- •Тема: Основні політико-ідеологічні доктрини сучасності. План лекції:
- •Література:
- •Зміст лекції:
- •1. Сутність і класифікація політико-ідеологічних доктрин сучасності .
- •2. Лібералізм і неолібералізм: сутність, зміст.
- •3. Консерватизм і неоконсерватизм: сутність, зміст.
- •4. Стан і перспективи розвитку соціал-демократичного і комуністичного рухів.
4. Стан і перспективи розвитку соціал-демократичного і комуністичного рухів.
Соціалізм (фр. суспільний) - вчення і суспільно-політичні рухи, під якими розуміється соціальна система, устрій, заснований на суспільній власності на засоби виробництва, відсутності експлуатації, справедливому розподіл і матеріальних благ і духовних цінностей в залежності від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості.
В 1864 р. в Лондоні було створено Міжнародне товариство робітників (І Інтернаціонал). Ідеологічною базою цієї організації став марксизм, який визнавав неминучість приходу до політичної влади пролетаріату (встановлення диктатури пролетаріату) і закономірність побудови соціалізму і комунізму. Пізніше, в 1869 р. в Німеччині, виникає перша соціал-демократична партія, а згодом і в інших країнах (в Росії в 1898 р., Україні - 1899р.) В 1889 р. соціалістичні партії об'єднались в II Інтернаціонал.
Соціалістичний Інтернаціонал є організаційною формою світового соціал-демократичного руху, який об'єднує понад 60 партій усіх континентів і більш як 20 млн. чол. Основними цінностями соціал-демократичного руху проголошені свобода, рівність, справедливість, солідарність. Основний спосіб переходу до демократичного соціалізму — реформи, тобто мирне вростання соціалізму в капіталізм. На першому етапі реалізуються принципи політичної, на другому економічної, на третьому - соціальної демократії.
Остання утворює окрему фракцію в парламенті України, заявила про свою діяльність на принципах Соцінтерну.
- викриттям злочинних методів політичної боротьби, до яких вдавалися комуністичні лідери при впровадженні нових «соціалістичних» суспільних відносин;
- усвідомлення масами утопічності і шкідливості цілого ряду ідей і фундаментальних положень марксизму-ленінізму (теорії класової боротьби, диктатури пролетаріату, одержавлення економіки, ліквідації приватної власності, монополії комуністичної ідеології та ін.)
