Колова частота  визначається за формулою:

=2f,

де f – частота вимірюваного струму, Гц.

Електричний опір тіла людини, виходячи із викладеного, залежить від наступних факторів:

1) стану шкіри. Пошкодження рогового шару у вигляді різних мікротравм можуть знизити повний опір тіла до значення, близького до внутрішнього опору. Такий самий вплив має і зволоження шкіри водою або за рахунок поту, а також забруднення шкіри струмопровідним пилом чи брудом;

2) місця прикладення електродів і їх площі, так як на різних ділянках тіла опір шкіри неоднаковий і залежить від товщини верхнього шару;

3) струму і тривалості його проходження через тіло людини. Із збільшенням струму і часу його проходження опір падає, так як при цьому збільшується місцевий нагрів шкіри, що призводить до розширення судин, а відповідно, до підсилення постачання цієї ділянки кров’ю і збільшення потовиділення;

Рисунок 1.2 – Схема заміщення тіла людини в електричному колі: а – схема вимірювання опору; б – еквівалентна схема опору тіла людини; 1 – електроди; 2 – зовнішній шар шкіри – епідерміс; 3 – внутрішні тканини тіла (включаючи нижній шар шкіри – дерму); R_н – активний опір зовнішнього шару шкіри; С_н – ємність утвореного конденсатора; R_В – внутрішній опір тіла.

4) напруги, що прикладена до тіла людини (напруга дотику). Із ростом напруги дотику електричний опір тіла людини падає за рахунок відповідного збільшення струму і настання теплового електричного пробою верхнього шару шкіри, що відбувається при напрузі 50...200 В;

5) частоти електричного струму. Із збільшенням частоти повний електричний опір тіла падає. При збільшенні частоти до  опір тіла зменшується до R_В, що видно із формули (1.1). В дійсності при частотах 15...20 кГц практично Z_h =R_В.

Параметри електричної схеми заміщення опору тіла людини (див. рис.1.2) можна визначити із наступних міркувань:

а) із збільшенням частоти до 15...20 кГц повний опір тіла людини практично рівний внутрішньому опору R_В, тобто:

Z_h =R_В (1.2)

б) із зменшенням частоти повний опір Z_h зростає і досягає максимуму при f=0. Із формули (1) при f=0 отримаємо:

Z_h= Z₀-2 R_н+ R_В,

звідки

, (1.3)

де Z₀ - опір тіла людини при f=0. Із деяким припущенням можна прийняти, що повний опір тіла людини на частотах 0…100 Гц знаходиться в лінійній залежності від частоти струму і може бути визначений методом екстраполяції. В лінійному масштабі будується графік залежності повного опору від частоти струму, як показано на рис.1.3. Значення Z₀ розташовано на осі ординат при перетині з прямою Z₁... Z₅;

Рисунок 1.3 – Графік екстраполяції.

в) із формули (1.1) при відомому Z_h для певної частоти f можна визначити ємність зовнішнього шару, мкФ:

. (1.4)

Вищенаведені співвідношення справедливі для напруг до 50 В. При напрузі вище вказаного значення наступає тепловий електричний пробій зовнішнього шару шкіри, що різко зменшує повний опір людини;

г) при відомих значеннях R_н і С_н можна визначити повний зовнішній опір Z_н. Для паралельного ланцюга R_н і С_н справедливе співвідношення

,

звідки

, (1.5)

де R_н – повний зовнішній опір, кОм.

Ємнісний зовнішній опір визначається за формулою, кОм:

.