- •Побудова конструкції жіночого демісезонного пальта прямого силуету з вшивним рукавом Попередній розрахунок конструкції
- •Побудова спинки (мал.18)
- •Прямого силуету
- •Побудова спинки
- •Побудова креслення пілочки
- •Частиною до чоловічого пальта
- •Побудова креслення вшивного тришовного рукава до
- •Побудова креслення вшивного тришовного рукава до чоловічого пальта
- •Пальто чоловіче демісезонне напівприлеглого силуету з відрізним бочком
- •Креслення спинки
- •Побудова бочка
- •Побудова креслення жіночого демісезонного пальта напівприлеглого силуету на фігуру і та іі повнотної групи
- •Пальто жіноче демісезонне напівприлеглого силуету на фігуру ііі або іv повнотної групи. Бічний зріз зміщено у бік спинки
- •Пальто жіноче демісезонне шести- шовне, напівприлеглого силуету, розширене до низу
- •Побудова креслення жіночого шестишовного демісезонного пальта
- •Побудова спинки
- •Побудова пілочки
- •Піджак чоловічий напівприлеглого силуету класичного стилю
- •Побудова креслення чоловічого піджака напівприлеглого силуету
- •Побудова спинки
- •Побудова пілочки
- •Креслення листочки
- •Побудова бочка
- •Контролюємо себе і вирішуємо проблеми:
- •Конструювання жіночих жакетів з вшивним рукавом
- •Жіночий жакет прямого силуету з бічним швом, зміщеним у бік спинки
- •Побудова креслення жіночого жакета прямого силуету з бічним
- •Побудова пілочки
- •Побудова креслення вшивного двошовного рукава зі шлицею
- •Жіночий жакет напівприлеглого силуету з вкороченим рельєфом і боковою виточкою під проймою
- •Побудова спинки
- •Побудова пілочки
- •Жіночий шестишовний жакет напівприлеглого силуету на фігуру і та іі повнотної групи
- •Побудова спинки
- •Малюнок Креслення жіночого шестишовного жакета напівприлеглого силуету Побудова пілочки
- •Жіночий семишовний жакет прилеглого силуету
- •Побудова креслення спинки
- •Побудова пілочки
- •Особливості побудови спинки
- •Особливості побудови пілочки
- •Жіночий жакет напівприлеглого силуету з відрізним бочком та виточкою з кишені по типу чоловічого піджака
- •Креслення пілочки жіночого жакета піджачного типу
- •Конструювання капюшонів та комірів різних моделей
- •Конструювання капюшонів
- •Капюшон-шолом
- •Капюшон, суцільно викроєний з пілочкою, що переходить у шаль
- •Креслення капюшона суцільно викроєного з пілочкою, що переходить у шаль (мал.66)
- •Класифікація комірів
- •Побудова креслення стоячо-відкладного коміра
- •Із суцільно викроєним стояком
- •Креслення підкрійного коміра типу “Шаль”
- •Побудова креслення коміра суцільно викроєний стояк
- •Креслення коміра суцільно викроєний стояк для жакетів та суконь
- •Креслення
- •Креслення
Розділ ІІІ
Побудова базової основи виробів
із вшивним рукавом
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
базова основа конструкції, плечові вироби, лекала, розрахункові формули, базисна сітка, лінії зрізів, деталі крою, лінія вершини ростка, лінія глибини пройми, лінія талії, лінія стегон, лінія низу, лінія середини спини, лінія напівзаносу, рівень центра груденй, баланс виробу, конструктивні лінії, виточки;
попередній розрахунок конструкції, ширина ділянки спинки, ширина пройми, ширина ділянки грудей, ширина горловини спинки, рівень лопаток, середній зріз спинки, бічний зріз, плечовий зріз, зріз пройми, зріз низу, зріз горловини, розхил виточки, плечова виточка, глибина виточки, положення центра грудей, нагрудна виточка, талієва виточка пілочки, ширина горловини, глибина горловини;
вшивний одношовний рукав, вшивний двомовний рукав, вшивний тришовний рукав; горішня частина рукава, нижня частина рукава, задня частина рукава, передня частина рукава, вертикальний діаметр пройми, ширина окату, висота окату, лінія переднього перекату, лінія ліктєвого перекату, лінія ліктя, зріз окату, передній зріз рукава, ліктєвий зріз рукава, зріз низу рукава, ліктєва виточка.
Характеристика базової основи конструкцій
плечових виробів
Побудова лекал будь-якого виробу розпочинається з побудови базової основи креслення.
Всі плечові вироби спираються на плечовий пояс фігури і повторюють його форму. Тому у конструкціях різних фасонів виробів верхні контури креслення одні і ті ж самі, тобто вони повторюються. Повторюються і зазначені на кресленні рівні конструктивних поясів і розрахункові формули, за якими вони визначаються.
Сукупність ліній та розрахункових формул, що є загальними для всіх видів покроїв, називається базовою основою конструкції швейних виробів.
Іншими словами, основа – це найпростіше креслення, на базі якого можна одержати лекала всіх покроїв та фасонів.
Побудова базової основи складається з двох етапів:
Побудова базисної сітки виробу.
Побудова контурних ліній зрізів.
Базисна сітка креслення – це ряд взаємно перпендикулярних ліній, що визначають розміри майбутніх деталей крою.
У плечовому виробі це горизонтальні лінії вершини горловини (що відповідає рівню точки основи шиї), лінія глибини пройми, лінія талії, лінія стегон, лінія низу, а також вертикальні лінії: лінія середини спини, лінія напівзаносу, вертикаль, що обмежує ширину спини, вертикаль, що обмежує ширину грудей, а також рівень центра грудей.
Лінії базисної сітки визначають вертикальний баланс виробу і загальний його об’єм.
Основні конструктивні лінії зрізів та виточки визначають форму деталей крою та виробу взагалі. Завдяки їм створюється об’ємна силуетна форма.
Верхні контурні лінії базової основи визначають горизонтальний баланс виробу, тобто співвідношення відрізків ширини горловини спинки і ширини горловини пілочки. Ця величина залежить від типу будови тіла замовника або замовниці, форми шиї та виступу сьомого шийного хребця.
Оскільки тіло людини симетричне, креслення конструкції будують лише для однієї половини виробу.
В асиметричних моделях базову основу будують у розгорнутому вигляді.
Грамотна і точна побудова базової основи конструкції забезпечує правильну посадку виробу на фігурі.
Із виробів ближче за всіх до базової основи стоїть пальто прямого силуету з мінімальною кількістю деталей. На його основі можна отримати будь-який покрій та фасон.
Пальто жіноче демісезонне прямого силуету з вшивним рукавом
Пальто демісезонне прямого силуету із вшивним рукавом та стоячо-відкладним коміром з лацканами, з відкритою центральною бортовою застібкою на три виметані петлі та три ґудзики.
На пілочці нагрудна виточка виходить з горловини та прикривається лацканом. Пілочка має бічні прорізні кишені – листочки з відворотом.
Спинка з середнім швом.
Рукав двошовний з нижньою та горішньою частинами. У нижній частині ліктєвого шва зімітована шлиця.
Лацкан подовжений з прямими кінцями, комір з гострими кінцями.
По коміру, лацканах, краю борта, середньому шву, низу рукавів та відворотах листочок, а також по поясу прокладено оздоблювальну строчку.
Можливий варіант пальта з тришовним рукавом, а також варіант з двошовним рукавом з передньою та задньою частинами, побудований на базі одношовного рукава з ліктєвою виточкою.
Малюнок
Побудова конструкції жіночого демісезонного пальта прямого силуету з вшивним рукавом Попередній розрахунок конструкції
З метою перевірки точності майбутньої конструкції та грамотного розподілу прибавки на вільне облягання між частинами креслення в залежності від моделі виконується попередній розрахунок конструкції, тобто розрахунок ширини ділянки спини, ширини ділянки грудей і ширини пройми.
Ширину ділянки спини розраховують за формулою:
ГГ2 = Шс + Пшс = Шс + 30% Пг
Ширину ділянки грудей визначаємо за формулою:
Г4Г5 = Шг І + Пшг = Шг І + від 10% до 20% Пг
Величина прибавки до Шг залежить від моделі, її призначення та тенденцій моди.
Ширину пройми розраховують за формулою:
Шпр = Оп/3 + Пшпр = Оп/3 + від 50% до 60% Пг
Знайдені розраховані величини сумуємо, тобто додаємо одна до одної, і сума повинна дорівнювати виміру Сг ІІІ + Пг + 1 см.
Якщо сума відповідає зазначеній величині, то виміри і розрахунки зроблено правильно, і точність конструкції за шириною гарантовано.
Наприклад:
Розмір 48.
Пг = 12 см. Сг ІІІ + Пг + 1 см = 48 + 12 + 1 = 61 см
Спина: Шс + Пшс = Шс + 30% Пг = Шс + 3.6 = 18.3 + 3.6 = 21.9
Груди: Шг І + Пшг = Шг І + 15% Пг = Шг І + 1.8 = 21.4 + 1.8 =23.2
Пройма: Оп/3 + Пшпр = Оп/3 + 55% Пг = Оп/3 + 6.6 = 10.03 + 6.6 = 16.63
Розмір 46.
Пг = 12 см. Сг ІІІ + Пг + 1 см = 46 + 12 + 1 = 59 см
Спина: Шс + Пшс = Шс + 30% Пг = Шс + 3.6 = 17.8 + 3.6 = 21.4
Груди: Шг І + Пшг = Шг І + 15% Пг = Шг І + 1.8 = 20.4 + 1.8 =22.2
Пройма: Оп/3 + Пшпр = Оп/3 + 55% Пг = Оп/3 + 6.6 = 9.56 + 6.6 = 16.16
Похибка 0,73 – 0,76 у бік збільшення креслення є припустимою.
Побудова спинки (мал.18)
Пг = від 10 до 12 см,
П на товщину = 0,5 см,
Пб = від 6 до 8 см
Будуємо лінії базисної сітки спинки.
Деталі крою швейного виробу мають плоску форму і тому порядок побудови їх конструкції можна прив’язати до системи координат.
Будуємо прямий кут з вершиною у точці А.
Горизонтальна пряма – це лінія вершини ростка.
Вертикальна пряма – це лінія середини спини.
Знаходимо положення лінії талії за формулою:
АТ = Дст І + П на товщину; П на товщину = 0,5 см
Знаходимо положення лінії низу.
ТН = Дю + П на підгин; П на підгин = 5 см
Знаходимо положення лінії стегон. Виміру, що відповідав би цьому рівню, ми не знімали, тому визначаємо його приблизно.
ТБ = від 18 до 20 см (залежно від зросту)
Знаходимо положення лінії глибини пройми (тобто рівня нижньої точки пройми).
ТГ = Вб – П на вільність пройми;
П на вільність пройми = 3,5-4 см
Знаходимо ширину ділянки спини за формулою:
ГГ2 = Шс + Пшс = Шс + 30% Пг
Малюнок
20
Знаходимо ширину пройми всього виробу.
Шпр = Оп/3 + Пшпр = Оп/3 + 55% Пг
Знаходимо середину пройми, тобто точку, з якої буде виходити бічний зріз на спинці.
Г2Г6 = Шпр/2
На цьому побудову базисної сітки спинки закінчено.
Переходимо до побудови основних зрізів спинки. Будуємо верхні контури спинки.
Знаходимо ширину горловини спинки (ширину ростка).
АР = Шростка (за виміром) + 0,5 (на вільність)
Якщо вимір Шростка відсутній, то відрізок АР знаходимо приблизно за формулою:
АР = Сш/3 + П;
П для пальта д/с = 1,5 см
П для жакета = 1 см
П для сукні = 0,5-0,7 см
Знаходимо висоту ростка за формулою:
АР1 = Дст І - Дтс
Ця величина у кресленні не повинна перевищувати 3 см. Її уточнюють на примірці.
Знаходимо рівень лопаток. По вертикалі вимір до цього рівня не знімався, тому знаходимо його приблизно за пропорційною залежністю
АС = АГ/2 + 2
Будуємо середній зріз спинки.
Вважаємо, що у замовниці виступ лопаток перевищує виступ сідниць або вони знаходяться на одному вертикальному рівні.
У такому випадку робимо відведення середнього зрізу спинки.
ТТ1 1 см
Точку Т1 сполучаємо прямою з точкою С, пряму продовжуємо вниз до перетину з лініями базисної сітки. На перетині одержуємо точки Г1, Б1, Н1. Якщо у виробі середній шов відсутній, то точку Т1 сполучають прямою з точкою Р1 і також пряму продовжують до низу.
Знаходимо приблизне положення точки перетину лінії талії з хребтом.
ТТ0 = 2,5 см
Знаходимо положення плечової точки за допомогою двох засічок.
Перша засічка
РП = Шп + розхил виточки.
Розхил плечової виточки у пальто для типової фігури складає 3÷3,5 см. Для похилої фігури він дорівнює 3,5÷4,5 см, для перегинистої – 1,5÷2,5 см.
Друга засічка
Т0П = Впкс + П на товщину + П на висоту плечової накладки;
П на товщину = 0,5 см, П на висоту плечової накладки = 0,7 см
Знаходимо допоміжну точку 1,5.
Пт.1,5 = 1,5 см
Точку 1,5 сполучаємо прямою з точкою Р.
Знаходимо положення плечової виточки.
Рв = Шп/3 4,5 см
Відрізок відкладаємо у напрямку точки 1,5.
Відкладаємо глибину виточки. Вона має дорівнювати потроєній величині розхилу виточки, але не бути меншою за 6 см.
вв1 = 9 ÷10 см
Відкладаємо розхил виточки.
вв2 = 3-3,5 см
Зрівнюємо сторони виточки і точку в2 після уточнення сполучаємо з точкою П.
У сучасних моделях за рахунок застосування високих плечових накладок у пальто на спинці виточку не будують, а замінюють її ВТО. У такому випадку радіус першої засічки визначається за формулою:
РП = Шп + 1-1,5 см на посадку
Радіус другої засічки не змінюється (малюнок 19)
Після перетину дуг виконують підняття плечової точки на додаткову висоту плечової накладки.
ПП' = 1 см (відкладаємо вверх по дузі)
Точку П' сполучаємо з точкою Р і пряму продовжуємо на величину розширення плечового зрізу.
П'П'' = 1-1,5 см
Слідкуємо за тим, щоб плечова точка не виходила за межі вертикалі Г2 більш ніж на 3 см. У протилежному випадку зайву величину її виступу відкладають від точки 7 у бік бічного зрізу.
Знаходимо положення точки “7” – це точка дотику пройми до вертикалі. Для типової фігури її положення визначають за формулою:
Г2т.7 = 0,6 Шпр виробу
Г2т.7
7 см (для нормальної статури)
Для похилої фігури ця величина збільшується на 0,5÷1,5 см, для перегинистої – зменшується на таку ж величину.
При конструюванні виробів на нетипові фігури, а також при побудові конструкцій дитячого одягу доцільно дану точку знаходити від плечової точки, зробивши циркулем засічку на вертикалі Г2 радіусом, величина якого визначається за формулою:
Пт.7 = Шпр виробу + П на висоту плечової накладки
Оформляємо пройму плавною лінією.
Визначаємо, на скільки виріб по лінії стегон має бути ширшим, ніж по лінії глибини пройми. Для цього знаходимо різницю за формулою:
(Сб + Пб) – (Сг ІІІ + Пг).
Отриману різницю ділимо навпіл між спинкою та пілочкою і додаємо до ширини спинки на рівні лінії глибини пройми.
Б1Б2 = Г1Г6 + ((Сб + Пб) – (Сг ІІІ + Пг))/2
Точки Г6 та Б2 сполучаємо прямою і продовжуємо її вниз.
У точці Н1 до середнього зрізу спинки встановлюємо перпендикуляр, на перетині його з бічним зрізом ставимо точку Н2.
Малюнок
18 Креслення
базової основи жіночих плечових виробів
з вшивним рукавом
Побудова пілочки (мал.19)
Якщо конструкція пілочки будується після конструкції спинки, то для її побудови переносимо з креслення спинки всі лінії базисної сітки, окрім верхньої лінії. Відступивши досить місця для оформлення краю борта та лацкана, проводимо лінію напівзаносу. На перетині з лініями базисної сітки ставимо точки Н3, Б3, Т3, Г4.
Знаходимо баланс пілочки.
Т3В = Дпт + П на товщину + П на ВТО;
П на товщину = 0,5 см
П на ВТО = 0,5 см
Якщо пілочка будується першою, то побудову розпочинають з прямого кута з вершиною у точці В. Спочатку відкладають баланс пілочки, знаходять точку Т3, а від неї будують лінії базисної сітки, як це робилося на спинці.
Знаходимо рівень центра грудей.
ВЦ = Вг + П на товщину + П на ВТО
П на товщину = 0,3 см
П на ВТО = 0,3 см
Тут і в усіх наступних конструкціях П на товщину до виміру Вг=1/2П на товщину до Дпт. П на ВТО до мірки Вг= ½ П на ВТО
Знаходимо положення центра грудей.
ЦЦ1 = Цг + 0,5 см на товщину борта
Знаходимо ширину ділянки грудей.
Г4Г5 = Шг І + Пшг = Шг І + 15% Пг
Знаходимо середину пройми, тобто положення бічного зрізу.
Г5Г6 = Шпр/2
Знаходимо точку дотику пройми до вертикалі, що обмежує ділянку грудей. Для типової фігури її положення визначають за формулою:
Г5т5 = 0,4 Шпр виробу = 0,4 Г2Г5
Г5т5 5 см ( для нормальної статури)
Ян зазначалося вище, при конструюванні виробів на фігури, що мають відхилення від типової, і при конструюванні одягу для дітей положення даної точки краще знаходити від точки П2 за допомогою циркуля, розхил якого визначається за формулою:
П2т5 = Шпр виробу + П на висоту плечової накладки
Базисну сітку пілочки побудовано.
Переходимо до побудови верхніх контурів пілочки.
Знаходимо ширину горловини.
ВВ1 = Шгорловини (за виміром) + 0,5 см на вільність
Якщо вимір Шгорловини відсутній, то відрізок ВВ1 знаходимо приблизно.
ВВ1 АР (з креслення спинки) – 0,5 см
Знаходимо глибину горловини.
Т3В2 = Ггорловини + П на товщину + П на ВТО
П на товщину = 0,5 см
П на ВТО = 0,5 см
Якщо вимір Горловини відсутній, то точку В2 знаходимо приблизно.
ВВ2 ВВ1 + 1 см
Ніжку циркуля ставимо у точку Ц1 і радіусом Ц1В1 у бік пройми описуємо дугу.
Малюнок 19 Побудова спинки та пілочки жіночого пальта прямого силуету з вшивним рукавом
Знаходимо положення нагрудної виточки.
В1В3 = Рв (з креслення спинки) Шп/3
Точку В3 сполучаємо прямою з точкою Ц1 і одержуємо праву сторону виточки.
Знаходимо положення розхилу виточки.
Ц1в3 = Прв
Ніжку циркуля ставимо у точку Ц1 і радіусом Ц1в3 у бік пройми описуємо дугу. По дузі відкладаємо розхил виточки.
в3в4
= Шг І – Шг – ½ П на висоту класичної
плечової накладки (1/2
0,7)
Якщо у виробі застосовуються плечові накладки більшої висоти, то розхил нагрудної виточки зменшують на величину, що дорівнює 1/2 їх висоти. Точку Ц1 сполучаємо прямою з точкою в4 і пряму продовжуємо вгору до перетину з верхньою дугою. На перетині ставимо точку В4.
Знаходимо допоміжну точку В5. Це положення точки В1 при закритій виточці.
В4В5 = В1В3 = Шп/3
Знаходимо положення плечової точки за допомогою двох засічок.
Перша засічка:
В5П2 = Шп
Ніжку циркуля ставимо у точку В5 і отриманим радіусом описуємо дугу.
Друга засічка:
Ц1П2 = Впкп + П на товщину + П на висоту плечової накладки
П на товщину = 0,5 см
П на висоту класичної плечової накладки = 0,7 см
Отриманим радіусом з точки Ц1 описуємо другу дугу. На перетині дуг ставимо точку П2. Точка П2 не повинна виступати за межі вертикалі Г5 більше, ніж на 6 см. Надлишок виступу відкладаємо від точки 5 у бік бічного зрізу і через отриману точку оформляємо пройму.
Точку П2 сполучаємо прямою з точкою В5, перетин з лівою стороною виточки позначаємо точкою П1.
Зрівнюємо сторони виточки.
Ц1В6 = Ц1П1
Точку П2 сполучаємо прямою з точкою 5, відрізок ділимо навпіл і від середини у бік пілочки відкладаємо 0,7-1 см. Оформляємо пройму по точках П2, 0,7, 5, Г6 плавною лінією.
Знаходимо ширину пілочки по лінії стегон.
Б3Б4 = Сб + Пб – Б1Б2 (з креслення спинки)
або
Б3Б4 = Г4Г6 + ((Сб + Пб) – (Сг ІІІ + Пг))/2
Точку Б4 сполучаємо прямою з точкою Г6 і пряму продовжуємо вниз.
Зрівнюємо довжину бічних зрізів пілочки та спинки від талії вгору та вниз.
Т4Н4 = Т2Н2
Т4Г6 = Т2Г6
Відкладаємо подовження лінії напівзаносу.
Н3Н5 = 1,5 см
Оформляємо зріз низу плавною опуклою лінією. Відкладаємо припуск на оформлення борта 5 см.
Малюнок 20 Креслення лекала пілочки жіночого пальта прямого силуету з вшивним рукавом
Побудова креслення вшивного двошовного рукава
до жіночого демісезонного пальта (мал.21)
Серед вшивних рукавів, що застосовуються у верхньому одязі, перевагу віддають вшивному двошовному рукаву з горішньою та нижньою частинами. Цей рукав має чітку форму, повторює обриси руки, зручний в експлуатації, потребує меншого волого-теплового оброблення, ніж одношовний рукав, економно розміщується у розкладці лекал.
Для побудови вшивного рукава потрібні наступні дані:
виміри Др та Оп, Поп (Поп для пальта дорівнює 12-14 см);
величини, що вимірюють на кресленні спинки та пілочки.
Це Шпр та Вдпр.
Вдпр – це вертикальний діаметр пройми. Його можна визначити двома способами.
І спосіб
Цей спосіб розраховано на те, що креслення спинки та пілочки побудовано на спільних лініях базисної сітки. Плечові точки спинки та пілочки у цьому випадку сполучають прямою, отриманий відрізок ділять навпіл і з його середини проводять вертикаль до перетину з лінією глибини пройми. Величина цієї вертикалі і буде вертикальним діаметром пройми.
ІІ спосіб
Цей спосіб застосовується тоді, коли спинка та пілочка побудовані порізно. У цьому випадку вимірюють висоту пройми спинки та пілочки, тобто відстань по вертикалі від плечових точок до лінії глибини пройми. Знайдені величини додаються одна до одної, а потім суму ділять навпіл, тобто знаходять середнє арифметичне знайдених величин. Отриманий результат і буде величиною вертикального діаметра пройми.
Конструкцію рукава також прив’язуємо до системи координат.
Будуємо прямий кут з вершиною у точці О.
Горизонтальна лінія – лінія вершини окату, вертикальна лінія – лінія приблизного положення переднього перекату.
Малюнок
21
Побудова
креслення вшивного двошовного рукава
до жіночого демісезонного пальта
Знаходимо положення лінії низу рукава.
ОН = Др + П на товщину + П на висоту плечової накладки
П на товщину = 0,5 см
П на висоту плечової накладки = висоті накладки
Через точку Н проводимо горизонталь. Знаходимо ширину окату рукава. Її можна знайти двома способами.
І спосіб
ОО1 = (Оп + Поп)/2
ІІ спосіб
ОО1 = Шпр виробу + Сг ІІІ/10
Ширину пройми виробу (Шпр виробу) вимірюють на кресленні спинки та пілочки. Значення відрізків, визначені двома способами можуть не співпадати, але меншою за величину, що знайдена другим способом, ширину окату на кресленні не відкладають.
Знаходимо висоту окату рукава.
ОГ = Вдпр – (від 1,5 до 3 см)
Величина, що віднімається від Вдпр, залежить від призначення виробу. Частіше вона дорівнює 2-2,5 см. Для святкових виробів віднімається 1,5 см, у виробах спортивного типу та повсякденних виробах віднімають 3 см.
Через точку Г проводимо горизонталь, а через точку О1 – вертикаль. На перетині ставимо точку Г1.
Знаходимо лінію ліктя.
ОЛ = ОН/2 + 4,5 см
Знаходимо контрольну точку рукава.
ГС = Г5т5 (з креслення пілочки) 5 см
Через точку С проводимо невелику горизонталь. Будуємо лінію переднього перекату. Ця лінія є межею переходу від видимої частини рукава до невидимої у передній його частині.
Щоб рукав краще повторював форму руки, робимо відведення лінії переднього перекату у нижній частині. Це відведення змінюється від 1,5-2 см для типових фігур і до 3-4 см для повних фігур.
НН1 = 2 см
У передній частині рука людини на рівні ліктя має угнутість. Тому відкладаємо прогин перекату на лінії ліктя.
ЛЛ1 = 0,5 см
Сполучаємо точки Л1 та Н1, точки Л1 та Г1, лінію продовжуємо вгору і на перетині з горизонталлю С ставимо точку С'.
Знаходимо ширину рукава по низу за формулою:
Н1Н0 = ОО1/2 + 5 (для пальта) (в рукавах для жакетів додається 4 см).
Відкладаємо подовження рукава збоку ліктя. Для цього від точки Н0 вниз відкладаємо сталу величину 2,5 см і ставимо точку Н2.
Н0Н2 = 2,5 см
Будуємо ліктєвий перекат. Для цього сполучаємо прямою точки Н2 та Г1, на перетині з лінією ліктя ставимо точку Л2. Від неї відкладаємо праворуч величину опуклості рукава на цьому рівні.
Л2Л3 = 1,5 см
Точки Г1, Л3 та Н2 сполучаємо пунктирною опуклою лінією.
Знаходимо допоміжні точки для побудови окату рукава.
Г1С2 =Г1О1/3
С2С3 = 3,5 см (величина для одягу для дорослих стала)
Знаходимо центр окату рукава.
ОО2 = ОО1/2
Знаходимо допоміжні точки для побудови окату.
ОО3 = ОО2/2 – 0,5
О1О4 = О1О2/2 – 0,5
Точки О3 та С′ сполучаємо прямою і продовжуємо її до горизонталі Г, на перетині ставимо точку Г2.
Точку О4 сполучаємо прямою з точкою С3 і пряму продовжуємо до перетину з лінією висоти окату. На перетині ставимо точку Г3, перетин з вертикаллю О1 позначаємо С1. Будуємо симетричні відрізки.
ГГ2′ = ГГ2
Г1Г3′ = Г1Г3
Точку Г2′ сполучаємо з точкою С′, а точку Г3′ сполучаємо з точкою С1.
Відрізки О3С′ та О4С1 ділимо навпіл.
Точку дотику окату в нижній частині до горизонталі Г визначаємо як зміщену від вертикалі О2 на 1,5 см у бік переднього перекату.
Оформляємо окат у загорнутому вигляді по точках О2, С′, точка дотику до лінії висоти окату, С1.
Будуємо передній зріз нижньої частини рукава.
ГГ5 = Л1Л5 = Н1Н5 = від 2,5 до 3 см; (у великих розмірах до 4 см)
Точки Н5, Л5 та Г5 сполучаємо угнутою лінією і продовжуємо її до перетину з нижньою частиною лінії окату. На перетині ставимо точку Г5′. Будуємо ліктєвий зріз нижньої частини рукава. Вершину його знаходимо на перетині горизонталі С2 з прямою С1Г3′ - точка С4.
Л3Л6 2,5 см
Н2Н6 = 1-1,5 см
Точки С4, Л6 та Н6 сполучаємо плавною опуклою лінією.
Будуємо передній зріз горішньої частини рукава.
ГГ4 = ГГ5
Л1Л4 = Л1Л5
Н1Н4 = Н1Н5
Точки Н4, Л4 та Г4 сполучаємо плавною лінією і продовжуємо її вгору. З точки Г5' на лінію переднього перекату опускаємо перпендикуляр і продовжуємо його до перетину з лінією Л4Г4, отримуємо точку Г4', що є вершиною переднього зрізу горішньої частини рукава.
Будуємо ліктєвий зріз верхньої частини рукава.
Л3Л7 = Л3Л6
Н2Н3 = Н2Н6
Точки С3, Л7 та Н3 сполучаємо опуклою лінією.
Побудова двошовного рукава з ліктєвою виточкою, розділеного
на передню та задню частини (мал.22)
Інколи модель вимагає, щоб на рукаві був середній шов або розкладка лекал конкретної моделі може виявитися більш економною саме з таким рукавом.
У такому разі будують конструкцію вшивного одношовного рукава з ліктєвою виточкою і проектують у ній середній шов рукава.
Вшивний одношовний рукав широко застосовується у легкому асортименті одягу, де об’єми невеликі і єдиний шов цього рукава менш помітний, ніж шви двошовного рукава з нижньою частиною, особливо на тканинах з великим розміром малюнка.
Але треба пам’ятати, що одношовний рукав потребує значного відтягування з боку переднього зрізу. Запроектована форма цього рукава співпадає з формою вшивного двошовного рукава з нижньою частиною, і тому конструкція рукава у загорнутому вигляді (окат, передній та ліктєвий перекати) будується аналогічно зазначеному рукаву.
Після побудови базової основи рукава у загорнутому вигляді намічаємо місце розташування нижнього шва рукава.
ГГ5 = ГГ1/2 – 1,5 см
Л1Л5 = Л1Л3/2 – 1,5 см
Н1Н5 = Н1Н2/2 – від 0,5 до 1 см
Отримані точки сполучаємо тонкою угнутою лінією.
Розгортаємо рукав відносно ліній переднього та ліктєвого перекатів. Для цього з точки Г5 на лінії переднього та ліктєвого перекатів встановлюємо перпендикуляри і продовжуємо їх за межі креслення.
Будуємо симетричні відрізки.
ГГ4 = ГГ5
Г1Г6 = Г1Г5
У межах ліктя рукав розгортається по горизонталі.
Л1Л4 = Л1Л5
Л3Л6 = Л3Л5
З точки Н5 на лінії перекатів також встановлюємо перпендикуляри і продовжуємо їх за межі креслення. Також відкладаємо симетричні відрізки.
Н1Н4 = Н1Н5
Н2Н6 = Н2Н5
Точки Г4, Л4, Н4 сполучаємо плавною лінією.
Малюнок 22. Побудова двошовного рукава з ліктєвою виточкою, роз-
діленого на передню та задню частини, до жіночого пальта
Необхідно стежити за тим, щоб передній зріз рукава був косим. Якщо зріз виявляється поздовжнім, то точку Н4 переміщують вперед на необхідну величину і на таку ж величину переміщують точку Н6 у тому ж напрямі.
Отримані точки Г6, Л6, Н6 сполучаємо плавною опуклою лінією.
Будуємо ліктєву виточку.
Г6в = Г5Л5
Н6в1 = Н5Л5
Відрізок вв1 ділимо навпіл і отриману точку сполучаємо прямою з точкою Л3. Від середини відкладаємо глибину виточки 6 см і ставимо точку 6.
Точку 6 сполучаємо прямими з точками в та в1, зрівнюємо сторони виточки і продовжуємо їх за межі креслення на 1,5 см. Оформляємо ліктєвий зріз рукава опуклою лінією і слідкуємо за тим, щоб на рівні ліктєвої виточки не утворювалась западина.
Середній зріз рукава будуємо таким чином.
По центру окату будуємо виточку, розхил якої дорівнює 3-4 см, а глибина – 10-12 см. Сторони виточки оформляємо опуклими лініями. Середній шов рукава намічаємо між перекатами. Для цього на рівні ліній Г, Л, Н відстань між перекатами, ділимо навпіл і зміщуємо шов від центра у бік переднього перекату на 0,5 см. Слідкуємо, щоб зріз мав струнку, красиву форму.
Креслення тришовного вшивного рукава (мал.23)
Тришовний вшивний рукав має три частини – передню, задню та нижню. Його побудова відрізняється від побудови двошовного рукава тим, що горішня його частина ділиться на передню та задню. Для цього намічаємо положення верхнього шва рукава.
ГГ6 = ГГ1/2 – 0,5 см;
Л1Л8 = Л1Л3/2 – 0,5 см;
Н1Н8 = Н1Н2/2 – 1,0 см
Точки Г6, Л8, Н8 сполучаємо плавною лінією.
Малюнок 23 Креслення тришовного вшивного рукава до жіночого пальта
Пальто чоловіче демісезонне
