. Виконання ескізу деталі з натури
- •7. Складальне креслення (гост 2.109-73)
- •7.1. Послідовність виконання
- •7.2. Специфікація
- •8. Деталювання складального креслення
- •8.1. Послідовність деталювання
- •9. Література
2.3. Перерізи
Перерізом називається зображення частини предмету, розташованого тільки у січній площині.
В залежності від розташування відносно зображення виду перерізи ділять на винесені (Рис. 12) і накладені (Рис. 13).
Позначення і зображення перерізів виконують аналогічно розрізам.
Рис. 12. Винесений переріз Рис. 13. Накладений переріз
2.4. Виносні елементи
Виносні елементи – це зображення (як правило збільшене) окремих, дрібних конструктивних елементів деталі (канавки, проточки, центрові отвори тощо). (Рис. 14).
На відповідному зображенні за допомогою кола або овалу вказують місце, яке креслять на виносному елементі з приведенням літерного або цифрового позначення. На зображенні виносного елементу вказують позначення і масштаб: «І (20:1)» (Рис. 14).
Рис. 14. Виносний елемент
2.5. Нанесення розмірів (гост 2.307-68)
Для нанесення розмірів на кресленнях використовують виносні і розмірні лінії. Величину розміру вказують у міліметрах.
Виносні лінії обмежують частину деталі (обмірювальну), а розмірні будують паралельно до контурних та обмежують стрілками (Рис. 15).
Рис. 15. Нанесення розмірів
При нанесенні розмірів необхідно враховувати наступні рекомендації:
Кількість розмірів на кресленні повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення і контролю правильності виготовлення деталі.
Розмірні числа наносять над розмірними лініями. Величина розмірного числа повинна бути дійсною. Вона не залежить від масштабу зображення.
Кожен розмір на кресленні приводять тільки один раз.
Розміри на технічних кресленнях не допускається наносити у вигляді замкнутого ланцюжка.
Розмірні лінії переважно наносять поза контуром зображення.
За кінці стрілок виносні лінії повинні виходити не більше 1÷2 мм.
Мінімальна відстань між паралельними розмірними лініями повинна бути 7 мм, а між розмірною лінією і контурною – 10 мм.
Потрібно уникати перетину розмірних ліній.
Лінії контурні, осьові та центрові не використовують як розмірні.
Перед розмірним числом, що характеризує конусність наносять знак
,
гострий кут якого направлений у бік
вершини конусу. Знак конусу і конусність
у вигляді відношення необхідно нанести
над вісьовою лінією або на поличці
лінії виноски, наприклад:
1:5 (Рис. 16, а).Нахил поверхні приводять відношенням (1:5) або у відсотках (5 %, 10 % тощо) (Рис. 15, б).
Розміри фасок під кутом 45 вказують наступним чином 2x45, де 2 – висота фаски у мм, 45 ‑ кут нахилу поверхні фаски.
Розміри декількох однакових елементів деталі, як правило, наносять один раз із вказівкою на поличці лінії виноски кількості цих елементів, наприклад: 4отв. Ø6.
Рис. 15. Позначення конусності та нахилу
3. Аксонометричні проекції (гост 2.317-69)
Ці проекції застосовують для побудови наочних (об'ємних) зображень предметів. При цьому предмет, що розглядається, разом з системою ортогональних осей проекцюють на аксонометричну площину проекцій [2, 3].
