IV. Карта орієнтовної основи дій (оод) роботи студентів з літературою з теми: «Неоперативна та оперативна хірургічна техніка»

№ з/п	Назва теми або її фрагменту	Кіл. год.	Вид заняття	Зміст роботи	Форма контролю
1	Неоперативна та оперативна хі-рургічна техніка	3	теорія	Повязка Дезо, Вельпо: зама-лювати в робочому зошиті ета-пи їх накладання. Типи бинто-вих пов’язок: в робочому зо-шиті дати письмовий перелік. Правила бинтування: скласти письмову схему	Перевірка та оцінка якості ви-конаної роботи. Фронтальне опи-тування, тесту-вання, співбесіда

5. Питання для самоконтролю:

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

У потерпілої забійні рани передпліччя, деформація в ділянці зап’ястка; скаржиться на сильний біль і неможливість рухати травмованою кінцівкою. Як слід накласти пов’язку потерпілій?______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

У пацієнта карбункул потиличної ділянки. Якою пов’язкою доцільно зафіксувати перев’язувальний матеріал після розкриття гнійника?____________________________________________________________________

Впродовж 2 діб після іммобілізації кінцівки гіпсовою циркулярною пов’язкою пацієнт скаржиться на наростання болю в кінцівці, відчуття затерпання. Які ускладнення могли виникнути в даній ситуації, яка допомога?______________

____________________________________________________________________

Через 2 тижні після накладення безпідкладкової циркулярної гіпсової пов’язки на гомілку хворий поскаржився на біль в ділянці гомілковостопного суглобу. При огляді виявлено набряк, синюшність шкіри. Яке ускладнення виникло? Що спричинило дане ускладнення?_____________________________________

____________________________________________________________________

Відповідь студента до теми Тема:№2

“Неоперативна та оперативна хірургічна техніка ”

Кількість навчальних годин - 3

І. Науково–методичне обґрунтування теми

Успішне лікування хворих неможливе без встановлення правильного діагнозу. Сучасна медична сестра повинна вміти обстежити хворого, який вперше звернувся по допомогу, вміти оцінити загальний стан пацієнта. Поставити попередній сестринський діагноз.

ІІ. Навчальні цілі заняття

Засвоїти II

1. правила приготування стерильних столів ( інструментального столу, малого назви хірургічних інструментів;

2. набори інструментів для різних операцій;

3. методику заправки голкоутримувача та його подачі хірургу.

Вміти ІІІ

1. приготувати стерильні столи до роботи;

2. скласти набір інструментів для ПХОР;

3. скласти набір інструментів для венесекції;

4. скласти набір інструментів для апендектомії;

5. скласти набір інструментів для трепанації черепа;

6. заправити голкоутримувач та подати його хірургу.

Оволодіти методиками ІІІ

1. Накривання інструментальних столів в операційній.

ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

а) Опорний конспект лекції: «Неоперативна та оперативна хірургічна техніка»

Розрізняють загальний і спеціальний хірургічний інструментарій. Загальний хірургічний інструментарій призначений для розсічення і зшивання тканин, припинення кровотеч, розширення ран та ін

Спеціальний хірургічний інструментарій застосовують для операцій у грудній порожнині, на судинах, для нейрохірургічних втручань та ін. Для всіх цих операцій є спеціальні набори. Загальний хірургічний інструментарій використовують для операцій на органах черевної порожнини і кістках, для трахеотомії та ін. Випускають великий і малий хірургічні набори. Для розсічення м'яких тканин застосовують скальпелі, ножі і ножиці.

Скальпелі бувають гострокінцеві, прямі і черевцеві. Випускаються також скальпелі зі знімним лезом, виготовленим з високоякісної сталі. За довжиною леза загальні хірургічні черевцеві скальпелі поділять на великі (довжина леза — 50 мм) і середні (довжина леза — 40 мм). Ножі застосовують при операціях на кінцівках (при ампутаціях, резекціях суглобів) та інших операціях, пов'язаних з розсіченням великих груп м'язів і сухожилків.

Для захоплювання і фіксації м'яких тканин застосовують пінцети (анатомічні, хірургічні, зубчасто-лапчасті), гачки пластинчасті (Фарабефа), зубчасті (Фолькмана).

Анатомічні пінцети мають насічки на кінцях, хірургічні — зубчики. Під час роботи в глибині порожнини застосовують довгі пінцети.

Хірургічними пінцетами користуються для захоплювання шкіри і її фіксації, анатомічними — під час проведення операцій на внутрішніх органах.

Гачки для розширення ран бувають різних розмірів. Вони можуть бути гострими і тупими. Гострі зубчасті гачки застосовують для розширення рани шкірних покривів. У глибині рани користуються тупими гачками Фарабефа і тупими зубчастими гачками.

Зонди застосовують для дослідження фістул, роз'єднання тканин (апоневрозу, рубців). Вони бувають ґудзикуватими і жолобуватими.

М'які тканини розсікають скальпелем по жолобу зонда. Для роз'єднання тканин користуються зондом Кохера.

Для припинення кровотеч застосовують кровоспинні затискачі Кохера, Більрота, Пеана. Затискачі Кохера прямі, з нарізкою і зубцями на кінцях. Затискачі Більрота не мають зубців. Затискачі Пеана мають поперечні насічки. Затискачі можуть бути прямими і зігнутими, різної довжини.

Для захоплювання судин, оболон мозку та інших ніжних тканин користуються спеціальними затискачами типу "Москіт" з тонкими браншами. Цапки застосовують для фіксації білизни і серветок навколо операційної рани.

Корнцанг нагадує затискач Пеана великих розмірів. Ним операційна сестра подає інструментарій, серветки тощо.

Для з'єднання тканин користуються голками і голкотримачами. Лігатурні голки Дешана і Купера застосовують для проведення лігатур навколо кровоносних судин. Хірургічні голки бувають різних розмірів (№ 1—№ 12), загнуті і прямі, ріжучі і круглі. Тригранні ріжучі голки застосовують для зашивання шкіри, апоневрозів. Випускають їх різних розмірів (№ 1—№ 12).Товсті круглі голки (№ 2 —№8) призначені для обколювання судин, тонкі (№ I —№ 8) — для зашивання ран шлунка і кишок.Прямі голки використовують рідко. Для зшивання кровоносних судин користуються спеціальними атравматичними голками без вушка, із впаяною ниткою.Голкотримачі бувають різної форми і довжини. Найчастіше застосовують голкотримачі Гегара і Матьє.