Предмет і завдання психодіагностики

Метод — шлях наукового пізнання явищ і процесів об'єктивної дійсності.

Розвиток психологічної науки в нашій країні і за її межами супроводжується значним підвищенням інтересу до проблем психодіагностики. Мета сучасної психодіагностики — фіксувати в упорядкованому вигляді розходження між людьми і групами людей. її задачею, у найбільш узагальненому вигляді, є встановлення індивідуальної міри виразності психічних особливостей і їх інтпаіндйвідуальних взаємозв'язків.

Предмет психодіагностики нерідко обмежують набором різних діагностичних методів, за допомогою яких виявляється психічна своєрідність людини. Іноді до психодіагностики відносять ще і статистичні виміри динаміки змін психічного статусу під впливом тих чи інших обставин. При .цьому нерідко випускають з поля зору той факт, що характер отриманої інформації та її інтерпретація в психодіагностичному вимірі значною мірою залежать від загальної теорії особистості, яка використовується у психодіагаоегачкому дослідженні.

Психічне в предметі психодіагностики виявляється в різних формах і проявах, однак діагностичне релевантним воно стає лигає будучи включеним у систему конкретних відносин:

• інтраіндйвідуальних зв'язків, копії діагностичні дані відбивають взаємозв'язок і взаємини психічних властивостей людини як цілісної функціональної системи, цілісної особистості:

• інтеріндивідуальних варіацій, коли діагностичні дані є підставою для встановлення розходжень між людьми;

• суб'єкт-об'єктних відносин, коли діагностичні дані про особистість набувають діагностичної цінності за умови, що вони містять у собі інформацію про відношення людини до цінностей життєдіяльності, вимог та специфіки життєвого середовища. Системи відносин, як і правила включення в них діагно­ стичних даних, можуть бути й іншими, але завжди вони будуть залежати від вихідних науково-теоретичних позицій, які використовує психодіагностика. Цим пояснюється різноманіття