- •Тема 1: Основні поняття. Статистичне спостереження
- •Предмет, метод та основні завдання статистики
- •1.2. Статистичниий показник, система показників
- •1.3. Статистична сукупність.
- •1.4.Статистичне спостереження
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2: Зведення та групування статистичних даних. Абсолютні та відносні величини
- •2.1. Поняття зведення та групування.
- •2.2. Види групувань.
- •2.3. Методика проведення.
- •2.4. Статистичні таблиці та графіки
- •3.1. Поняття рядів розподілу
- •3.2. Характеристики центру розподілу. Середні величини
- •3.3. Характеристики варіації
- •3.4. Характеристика форми розподілу
- •Тема 4 Вибіркове спостереження
- •4.1. Вибіркове спостереження, причини та умови його застосування.
- •4.2. Види та схеми відбору.
- •Помилки вибірки
- •4.4. Визначення необхідної чисельності вибірки.
- •4.5. Особливості малої вибірки.
- •Тема 5 Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків.
- •5.1. Види взаємозв 'язків між явищами.
- •5.3. Кореляційно-регресійний аналіз
- •5.4. Багатофакторна кореляція.
- •Непараметричні методи вивчення взаємозв 'язків між явищами
- •Рангова кореляція
- •Тема 6 Ряди динаміки план лекції
- •Текст лекції
- •2. Характеристики рядів динаміки.
- •3. Визначення тенденції розвитку.
- •4 Інтерполяція та екстраполяція.
- •5. Статистичне вивчення сезонності.
- •Тема 7 Індекси
- •2. Агрегатні індекси
- •3. Середньоарифметичний та середньогармонійний
- •4. Система співзалежних індексів, факторний аналіз.
- •5. Індекси середніх величин.
- •6. Використання індексного методу при аналізі середнього курсу акцій.
6. Використання індексного методу при аналізі середнього курсу акцій.
У світовій практиці для оцінки біржової активності та аналізу динаміки біржових цін використовують різноманітні індекси. Найбільш відомі серед них Доу-Джонса та SP—500. їхній розрахунок базується на середній ціні акції — арифметичній незва-женій (Доу-Джонса) та арифметичній зваженій (SP— 500) — для порівняльного кола емітентів. Розбіжності значень індексів зважених і незважених середніх цін зумовлені впливом структурних зрушень в обсягах продажу окремих акцій. За умови сталого фондового ринку вплив структурних зрушень на динаміку середніх цін нестатний. При потребі його можна визначити в рамках традиційної системи індексів середніх величин (змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень).
У разі, коли здійснюється первинне розміщення цінних паперів, склад емітентів змінюється. Тоді для характеристики стану ринку, моніторингу і порівняльного аналізу цін на акції, які котируються на біржі чи знаходяться в обігу на позабіржовому ринку, індекси доцільно розраховувати за даними по всій, а не фіксованій сукупності емітентів. При цьому індексуватись має не ціна, а курс акції, тобто відношення ринкової ціни до номінальної. Позначимо його символом k. Середній курс акцій на окремих торгах розраховується як середня арифметична зважена:
де qi - кількість проданих акцій. На середній курс акцій впливає інвестиційна привабливість окремих акцій та співвідношення в обсязі їхнього продажу. Динаміка середнього курсу акцій також визначається впливом названих факторів. За умови нестабільного ринку цінних паперів вплив структурних зрушень досить вагомий. Оцінити його можна в рамках однієї індексної системи в трьох напрямках:
а) зміни в структурі продажу акцій порівняльним колом емітентів;
б) поява на ринку акцій нових емітентів;
в) вибуття частини емітентів, які брали участь в поточних торгах.
Відповідно в систему включаються три індекси структурних зрушень:
I
,I
,
I
.
Індекс курсу акцій порівняльного кола емітентів I за своєю статистичною природою є середньозваженим індексом типу SP-500.
Індексна система набуває вигляду:
,
,
.
Всі індекси розраховуються співвідношенням середніх курсів акцій (фактичних чи умовних) за два періоди (торги) - поточний (1) і базовий (0).
Індекс змінного складу /« характеризує динаміку середнього курсу акцій під впливом всіх факторів:
I
Індекс
фіксованого складу
показує, як в середньому змінився
курс акцій порівняльного складу
емітентів:
Вплив перерозподілу обсягів продажу акцій порівняльного кола емітентів характеризує індекс структурних зрушень
I
=
Індекси структурних зрушень I , I . показують, як змінився середній курс акцій, відповідно, за рахунок нових і вибулих емітентів:
I
=
I
=
Аналітичні можливості індексної системи ілюструються прикладом (табл. 7.5, 7.6).
Таблиця 7.5
Результати торгів акціями |
|
||||||||||
Емітент |
Номінальна вартість, тис. грн. |
Курсова вартість, тис.грн. |
Кількість акцій, тис.шт. |
Курс акцій |
|||||||
|
N |
p0 |
p0 |
q0 |
q1 |
K0 |
ki |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7=3/2 |
8=4/2 |
||||
А |
10 |
20 |
25 |
5 |
10 |
2, |
2,5 |
||||
Б |
2 |
10 |
8 |
2 |
5 |
5 |
4,0 |
||||
В |
10 |
10 |
- |
10 |
- |
1 |
- |
||||
Г |
2 |
- |
3 |
- |
10 |
- |
1,5 |
||||
Д |
5 |
- |
10 |
- |
40 |
- |
2,0 |
||||
Разом |
- |
- |
- |
17 |
65 |
- |
- |
||||
|
|
||||||||||
Емітент |
По незіставленому складу |
По зіставленому складу |
|
||||||||
|
koqo |
k1q1r |
q |
q |
K0 q |
K1 q |
K0 q |
|
|||
А |
10 |
25 |
5 |
10 |
20 |
25 |
10 |
|
|||
Б |
10 |
20 |
2 |
5 |
25 |
20 |
10 |
|
|||
В |
10 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|||
Г |
- |
15 |
— |
- |
- |
- |
- |
|
|||
д |
- |
80 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|||
Разом |
ЗО |
140 |
7 |
15 |
45 |
45 |
20 |
|
|||
Таблиця 7.6 Таблиця розрахунків індексів середнього курсу
I
=(140/65)
(30/17)=1.305
I =(45/15) (45/15)=1.0
I = (45/15) (20/7)=1.05
I = (140/65) (45/15)=0.718
I
.=(20/7)
(30/17)=1.619
Тобто, середній курс акцій, якими торгували на біржі в поточному періоді на 30,5% вищий порівняно з базовим, весь приріст зумовлений структурними зрушеннями. Так, заміна емітента В з низьким курсом акцій двома новими (Г, Д) спричинили зростання середнього курсу акцій на 16,2% (0,718-1,619). За рахунок збільшення частки проданих акцій емітента Б, курс яких найвищий, середній курс зріс на 5%. Індекс
фіксованого складу показує, що курс акцій емітентів А і В, нежважаючи на протилежну динаміку, в середньому не змінився.
Очевидно, система індексів більш інформативна, ніж один індекс. За допомогою такої системи можна аналізувати динаміку як біржових торгів, так і операцій на позабіржовому ринку цінних паперів, а також вести порівняльний аналіз динаміки курсів біржового і позабіржового ринків.
