- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Практичне заняття № 4
- •Теоретичні питання до обговорення:
- •Завдання для аудиторної роботи:
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Практичне заняття № 5
- •Теоретичні питання до обговорення:
- •Завдання для аудиторної роботи:
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Домашнє завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Практичне заняття № 20 контрольна робота
Домашнє завдання:
Вправа 380. У поданих реченнях знайдіть присудки, згрупуйте їх за морфологічним вираженням (дієслівні, іменні) та за будовою (прості, складені, подвійні).
1. І ось веселки ці ясні здаються ворітьми (О. Підсуха). 2. Шофер почав скидати на землю важкі мотки дроту (Ю. Збанацький). 3. Я — школяр: я сиджу обережно (В. Швець). 4. Вона його посміла проклинати (Л. Костенко). 5. Усмішка тільки й зосталась у нього, якою була: гарна, сором'язлива, дівоча якась (О. Гончар). 6. Значить, єсть у нас ті соки, що коріння поять (П. Тичина). 7. Хто збирався її підкорити мечем, той розвіявся прахом (М. Луків). 8. Змучений і втомлений, стояв він біля веранди перед зламаною гілкою (О. Довженко). 9. Світле безмежжя здавалось крихким (О. Гончар). 10. Сьогодні він мав одержувати поповнення (О. Гончар). 11. Була ти музою, й пили уста медузи кров уяви, — тоді однаково гули хвала й хула пустої слави (Є. Маланюк). 12. Рушницю було передано Танцюрі (О. Гончар). 13. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну... (Леся Українка). 14. Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє (Т. Шевченко). 15. Нехай душа моя голосить (А. Чубинський). 16. Заридала Катерина та бух йому в ноги (Т. Шевченко). 17. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та(П. Тичина). 18. Був він стріляною птицею (М. Стельмах).
Вправа 381. У поданих реченнях знайдіть підмети та присудки. Визначте їхні види.
Як там у Гоголя в «Записках сумасшедшего»? «Год 2000 апреля 43 числа». Це ж коли тому самашедшому приверзлася така дата! А ось він уже й минає, цей такий нереальний тоді 2000-й рік.
Час неосяжний, коли він категорія Вічності. А звичайний наш час, повсякденний, мигтить-мигтить, його завжди не вистачає. Він летить, мов експрес, не встигнеш озирнутися, а ти вже вчорашній. Пролітаємо крізь події, підбиваємо підсумки на льоту. Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
Отже, за місяць до нової ери, — а це таки має бути нова ера, в історії людства досі так і було: нове тисячоліття — нова ера, — за місяць до нової ери повно всіляких прогнозів і передбачень. Астрологи радять, зорі віщують. В одній газеті жирним шрифтом на розворот: «Не залишайте на наступне століття те, що можна зробити в цьому!» А що вже можна зробити в цьому?
Докторську я не написав, і вже не напишу, кому вона тепер потрібна? Сина не зумів виховати. З дружиною проблеми.
Майбутнє щодня стає минулим...
(Л. Костенко «Записки українського самашедшего»)
Вправа 378. Перепишіть речення, визначте підмети. Вкажіть способи вираження простого і складеного підметів.
1. Безбатченку, ти не збагнеш, чим дише слово «Батьківщина»... (Є. Маланюк). 2. Вони усі троє були вже понищені першими ж мінами ворога (О. Довженко). 3. Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар). 4. Проти нього йшов цеп ворога, не стріляючи і тримаючи у витягнутих руках гранати (Ю. Яновський). 5. Ще небо тримаю плечима, та нижче і нижче пташиний політ, і квіти сміються очима сумними (А. Чубинський). 6. «І вражою злою кров'ю волю окропіте» — з дитинства знайомі слова (О. Гончар). 7. А поставити крапку над «і» — то неабияке мистецтво в житті (Н. Рибак). 8. Серпень з вереснем стискають один одному правиці (М. Рильський). 9. Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад і мирно шумлять, надихаючи поетів нерозумних і радуючи дітей (О.Довженко).10. Там над водою купка людей лагодилась сідати у човен (М. Коцюбинський). 11. А три покоління селянського дому вмістились на знімках старого альбому (М. Луків). 12. Заходом осяяний стояв Тарас Шевченко на горі Чернечій (В. Швець). 13. Сотні солов'їв щебетали на кущах молодого поросту. Дорогою мов із-під землі донеслося до його Грицькове «ку-ку!». Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи (П. Мирний). 14. Ще батько і мати сном-духом не знають, яку вони долю в колисці колихають (М. Луків). 15. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося (Панас Мирний).
Вправа 374. Запишіть текст, ставлячи дієслова у формі минулого часу. Виділіть підмети і присудки, позначте, як вони узгоджуються.
Проте (надходити) дні, коли серед цього товариства, що (тулитися) під покрівлею сивих руїн, (починатися) незгоди. Тоді старий Януш, який (бути) колись одним з дрібних службовців графа, (виклопотати) собі щось подібне до звання управителя і (взятися) до перетворень. Кілька днів на острові (стояти) такий галас, (лунати) такі зойки, що часом (здаватися), чи не турки (вирватися) з підземних темниць. Це Януш (сортувати) населення руїн, відокремлюючи «добрих християн» від невідомих людей. Коли нарешті на острові знову (встановитися) порядок, то (виявлятися), що Януш (залишати) у замку переважно колишню графську челядь або нащадків цієї челяді, це все (бути) якісь старигани в потертих сюртуках і «чумарках» з величезними синіми носами та сучкуватими палицями, старі верескливі та бридкі, які, проте, (зберегігати) в такому цілковитому зубожінні свої капори і салопи. Всі вони (складати) міцно з'єднаний аристократичний гурток, що (одержати) право визнаного жебрацтва. Буднями ці старі (ходити) з молитвами на вустах по домах заможніших городян, розносячи плітки, нарікаючи на долю, проливаючи сльози та канючачи, а в неділю вони довгими шерегами (вишикуватися) біля костьолів і велично (приймати) подачки в ім'я «пана Ісуса» та «панни Богоматері»
(В. Короленко «Діти підземелля»)
Вправа 375. Перепишіть. Знайдіть у реченнях підмети та присудки, поясніть, чим вони виражені.
1. У Києві є чарівні своєю красою й привабливістю місця (О. Вишня). 2.Будівля була відкрита всім чотирьом вітрам (О. Гончар). 3. Хліб – усьому голова (Народна творчість). 4. Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її, але дійсність давала мало (М. Коцюбинський). 5. Незвичайна краса відкрилася перед очима. Води спокійної річки виблискували срібними переливами (В. Вільний). 6. Слова з протилежним значенням називають антонімами (Енц. словник). 7. Якою красивою є людина в праці! (В. Вільний) 5. Життя стає радістю і святом для кожного у рідному краю (В. Сосюра). 8. Слова з протилежним значенням називають антонімами (Енц. словник).
Вправа 9 (14). Перепишіть речення. Складні присудки підкресліть й схарактеризуйте їх.
1. Вечоріє... Повертаються додому змучені, в пилюці, голодні (Г. Косинка). 2. Не розглядівши, кажуть, броду, не лізь прожогом перший в воду (/. Котляревський). 3. Першими вилетіли на арену три вершники... (3. Тулуб). 4. Ви [жертви війни] не повинні бути ніким забуті, ні мінливими політиканами, ні дипломатами (О. Гончар). 5. Дідусь уже занадто старий, щоб міг ставати до коси (І. Франко). 6. Мстислав намагався бути спокійним, але його хвилювання помітили всі (А. Хижняк). 7. Справа починала бути поганою. Остап знемігся й зовсім розхворівся, його палила гарячка (Л/. Коцюбинський). 8. Поет стояв блідий, схвильований (Я. Качура). 9. Відтоді, відколи праця перестала бути працею, а стала героїчною, вона стала відповідно абсурдною (Я. Мовчан).
