Курсова робота на тему: «Суб’єкти державного фінансового моніторингу в Україні»

Львів 2012

ЗМІСТ

Вступ	3
1. Сутність та правова база фінансового моніторингу в Україні	6
2. Аналіз діяльності суб’єктів державного фінансового моніторингу в Україні	15
3. Сучасні тенденції розвитку системи державного фінансового моніторингу	24
Висновки	33
Список використаних джерел	35

ВСТУП

Серйозною проблемою забезпечення законності в галузі фінансів є створення такого контрольного механізму, який міг би поєднувати прагнення держави до прозорості бізнесу з цілком виправданим бажанням останнього зберегти комерційну та банківську таємницю, яка є гарантією його стабільності в умовах гострої ринкової конкуренції. У результаті багато країн з ринковою економікою почали розвивати структури, основним завданням яких стала закрита аналітична робота в області фінансової розвідки, або моніторингу фінансових потоків.

З переходом до ринкової економіки в Україні відбулися докорінні зміни політичних та економічних основ державності, кардинальна реконструкція економіки, фінансової системи та ринкових інститутів, сформувалася принципово нова модель державних фінансових потоків. У таких умовах реформації в Україні спостерігається постійне збільшення бюджетних правопорушень, а також численні факти неефективного використання коштів Державного бюджету та державних позабюджетних фондів.

Аналіз оперативних даних свідчить, що тільки Рахунковою палатою України за 2012 р. у ході проведених контрольно-аналітичних та експертних заходів було встановлено бюджетних правопорушень на суму більш ніж 37 млрд. грн.., що у рази більше від аналогічного показника 2011 р. (без поправки на інфляційні процеси)¹.

Така ж тенденція спостерігається і за результатами роботи Державної фінансової інспекції (колишня Контрольно-ревізійна служба), якою у 2012 році було виявлено порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави, на суму понад 35 млрд грн, що у рази більше, ніж за всі роки існування незалежної України².

Багатомільйонні суми фінансових порушень щорічно виявляються органами Державного казначейства, Пенсійного фонду України та іншими контрольними службами держави, які також мають свої окремі показники.

Очевидно, що подібний стан нецільового та неефективного використання державних фінансових ресурсів набирає критичної маси, яка стає занадто небезпечною для суспільства.

Таким чином, актуальність курсової роботи зумовлена не лише науковим інтересом, але й рядом питань, що мають практичну цінність для вироблення ефективної стратегії розвитку системи державного фінансового моніторингу в Україні.

У наукових дослідженнях з адміністративного права та фінансового права певну увагу приділяли загальним питанням здійснення державного контролю. Зазначену проблематику досліджували О.Ф. Андрійко, Р.А. Калюжний, Н.Р. Нижник, В.М. Попович та інші. Питання фінансового контролю висвітлено в працях Л.К. Воронової, Л.А. Савченка, О.П. Орлюка, П.С. Пацурківського та інших. Проблеми протидії відмиванню "брудних" коштів та вдосконалення кримінально-правової відповідальності були предметом наукового пошуку у дослідженнях з кримінології та кримінального права (О.М. Джужа, О.В. Кальман, М.Й. Коржанський та інші).

Предмет роботи – завдання та функції органів державного фінансового моніторингу в Україні.

Об’єкт – діяльність державних установ та органів, які здійснюють державний фінансовий моніторинг в Україні.

Мета роботи – дослідити функціонування суб’єктів державного фінансового моніторингу в Україні та критично проаналізувати законодавче нормативне регулювання цього процесу.

Завдання роботи:

• розглянути сутність та правову базу фінансового моніторингу в Україні;

• проаналізувати діяльність суб’єктів державного фінансового моніторингу в Україні;

• виявити проблеми та тенденції розвитку системи державного фінансового моніторингу.

Джерельна база. Для поглибленого аналізу матеріалу, вирішення проблем курсової роботи та конкретизації висновків використана значна кількість джерел, які за доцільно класифікувати їх за критеріями цільового призначення та походженням:

• офіційні видання України;

• матеріали в засобах масової інформації;

• матеріали підручників та посібників з даної тематики.

Таким чином можна стверджувати, що для проведення даного дослідження існує достатня джерельна база, яка дозволяє всебічно висвітлити поставлені у курсовій роботі завдання.

Методологічною основою курсової роботи є принципи системності, історичності й об’єктивності та цивілізаційний підхід, які дають можливість вивчення суспільних процесів і явищ у динаміці та тісному зв’язку з конкретними історичними умовами їх виникнення, формування і розвитку.

Структура курсової роботи обумовлюється метою та завданнями дослідження. Її загальний обсяг становить 37 сторінок. Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел.