- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •Лабораторна робота №1
- •Мета роботи: дослідження параметрів опору тіла людини, що визначає струм, який проходить через нього в електричному колі.
- •1.Теоретичні відомості
- •Колова частота визначається за формулою:
- •2. Опис установки
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5. Вимоги до звіту
- •6. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2
- •Мета роботи: Визначення діаметра провідників для запобіжників електричних апаратів із перевіркою на спеціальній установці.
- •1.Теоретичні відомості
- •2. Опис приладів
- •3. Порядок проведення роботи
- •4. Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •5. Вимоги до звіту
- •6. Контрольні запитання
- •Додаток Приклад розрахунку
- •Приклад розрахунку
- •Лабораторна робота №3
- •Мета роботи: Дослідити основні параметри крокової напруги в зоні розтікання струму замикання на землю і визначити небезпечні зони.
- •1.Теоретичні відомості
- •2.Прилади та устаткування
- •3.Визначення крокової напруги
- •Тоді значення питомого опору (Омсм) рідини:
- •4.Визначення розмірів небезпечної зони
- •5.Порядок проведення експерименту
- •Лабораторна робота №4
- •Мета роботи: Визначити методику розрахунку і вимірювання опору розтікання струму в землі заземлюючих пристроїв.
- •2.Конструкція експериментальної установки та вимірювальних приладів. Методика вимірювання опору заземлюючих пристроїв, питомого опору землі і розрахунку заземлюючих пристроїв
- •3.Вимоги нормативних документів
- •4.Порядок виконання роботи
- •5.Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи
- •6.Вимоги до звіту
- •7.Контрольні запитання
- •Література
Приклад розрахунку
Задача. Трифазна мережа напругою Uф=220 В живить 16 жилих квартир, у кожній із котрих потужність ламп і побутових приладів номінальний та розрахунковий струм.
Розв’язок. Номінальна встановлена потужність:
Р=Р1n-120016=19200 Вт.
Номінальний струм:
А.
Прийнявши коефіцієнт Кп=0,7, отримаємо:
Ір= КпІн=0,730=21 А,
отже, номінальний струм плавкої вставки
Інв Ір або Інв 21 А.
При проходженні струму через провідник буде виділятися тепло й збільшується температура самого провідника і середовища навколо провідника:
Q=І2Rпрt,
де Q – кількість тепла, що виділяється у провіднику, Дж;
І – діюче значення струму, яке проходить через провідник, А;
Rпр – активний опір провідника змінного струму, Ом;
t – час проходженя струму через провідник, с.
Частина цього тепла піде на нагрівання провідника і підвищення його температури, інша частина тепла відводиться з поверхні провідника в середовище.
Лабораторна робота №3
“Дослідження виникнення крокової напруги”
Мета роботи: Дослідити основні параметри крокової напруги в зоні розтікання струму замикання на землю і визначити небезпечні зони.
1.Теоретичні відомості
Якщо людина опинеться в полі розтікання струму замикання на землю у взутті, що проводить електричний струм, то вона потрапить під дію електричного струму, величина якого визначається різницею потенціалів між двома точками землі, на яких вона одночасно стоїть.
Величина крокової напруги залежить від струму замикання на землю, опору заземлювача, а також характеру розподілу потенціала на поверхні землі, довжини кроку і відстані людини від заземлювача. Крокова напруга зростає в напрямку до місця замикання і зменшується від місця замикання.
Для випадку, показаного на рис.1.1, крокова напруга (В)
(3.1)
де Із – струм замикання на землю, А;
ρ – питомий опір грунту, Омсм;
lк – довжина кроку, см;
r - відстань між найближчою ступнею ноги людини до заземлювача і заземлювачем, см.
Переміщення людини по кривій рівного потенціалу (тобто по еквіпотенціальній кривій) не викликає появи різниці потенціалів між його ступнями ніг і крокова напруга в цьому випадку рівна 0.
Рисунок 3.1 -Розподіл потенціала на поверхні Рисунок 3.2- Схема установки для
землі навколо напівкульового заземлювача вивчення поля розтікання струму
і крокової напруги. замикання в землю.
2.Прилади та устаткування
Установка для вимірювання крокової напруги в зоні розтікання струму (рис.3.2) складається із металевого бака 1, стінки якого з середини покриті тонким шаром ізольованого матеріалу 2, заземлюючого електрода 3 діаметром 1 см, закріпленого на стінці бака, потенціального електрода – зонда 6 у вигляді тонкого металевого щупа, напівпровідної рідини 7, що імітує грунт (розчин мідного купоросу у воді), лампового вольтметра 5 і міліамперметра 4.
З метою безпеки проведення роботи, напругу, яку необхідно подати на електроди, приймаємо рівною 20 В.
Розміри бака для заповнення напівпровідною рідиною повинні бути досить великими , в порівнянні з розмірами електродів. Це дозволить використати металевий корпус бака уствновки, як другий безконечно віддалений електрод з потенціалом рівним 0.
Один із затискачів вольтметра приєднаний до металевої стінки бака з напівпровідною рідиною, другий – до металевого щупа – зонда, закріпленого на кінці ричага пантографа. Міліамперметр приєднаний до заземлюючого електрода (заземлювача) і джерела живлення.
Вимірювання різниці потенціалів на поверхні напівпровідної рідини (землі) проводять вольтметром, що має дві шкали: нижню на напругу до 30 В і верхню на напругу до 10 В.
