1. Сутність та структуру міжнародних валютно-фінансових організацій, зокрема міжнародного банку реконструкції та розвитку

Міжнародна організація - це об’єднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил і процедур і діяльність яких виходить за національні кордони. Утворення міжнародних організацій об’єктивним наслідком процесу розвитку світового суспільства.

На початку XXI сторіччя кількість міжнародних організацій вже вимірюється тисячами. Вони дуже різноманітні за складом учасників, цілями, функціями, місцем в інституційному середовищі міжнародного бізнесу та впливом на міжнародні відносини. Найбільш численними є так звані неурядові міжнародн організації, яких налічується понад чотири тисячі. Значно менше міждержавних організацій, але все ж таки їх налічується понад сотню, і їх число зростає чи не щороку. Таке розмаїття організацій утруднює їх класифікацію і виокремлення типів організацій за якоюсь однією схемою. Типологія міжнародних організацій відображає такі аспекти, за якими аналізується суть і діяльність організацій. Тобто, снують певні критерії визначення типу організації в залежності від того, в якому аспекті ми маємо намір її розглядати.

Основними критеріями типології міжнародних організацій є:

• членство суб'єктів міжнародних відносин і юридичний статус організації;

• географічне поширення;

• функціональна спрямованість;

• характер діяльності.

За складом членів юридичним статусом організації поділяються на міждержавні і неурядові.

За умовами участ в членстві міжнародні організації поділяються на відкриті й закриті. До відкритих організацій може увійти кожна держава, яка поділяє принципи й статут організації. До закритих організацій нових членів приймають тільки по запрошенню засновників організації.

За географічним поширенням міжнародні організації поділяється на всесвітні (або глобальні) та регіональні. Всесвітні організації об'єднують країни або інші суб'єкти незалежно від того, де, в якій частині світу вони знаходяться. До глобального типу можна віднести Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який частіше називають Світовим банком, був заснований в липні 1944 р. на валютно-фінансовій Бреттон-Вудській конференції, що відбулася у м. Бреттон-Вудсі (штат Нью-Хемпшир, США) під егідою ООН. Світовий банк розпочав свою діяльність 25 червня 1946 р.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку - міждержавна інвестиційна установа; його основна функція - довгострокове кредитування. На основі угоди з ООН банк має статус спеціалізованої установи системи ООН.

Нині МБРР є глобальною міжнародною фінансовою установою. Якщо на кінець 1945 року його членами були всього 40 країн, то на середину 2004 року їх налічувалося 184.

Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки держав-учасниць на його акції. Розмір підписки на акції встановлюється відповідно до економічного потенціалу країни. Сума підписки поділяється на дві частини: а) оплачена (за статутом - до 20%) і б) неоплачена, яку банк може затребувати в разі виникнення такої потреби.

Мета Світового банку - сприяння економічному прогресові на користь найбідніших верств населення в країнах, що розвиваються, і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню. Інвестиції спрямовуються як на будівництво доріг, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок. Деякі позики Світового банку фінансують видатки, пов´язані з реструктуризацією економіки, що сприяє її стабільності, ефективності та ринковій орієнтації. Світовий банк забезпечує також "технічну допомогу" або експертну підтримку, допомагає урядам країн підвищити ефективність специфічних секторів їх економік відповідно до потреб національного розвитку.

Світовий банк функціонує під адміністративним контролем Ради керуючих. Кожну з 176 країн - членів Світового банку представляє один керуючий, який, як правило, відповідає рівню урядового міністра. Рада делегує свої повноваження меншій групі представників - Раді виконавчих директорів, яка розміщена у Вашингтоні. Ця Рада відповідає за рішення щодо політики, яка впливає на функціонування Банку. Рішення щодо позик приймаються на підставі економічних і політичних критеріїв. Президент Світового банку є головою Ради виконавчих директорів. Менеджмент і щоденне функціонування Банку забезпечують приблизно 7,1 тис. членів персоналу із більш як 100 країн світу.

Відсоткові ставки по позиках Світового банку для країн, що розвиваються, змінюються кожних 6 місяців. Поточне значення відсоткової ставки становить 7,43 %. Згідно із загальним правилом позики мають 5-річний період відстрочення платежів і повинні бути сплачені протягом періоду, який коливається в межах від 15 до 20 років. Деякі позики МБРР для країн, що розвиваються, надаються із внесків, що надійшли від країн - членів установи. Однак більшість грошових надходжень формуються за рахунок бон, виданих на світових фінансових ринках.

Світовий банк має три організації-філії: Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ).

На початку діяльності МБРР його статутний капітал становив 10 млрд. доларів. У середині 2004 р. він сягнув 189.7 млрд. доларів, із яких оплачена частка - 11.5 млрд. і неоплачена - 178.2 млрд. доларів. У процесі кредитної діяльності банк широко залучає кошти шляхом випуску на фінансових ринках облігаційних позик.

Голоси у банку розподіляються пропорційно участі держав у його капіталі: кожна держава-член має 250 голосів плюс один голос на кожну акцію підписки.

Україна набула членство в МБРР 3 вересня 1992 р., має 10908 акцій і відповідно 11158 голосів (0.69% від загальної кількості).