Площа № ____

СХЕМАТИЧНИЙ ПОПЕРЕЧНИЙ

Геологічний розріз

Рисунок 12.2 – Принципова схема профільного сейсмогеологічного розрізу

Породи стрийської світи (К₂st) складають ядро складки і характеризуються низькими колекторними властивостями.

Пісковики дрібно і середньозернисті, сильновапняковисті, сірі. Аргіліти та алевроліти темно-сірі, здебільшого вапняковисті.

Палеоген (P). Палеоген складений потужним комплексом теригенного флішу і представлений трьома відділами: палеоценом, еоценом і олігоценом.

Палеоцен (P₁). В складі палеоцену виділяється ямненська світа (P₁jm), в основі якої залягає строкатобарвний яремчанський горизонт, складений тонкоритмічним глинистим флішем. Вище за розрізом залягають масивні середньо- і грубозернисті пісковики товщиною 20 – 30 м з прошарками гравелітів, що перекриті глинистою пачкою. Категорія буримості – тверді.

Еоцен (P₂). У складі еоцену виділяється три світи: манявська, вигодська, бистрицька.

Манявська світа (P₂mn) складена зеленим глинисто-алевролітовим тонко-ритмічним флішем з потужними (до 30–40 м) пластами пісковиків і прошарками кременистих плитчастих мергелів. Категорія буримості – тверді.

Вигодська світа (P₂vg) представлена потужною товщею масивних, неясно шаруватих світлих пісковиків, розділених прошарками груборитмічного піщаного флішу. Категорія буримості – тверді.

Бистрицька світа (P₂bs) складена переважно аргілітовою невапняковою товщею з рідкісними тонкими прошарками пісковиків. Категорія буримості – міцні.

Олігоцен (P₃) представлений менілітовою світою (P₃ml), яка являє собою товщу чорних, переважно невапнякових бітумінозних сланців, які вміщують значну кількість органічної речовини з прошарками пісковиків, алевролітів, гравелітів і туфів. У розрізі світи, виділяється три підсвіти: нижньоменілітова, середньоменілітова та верхньоменілітова.

Нижньоменілітова підсвіта (P₃ml₁). В складі підсвіти виділяють п’ять пачок: нижній роговиковий горизонт (10–15м), аргілітова пачка (30–40м), пачка світлих слабозцементованих клівських пісковиків (30–40м), пачка сіро-зелених аргілітів (20–30м) і піщано-аргілітова пачка (40–50м). Категорія буримості – міцні.

Середньоменілітова (лоп’янецька) підсвіта (P₃ml₂) складена світло-сірими, м’якими, сильнокарбонатними аргілітами з прошарками сірих пісковиків. Трапляються також прошарки та лінзи чорних піщаних алевролітів із включеннями гальки та уламків раковин. Категорія буримості – тверді.

Верхньоменілітова підсвіта (P₃ml₃) представлена чорними, глинистими і бітумінозними сланцями з прошарками пісковиків, алевролітів, туфів і кременистих порід. У покрівлі підсвіти прослідковується верхній роговиковий горизонт (товщиною до 10м) складений чергуванням тонкошаруватих кременів з чорними невапняковими аргілітами. Категорія буримості – міцні.

Відклади палеоцену, еоцену та олігоцену є регіонально нафтоносними.

Міоцен (N₁). Міоценові відклади представлені потужною товщею молас, що складені здебільшого сірими, часто засоленими і строкатобарвними відкладами. В складі міоцену виділяється поляницька, воротищенська і стебницька світи.

Поляницька світа (N₁рl) представлена вапняковистими глинами та аргілітами з прошарками вапняковистих пісковиків і конгломератів. Категорія буримості – середні.

Воротищенська світа (N₁vr) складена одноманітною товщею сірих і темно-сірих вапняковистих глин з прошарками пісковиків, кам’яної і калійної солі та гіпсу. В нижній і верхній частинах світи поширені піщано-глинисті брекчії, зцементовані галітом. Категорія буримості – середні.

Стебницька світа (N₁st) складена сірими загіпсованими глинами з прошарками пісковиків, а також лінзами кам’яної та калійної солі і соляно-глинисто-піщаної брекчії. Категорія буримості – м’які.

Відклади стебницької світи перекриваються чохлом четвертинних алювіальних відкладів товщиною до 10 м.

Досвід пошуково-розвідувальних робіт в регіоні показує, що в процесі буріння свердловин можуть виникнути такі ускладнення:

– у стебницькій і воротищенській світах – осипи та обвали стінок, каверноутворення, звуження стовбура, поглинання, можлива зміна параметрів бурового розчину внаслідок розчинення солей;

– у поляницькій і бистрицькій світах – осипи, жолобо­утворення;

– проти пластів-колекторів менілітової, вигодської, манявської та ямненської світ – звуження стовбура свердловини, прилипання бурового інструменту та нафтопроявлення з пластовими тисками, що перевищують умовні гідростатичні тиски на 20 % (в менілітовій світі) і 25 % (для еоцену).

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Для виконання поставленого завдання рекомендується така послідовність аналізу конкретної ситуації:

1 Запишіть задані викладачем індивідуально кожному студентові такі дані: номер свердловини, тип розрізу, назву нафтогазоперспективних відкладів, абсолютну позначку склепінної ізогіпси та значення перерізу ізогіпси.

2 Виберіть напрямок через задану викладачем проектну свердловину, за яким буде побудований профільний сейсмогеологічний розріз.

3 Побудуйте через задану свердловину профільний геологічний розріз в найбільш інформативному напрямку. При цьому слід використовувати вихідні дані таблиці 12.1, принципову схему геологічної будову площі (рис. 12.1) і макет структурної карти (рис. 12.2). Масштаб побудови: горизонтальний — 1:25 000, вертикальний — 1: 25 000,

4 Визначте проектну глибину буріння заданої свердловини із розрахунку, що абсолютні позначки рельєфу становлять 220–450 м, а нафтогазоносними на площі будуть ямненські, вигодські та верхньоменілітові відклади.

5 Заповніть заголовок і розробіть зміст колонок ГТН, використовуючи вихідні дані, результати вимірів і розрахунків (кути падіння порід, пластові тиски, густини бурового розчину тощо), нормативні положення (відбір керна і шламу, раціональний комплекс ГДС для регіону, перевірка колон на герметичність тощо), а також наявний досвід буріння в регіоні на сусідніх площах (конструкція свердловини, параметри бурового розчину та хімреагенти для його оброблення тощо).

Таблиця 12.1 – Характеристика типів геологічних розрізів

Стратиграфічний підрозділ	Індекс	Очікувана товщина світ (підсвіт) за типами розрізів на площі, м
		а	б	в	г	д
Стебницька світа	N1st	Розраховується, як залишкова при побудові геологічного профілю
Воротищенська світа	N1vr	420	280	350	400	300
Поляницька світа	N1pl	160	190	180	200	120
Верхньоменілітова п/св.	P 3ml3	340	0	280	220	330
Середньоменілітова п/св.	P 3ml2	140	160	0	120	200
Нижньоменілітова п/св.	P 3ml1	200	260	300	0	240
Бистрицька світа	P 2bs	120	140	130	110	100
Вигодська світа	P 2vq	0	200	190	160	230
Манявська світа	P 2mn	210	180	160	220	0
Ямненська світа	P 1jm	90	110	100	120	150
Стрийська світа	К2st	>100

Звіт про виконану роботу повинен містити:

1) пояснювальну записку, в якій висвітлити:

– мету роботи та поставлене завдання;

– обґрунтування принципів вибору глибин буріння запроектованих пошукової та розвідувальних свердловин;

– повний і детальний розрахунок проектних глибин кожної із запроектованих свердловин з наведенням розрахункових формул;;

– висновок про загальний обсяг бурових робіт.

2) оформлені на аркуші формату А4 структурну карту та профільний сейсмогеологічний розріз із нанесеною на них заданою свердловиною.

Графічні побудови необхідно виконувати на аркушах А4 із дотримуванням галузевих стандартів і використанням умовних знаків і зразків для складання картографічної документації при розвідці та розробці нафтових родовищ, які демонструються в навчальному кабінеті № 5322.

Для зручності побудови та перевірки викладачем профільний розріз бажано будувати на аркуші із зошиту в клітинку.