Веснянка

А вже краснеє сонечко

Припекло, припекло,

Яснощире золото

Розлило, розлило.

На вулиці струмені

Воркотять, воркотять.

Журавлі курликають Т

а летять, та летять.

Засиніли проліски

У ліску, у ліску...

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечку-батечку,

Догоди, догоди,

А ти, земле-матінко,

Уроди, уроди.

О. Олесь

Вийди, вийди, сонечко,

Та й умийсь,

Рушничком-хмаринкою

Та й утрись.

На ясну галявину Подивись,

Пролісок блакитненький

Вже розкривсь

Сонечко:

А я того проліска

Віднайду,

У таночок проліска

Поведу

Потанцюй нам, проліску,

Не журись,

Вже медунка й сон-трава Розцвілись!

2. Музична абетка, с. 81.

3. Музична гра.

А вже весна

Дійові особи

Весна (В)

Дівчина (Д)

Козак (К).

Реквізит:

віночок для Весни,

хустина для Дівчини,

шапка для Козака,

рушниця (автомат) для Козака.

Опис гри

Під спів цієї веснянки діти, побравшись за руки, ходять вільно і ритмічно „ ланцюжком по колу, чи по якійсь іншій кривій лінії, туди, куди поведе їх пер­ша дитина — Весна (рис. 1).

Наприкінці пісні Весна веде дітей так, щоби знов утворилося коло. Тоді вона бере за руку останню дитину — і коло замикається.

Ця веснянка може бути прелюдією до кожної з наступних весняних ігор, проте з неї неважко теж утворити гру.

Ось яку інсценізацію придумали самі вихованці в одній із дитячих установ. Діти утворюють замкнене коло. На середину виходять Дівчина і Козак. Під спів пісні-веснянки коло починає обертатися в якомусь із напрямків. З кож- ним новим куплетом Весна буде змінювати напрямок руху на протилежний.

А вже весна, а вже красна,

Із стріх вода капле. (Тричі) ___

У першому куплеті дійові особи (Дівчина в хустині, Козак у шапці) вільно ходять по колу, начебто гуляють,(рис. 2).

Молодому козакові

Мандрівочка пахне. (Тричі)

У другому куплеті Козак скидає лівою рукою з голови шапку, праву по­дає Дівчині для прощання, а коли востаннє прозвучить слово «мандрівочка», низько їй вклоняється.

Помандрував козаченько

У чистеє поле. (Тричі)

Під спів наступного куплету Козак іде, не оглядаючись, по колу і в цей час надіває рушницю, яку подає йому вихователька.

За бажанням виконавців, Козак може покинути коло через утворені для цього «ворота», тоді, маршируючи за його межами, він бере рушницю на за­здалегідь умовленому місці. Дівчина ж стоїть і сумно дивиться йому вслід.

За ним іде дівчинонька:

«Вернися, соколе». (Тричі)

Тепер рушає зі свого місця Дівчина і, співаючи соло: «Вернися, соколе» (хор підхоплює ці слова за третім разом), рукою запрошує Козака повернутися назад.

Не вернуся, дівчинонько,

Треба воювати (Тричі)

І людові трудовому Волю здобувати. (Тричі)

Козак обертається, махає рукою Дівчині — іди, мовляв, додому, а сам, про­співавши початок п’ятого куплету, продовжує марширувати.

За третім разом на слова «Треба воювати» веснянку підхоплює увесь хор і співає її до кінця. Дівчина вже не гілаче. Вона поволі знімає з голови хустину, махає нею Козакові вслід, бажаючи йому щасливої дороги.

Після закінчення веснянки Дівчина пов’язує свою хустину на голову нової Дівчини. Козак, поклавши рушницю на місце, надіває свою шапку на іншого Козака, і гра починається знову.

V. Слухання музики.

Микола Лисенко, хор «А вже весна» з опери «Зима і весна».

1. Загальні відомості про композитора.

Микола Віталійович Лисенко (див. урок № 12).

VI. Фізкульгхвилинка.