7.2. Предмет і основні завдання економічної соціології.

Економічна соціологія — це наука, що вивчає соціальні аспекти економіки. Конкретний її предмет складають:

соціальне і економічне як окремі самостійні явища суспільства і суспільного життя;

співпадати соціального і економічного;

протилежність соціального економічному, протиріччя між ними;

вплив соціального на економічне, тобто соціальних факторів на економічні явища;

вплив економічного на соціальне, тобто економічних факторів на соціальні явища.

Якщо люди вступають в економічні відносини, займаються економіч­ною діяльністю і т. д., все це стає сферою вивчення соціології.

На основі того, що економічна сфера містить в собі різні, несхожі галузі соціальної проблематики, економічна соціологія як наука має свою структуру, тобто складається з тематичних розділів і напрямків. Основни­ми з них є: соціологія праці, соціологія організацій, соціологія управління.

Соціологія праці — галузь соціології, що вивчає трудову діяльність як соціальний процес, соціальні чинники підвищення ефективності праці, вплив соціальних умов на ставлення людей до праці. Виходячи з сутності праці як процесу, виділяють три основні аспекти сутності праці.1

По-перше, соціологія праці - це соціальні закономірності взаємодії людей із засобами і предметами праці, зокрема механізми дії і форми прояву закономірностей в діяльності трудових колективів і особистості.

По-друге, соціологія праці - це комплекс ставлення людини і колективу до праці, її характеру, змісту, умов (матеріальна зацікавленість, зміст праці і т. д.).

По-третє, соціологія праці — соціальна організація підприємства, колективу, тобто особлива система відносин, яка утворює сукупність

Социология. Наука об обществе. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений / Под ред. В.П.Андрущенко.— Харьков, 1996.— С.402.

позицій, ролей, цінностей, зв'язків між працівниками (проблеми, що стосуються структури трудового колективу).

Соціологія організацій — це галузь соціології, що вивчає соціальні закономірності і механізми побудови, функціонування і розвитку організацій.

1 Краткий словарь по социологии.— Москва, 1989.— С.361.

Поняття соціальної організації може: відноситися до трьох різних феноменів.2 Пригожий А-И. Социология организаций.— Москва, 1980.

По-перше, це штучне об'єднання інституційного характеру, призначене для виконання певної функції. В цьому значенні соціальна організація має свій соціальний статус (наприклад, орган влади, асоціація, підприємство і т. п.).

По-друге, поняття «організація» може співпадати з поняттям «управ­ління», хоча, звичайно, не вичерпує його. В даному випадку соціальна організація означає діяльність по розподілу функцій, координації і т. п.

По-третє, термін «соціальна організація» використовується для характеристики ступеня впорядкованості об'єкта, тобто для виявлення його структури і типу зв'язків цілого та його частин. В даному випадку цей термін використовується для позначення організованих і неорганізо­ваних систем, формальних і неформальних організацій.

Оскільки мова йде не просто про організацію, а про соціальну організацію, важливо визначити саме її соціальні властивості. До їх числа, наприклад, відносяться: організаційні цілі і функції, ефективність результатів, мотивація і стимулювання персоналу та ін. Іншими словами, організація формується як соціальне середовище, що включає в себе соціальні групи, статуси, норми, ієрархію лідерства і т. д.3 Удальцова М.В. Социология управленім. Учебное пособие.— Москва, 1998.—С.9.

Соціологія управління — це галузь соціології, що вивчає закономірності, форми і методи цілеспрямованого впливу на соціальні структури і процеси, які мають місце в організаціях і суспільстві, ранжування управління. 44 Краткий словарь по социологии.— Москва, 1989.— С.373.

Отже, економічна соціологія як наука має складну, багатопланову структуру, елементи якої становлять всі складові економічної сфери життєдіяльності.

В соціології економіку розглядають передусім як соціальний інститут.

Економіка як соціальний інститут має складну структуру. її можна уявити як сукупність більш конкретних інститутів виробництва, розподі­лу, обміну та споживання і т. д.

З точки зору соціології нас цікавлять насамперед соціальні механізми, що викликають взаємодію в межах економічної сфери, а саме: економічна свідомість, економічні нормативні установки, економічні відносини.

Економічна свідомість — це погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення, настрої, переконання відносно економічних процесів та явищ, власного соціально-економічного стану, виду занять, трудової діяльності та винагород, ставлення до професії, просування по службі та можливостей соціального переміщення та ін.