- •Методичні вказівки
- •1. Вимоги стандартів єскд до виконання креслень
- •1.1. Формати (гост 2.301-68)
- •1.2. Масштаби
- •1.3. Лінії креслення (гост 2.303-68)
- •1.4. Шрифти креслення (гост 2.304-81)
- •2. Зображення ‑ види, розрізи, перерізи, виносні елементи (гост 2.305-68)
- •2.1. Види
- •2.2. Розрізи
- •2.3. Перерізи
- •2.4. Виносні елементи
- •2.5. Нанесення розмірів (гост 2.307-68)
- •3. Аксонометричні проекції (гост 2.317-69)
- •3.1. Ізометрична проекція (ізометрія)
- •3.2. Діметрична проекція (діметрія)
- •4. Різьбові з'єднання
- •4.1. Класифікація різьб
- •4.2. Умовне зображення і позначення різьб на кресленнях
- •4.3. Болтове з’єднання деталей. Варіанти завдань [4, 5]
- •Варіанти вихідних даних
- •5. Нероз'ємні з'єднання
- •5.1. Зварні з'єднання
- •5.2. Умовне зображення і позначення швів зварних з'єднань на кресленні
- •5.3. Вказівки по виконанню і варіанти завдань
- •Варіанти завдань
- •6. Виконання ескізу деталі з натури
- •7. Складальне креслення (гост 2.109-73)
- •7.1. Послідовність виконання
- •7.2. Специфікація
- •8. Деталювання складального креслення
- •8.1. Послідовність деталювання
- •9. Література
1.2. Масштаби
Масштаб – це величина відношення лінійних розмірів деталі на кресленні до аналогічних розмірів в натурі.
Рис. 1. Формат креслення
Рис.2. Основний напис
Нині діючий стандарт регламентує використання наступних масштабів:
1. Масштаби зменшення ‑ 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000.
2. Натуральна величина ‑ 1:1.
3. Масштаби збільшення ‑ 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.
Для вибору масштабу креслення необхідно, виходячи із лінійних габаритних розмірів креслення і деталі, визначити величину їх співвідношення, а потім прийняти найближчий масштаб із наведених вище. Прийнятий масштаб вказують в основному надписі (Рис. 2).
1.3. Лінії креслення (гост 2.303-68)
Графічні побудови на кресленні необхідно виконувати з використанням і дотриманням параметрів ліній, які наведено у таблиці 2.
Таблиця 2
№ за/п |
Назва, зображення |
Товщина лінії S, мм |
Основне призначення |
1 |
Суцільна основна
|
S = 0,5÷1,4 |
Лінії видимого контуру; лінії переходу видимі; лінії контуру перерізу (винесеного і такого, що входить до складу розрізу). |
2 |
Суцільна тонка
|
S/2÷S/3 |
Лінії виносні й розмірні; лінії штриховки; лінії виноски; лінії контуру накладеного перерізу; полички ліній виносок і підкреслення надписів. |
3 |
Штрихова
|
S/2÷S/3 |
Лінії невидимого контуру |
4 |
Штрих-пунктирна
|
S/2÷S/3 |
Лінії осьові і центрові; лінії перерізів які є осями симетрії для накладених або винесених перерізів. |
5 |
Розімкнута
|
S – 1,5S |
Лінії розрізів і перерізів. |
6 |
Суцільна тонка зі зламами
|
S/2÷S/3 |
Довгі лінії обриву. |
7 |
Суцільна хвиляста
|
S/2÷S/3 |
Лінії обмеження (обриву). |
Для попередніх побудов необхідно використовувати тільки тонкі лінії і потім, після перевірки креслення викладачем, виконати обводку з використанням типів ліній, приведених у таблиці 2.
1.4. Шрифти креслення (гост 2.304-81)
Усі надписи на кресленнях необхідно виконувати тільки креслярськими шрифтами.
Розмір шрифта h – визначається висотою великої літери у міліметрах. Держстандарт передбачає наступні розміри шрифтів: (2,5); 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40.
Висота маленької літери (С) складає С7/10 h (або розмір попереднього шрифту в стандарті).
Ширина літери – основні рекомендації наведено на рис. 3.
Товщина лінії шрифту d ‑ приймається в залежності від розміру шрифту h.
Нині діючим стандартом визначені наступні типи шрифтів:
тип А, для якого d=1/14 h;
тип Б d=1/10 h.
Крім того шрифти ділять на:
прямі;
з нахилом (=75).
Перш ніж виконати надпис на кресленні потрібно вибрати розмір і тип шрифту, потім тонкими лініями нанести допоміжну сітку та контури надпису з використанням креслярських інструментів. Переконавшись у правильності написання кожної літери, виконати обводку. Приклад виконання шрифтів на титульному аркуші альбому креслень наведено на рис. 4.
Рис. 3. Приклад написання цифр та літер згідно з держстанрартом
Рис. 4. Титульний аркуш
