2. Структурна перебудова економіки при підтримці міжнародного банку реконструкції та розвитку, на прикладі україни

Як показує вітчизняний та іноземний досвід, підтримка міжнародних фінансових організацій, зокрема Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР), позитивно впливає на реалізацію економічних перетворень в країнах з перехідними економіками.

Програми, які готувалися урядами країн спільно з МБРР, передбачали наступні дві фази реформ, тобто зміни, які необхідно було здійснити в суспільстві на кожному з етапів перетворень.

Основні елементи першої фази:

- лібералізація цін, валютного обміну, іноземних інвестицій та комерційної діяльності;

- стабілізація фіскальної та монетарної політики;

- створення відповідних інститутів і набуття чинності законами, які підтримують розвиток ринкової економіки і захищають приватну власність;

- приватизація на першому етапі в основному малих і середніх підприємств.

Друга фаза реформ включає проведення змін:

- у фінансовому секторі, зокрема приватизацію банків, розвиток ринку капіталу;

- у державному секторі, зокрема масову приватизацію державних підприємств та окремих комунальних служб, реструктуризацію системи фінансування і управління системами охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, що супроводжується підвищенням ролі приватного сектора.

Слід зазначити, що МБРР, як показує досвід, також намагається встановити партнерські відносини з країнами Центральної та Східної Європи і після завершення реформ, коли були досягнуті стійке зростання та розвиток економіки. Крім того, МБРР прагне до встановлення партнерства з Європейським Союзом, що виражається в участі в спільних програмах технічної допомоги, а також у наданні допомоги країнам для вступу їх до ЄС. Таким чином, у міру того, як змінюється економічне становище в країнах Центральної та Східної Європи, змінюється і стратегія МБРР щодо розвитку співпраці в цих країнах. Стратегія спільної діяльності розробляється з урахуванням конкретних потреб підтримки та стадії розвитку економіки цих країн.

У співпраці з міжнародними фінансовими організаціями необхідно розрізняти системні та інвестиційні проекти. Системні проекти спрямовані на здійснення економічної реформи в Україні, насамперед на реформування державного сектора, структурні та інституційні зміни в галузях та секторах економіки. При цьому фінансові ресурси, що надаються міжнародними фінансовими організаціями під системні проекти, використовуються виключно для підтримки платіжного балансу та фінансування дефіциту державного бюджету і повертаються за рахунок коштів державного бюджету; інвестиційні проекти -це проекти розвитку окремих галузей, секторів економіки, підприємств, які фінансуються на умовах самоокупності.

Системний проект МБРР "Реабілітаційна позика", згідно з яким Україні протягом 1994-1995 рр. надано 500 млн дол. був спрямований на фінансування дефіциту бюджету і одночасно на вжиття економічних заходів на таких ключових напрямах, як макроекономічна стабілізація, створення конкурентного середовища на ринку товарів і послуг, започаткування та розвиток процесів приватизації тощо. Реалізація проекту також позитивно вплинула на проведення ключових економічних реформ, включаючи лібералізацію цін та торгівлі, реформування галузей сільського господарства і енергетики, фінансування потреб імпорту української економіки.

У наступні роки співпраця України з МБРР розвивалася більш динамічно і характеризувалася активізацією підготовки і впровадження низки важливих системних проектів.

Продовженням програми реформування економіки на макрорівні стало впровадження двох проектів розвитку підприємств на загальну суму 610 млн дол. Передусім ці проекти сприяли прискоренню виконання програми масової приватизації, залученню коштів на покриття критичного імпорту та зменшення обсягу позики (10 млн дол.) на навчання, закупівлю устаткування та консультації для основних агенцій у галузі розвитку приватної власності. За допомогою проектів здійснювалося реформування економіки України, орієнтованої на створення ринкових механізмів функціонування згідно із запропонованою програмою спільних дій, яка охоплювала:

• приватизацію малих, середніх та великих підприємств і незакінчених об'єктів будівництва;

• реформу:

• ринків капіталу;

• бухгалтерського обліку на підприємствах;

• системи банкрутства.

У результаті прискорились темпи приватизації на рівні середніх та великих підприємств, було створено прозорий, такий, що добре функціонує та стабільний ринок цінних паперів, впроваджено міжнародні стандарти аудиту, бухгалтерського обліку підприємств, започатковано впровадження програми створення механізму банкрутства, розпочато вжиття радикальних заходів щодо дерегулювання економіки.

Для успішної реалізації проектів було повністю або частково здійснено наступні заходи:

- щодо компонента приватизації малих, середніх та великих підприємств і незакінчених об'єктів будівництва: розширено перелік середніх та великих підприємств, що підлягають масовій приватизації (групи Б, В, Г); підтримано масову приватизацію; приватизовано підприємства, що здійснюють маркетинг і розподіл зерна; поглиблено приватизацію шляхом продажу акцій великих підприємств (з вартістю основних фондів не менше ніж 170 млн грн, індексованих на початок 1997 р.); досягнуто відмови держави від володіння залишковими пакетами акцій середніх та великих підприємств; закінчено приватизацію малих підприємств (група А); прискорено приватизацію об'єктів незавершеного будівництва; зроблено більш доступною інформацію з питань приватизації;

- щодо реформи ринків капіталу: покращено реєстрацію власності цінних паперів приватизованих підприємств; посилено роль і розширено можливості інституцій з розвитку цінних паперів і фондових ринків, а також саморегульованих організацій; досягнуто більшої відкритості та розкриття інформації щодо підприємств, акції яких вільно продаються на ринку, а також торгівлі акціями на вторинному ринку; забезпечено розвиток депозитарної та розрахунково-клірингової систем для корпоративних цінних паперів; здійснено реформу оподаткування цінних паперів з метою розвитку ринку цінних паперів; визначено роль уряду щодо функціонування ринків цінних паперів;

- щодо реформи бухгалтерського обліку на підприємствах: відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ухвалено і запроваджено Національну систему бухгалтерського обліку; ухвалено вимоги до розкриття фінансової інформації учасників ринків капіталу; прийнята і розповсюджена Національна система аудиту, яку узгоджено з Міжнародними стандартами аудиту; проведена реформа навчальних програм та удосконалена професійна підготовка бухгалтерів та аудиторів;

- щодо реформи банкрутства: вдосконалені існуючі судові процедури для полегшення процесу реструктуризації фінансово життєздатних підприємств або їх частин та ліквідації нежиттєздатних підприємств; розроблені навчальні програми, професійні стандарти, механізми виплат та структура саморегульованої організації, що об'єднує розпорядників майна та ліквідаторів у справах з банкрутства.

Для підтримки інституційного розвитку, розвитку підприємництва, фінансового сектора та реформування системи державного управління України дуже важливим стало впровадження спільного з МБРР та за рахунок грантів МВФ, ЄС, Фонду Ноу-Хау (Великобританія), Канадської Агенції Розвитку, Німецької агенції кредитів для відбудови та інших організацій інвестиційного проекту інституційного розвитку. З метою сприяння впровадженню адміністративної реформи та інституційному розвитку органів державного управління, підтримці стратегії проведення адміністративної реформи та підсилення інституційного розвитку Україна нещодавно ініціювала Проект реформування стимулів у системі державного управління.

Позика МБРР з реструктуризації вугільної галузі передбачала перебудову вугільної промисловості, включаючи закриття нерентабельних шахт, переобладнання тих, які будуть працювати, створення конкурентного, ефективного та ринково орієнтованого вугільного сектора із суттєво зниженими витратами на виробництво вугілля. Проект передбачав надання Україні позики в 300 млн дол. в разі виконання Україною таких умов, а саме:

• закриття економічно нежиттєздатних шахт;

• пом'якшення соціальних наслідків від реструктуризації галузі;

• переорієнтації і скорочення державних дотацій у галузь;

• скасування обмежень на експорт вугілля;

• фінансової підтримки зазначених заходів державою;

• створення робочих місць і вирішення проблем з передачі соціальних об'єктів.

Інший же системний проект перебудови сільського господарства був реалізований більш успішно. Головною його метою стало впровадження ключових економічних реформ у сільськогосподарській галузі, включаючи лібералізацію цін та торгівлі, приватизацію та земельну реформу, а також фінансування потреб критичного імпорту української економіки.

11 січня 2002 р. Кабінет Міністрів України звернувся до МБРР з пропозицією щодо підготовки Проекту фінансування розвитку села. Проектом передбачається довгостроковий розвиток економіки та подолання бідності у сільській місцевості шляхом створення ефективних ринків приватного фінансового капіталу, які забезпечуватимуть доступ до інвестицій та послуг для всього сільського населення.

За допомогою системного проекту щодо перебудови фінансового сектора в Україні здійснювалися заходи з реформування юридичної системи для забезпечення фінансових та управлінських повноважень банків та інших фінансових організацій, фінансування критичного імпорту, що, зрештою, сприяло покращанню діяльності банків та інших фінансових установ України, збільшенню кількості фінансових послуг.

Необхідно також відзначити важливість для України підготовки та впровадження проекту управління державними ресурсами, яким передбачалося:

- удосконалити підготовку і виконання бюджету;

- перебудувати структуру державних витрат;

- удосконалити структуру системи оподаткування та інституційне посилення податкової адміністрації;

- встановити стабільну та справедливу систему міжрівневого фінансування.

Урядова програма зменшення заборгованості із зарплат, премій та пенсій має супроводжуватися запобіжними заходами щодо стабілізації заборгованості за споживання електроенергії бюджетними установами та за програмою житлово-комунальних субсидій. Необхідно запровадити систему регулярної звітності щодо заборгованості в галузях споживання енергії та житлово-комунальних субсидій, розробити план обліку споживання природного газу та опалення бюджетними установами. Такий план має включати рекомендації з відповідним графіком та проміжними цілями щодо пофазного впровадження обліку аж до повного охоплення. З цією метою необхідно було підготувати моніторинговий звіт про платежі з розбивкою за міністерствами, програмами та головними економічними категоріями (щомісячно/щорічно) та щодо штатних розкладів державних працівників центрального та місцевого рівнів з розбивкою на зайняті та вакантні посади (щоквартально/щорічно), завершити звіт про перегляд Фонду Чорнобиля та подати його для вивчення незалежними експертами, підготувати звіт про пропоновані заходи щодо скасування пільг, включаючи зменшення рівня надання виплат, замінюючи їх на програми на основі оцінки доходів, сформулювати план реформування Фонду соціального страхування для оптимізації та збереження тільки необхідних видатків з передачею деяких з них підприємствам, підготувати на основі моделювання та формул схему трансферів ресурсів на вирівнювання для міжурядових бюджетно-фінансових відносин. Проектом реформи державного управління передбачалось:

- створити групу з реформи державного управління;

- розробити стратегію реформування державного управління;

- підготувати план запровадження заходів щодо дерегуляції, визначених у рамках проекту реформи державного управління.

Проектом пенсійної реформи передбачалось проведення першочергових економічних реформ для покращання діяльності державних органів влади, конкретизація розподілу обов'язків між різними державними органами. Програмою заходів передбачалось:

- введення змішаної структури пенсійної системи, яка мала складатися з трьох рівнів: першого обов'язкового рівня - системи забезпечення виплат із поточних надходжень, другого обов'язкового рівня - повністю фінансованої системи індивідуальних обрахунків, що базується на принципах визначених внесків і третього - факультативного рівня приватних пенсійних фондів;

- поступово збільшити вік виходу на пенсію;

- знизити розмір внесків з 33,56 до 30%;

- прийняти Закон України "Про недержавні пенсійні фонди". Згадані проекти згодом були трансформовані в проект "Програмна системна позика", метою якого є підтримка курсу економічних реформ уряду України, спрямованого на відновлення економічного зростання й боротьбу з бідністю шляхом поліпшення системи управління та інституційних рішень.

Успішно було завершено перший етап проекту "Програмна системна позика", результатом чого стало отримання Україною коштів МБРР у розмірі 250 млн дол. для підтримки здійснюваних урядом економічних реформ. З 4 по 15 лютого 2002 р. в м. Києві працювала ідентифікаційна місія МБРР для започаткування другого етапу проекту "Програмна системна позика", який має бути реалізовано протягом 2002 р. Нині спільно опрацьовуються орієнтовні показники інституційних та економічних реформ у рамках проекту.