2.Укладання контракту.

Відповідно до українського законодавства, зовнішньоекономічний контракт повинен бути укладений в простій письмовій формі та належно підписаний уповноваженими особами.

Відповідно до ст. 13 Конвенції ООН про договори міжнародні договори купівлі-продажу товарів вимога про письмову форму визнається дотриманою також у випадках, коли відповідне повідомлення зроблено телеграфом чи телетайпом.

Щоб не було підстав для заперечення юридичної дійсності контракту, укладеного телетайпом, телеграфом, електронною поштою, в тексті самого контракту потрібно зробити запис про те, хто підписав це повідомлення з вказівкою прізвища та посади цієї особи.

Краще за все при використанні цих засобів зв’язку потім все ж таки обмінятись відповідними документами поштою.

При укладанні зовнішньоекономічного торгівельного контракту необхідно наповнювати його структуру наступним змістом:

1. Преамбула.

Контракт купівлі-продажу починається з визначення сторін, тобто з назв фірм або організацій, що є «Продавцем» і «Покупцем», із вказівкою їх повних офіційних найменувань, під якими контрагенти зареєстровані в торговому реєстрі своєї країни, їх місцезнаходження (назва країни або міста). Вказуються також найменування документів, якими керуються контрагенти при укладанні договору (статут підприємства, установчий договір та ін.).

Інколи у вступній частині робиться посилання на переговори, що передували контракту, із вказівкою місця та строку їх проведення або на пропозицію продавця із вказівкою її номеру та дати надіслання.

На перший сторінці контракту вказується його реєстраційний номер, місце і дата підписання. Вказівка місця підписання має велике значення з точки зору того, право якої країни буде застосовуватись до контракту, якщо це питання не оговорено прямо в контракті. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про ЗЕД» права та обов’язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не домовились про інше. Отже, сторони можуть укласти і підписати контракт в одній країні, але в самому тексті контракту вказати за взаємною згодою іншу країну.

З датою підписання контракту пов’язані правильне визначення моменту його укладання та встановлення закінченню строку його дії, а значить, і тих юридичних наслідків, які з цим пов’язані. Слід мати на увазі, що порядок написання дати в Україні та за кордоном різний. Тому рекомендується в тексті контракту місяць записувати буквами (наприклад, 12 березня 2002 року – March 12. 2002. Інакше в англійському варіанті буде: 3.12.2002., що в Україні буде невірно трактовано як третє грудня 2002 року).

В Преамбулі вказується також точне найменування посад, прізвищ, імен та по батькові осіб, що підписують контракт, а також найменування документів, з яких випливають їх повноваження на підписання контракту.

2. Предмет контракту.

Цей розділ є одним з основних в контракті, оскільки в ньому вказуються дії сторін, що визначають вид угоди, оговорюється об’єкт угоди, кількість, якість, ціна та загальна сума контракту. Але, якщо кількість, якість або інші умови потребують детального опису, вони можуть виділятися в окремі статті.

В тому випадку, якщо товар потребує ще більш детальної характеристики або номенклатура товару достатньо велика, це вказується в додатку до договору (специфікації), про що робиться відповідна помітка в тексті договору.

Наприклад, специфікація по поставці обладнання повинна містити наступні відомості по кожному найменуванню товару, про що вказується в розділі «Предмет контракту»: кількість, асортимент, ціна, хто проводить оплату, дата поставки, спосіб транспортування, порядок отримання сертифікату на даний товар (у випадку необхідності), а також вид упаковки та необхідність наявності при товарі ярликів, інструкцій по експлуатації, технічних паспортів, необхідного комплекту запасних частин і т.п.

Специфікація підписується сторонами і є невід’ємною частиною контракту.