7.3. Функції економіки.

Економіка як соціальний інститут виконує цілий ряд функцій, які спрямовані на забезпечення, функціонування та розвиток виробництва, розподіл, обмін та споживання. Маючи на увазі перш за все вплив на нові соціальні процеси, можна виділити з них як основні чотири функції.

1. Підтримка й розвиток форм суспільного розподілу праці. Це досягається за рахунок відтворення трудових ресурсів, розподілу робочих місць та перерозподілу кадрів. Реалізація цієї функції потребує гнучких механізмів розподілу та перерозподілу кадрів, забезпечення їхньої мобільності.

2. Стимулююча. Забезпечує посилення стимулів до праці, економічну зацікавленість у праці.

3. Інтеграційна. Виражається у забезпеченні єдності інтересів працю­ючих. Про значення даної функції свідчить напруга соціальних відносин.

4. Інноваційна. Забезпечує оновлення форм та організації виробни­цтва, систем стимулювання. Інноваційні процеси залежать від того, як ставляться суб'єкти виробництва до нового, досягнень науки, який рівень і характер їхньої активності.

Ці функції здійснюються через велику кількість соціальних механізмів. Це механізми добору та розстановки кадрів, механізм розподільчих відносин, планування постачання, споживання і т. п. Ефективність реалізації функцій значною мірою залежить від рівня економічної культури суспільства і його членів. 1 Якуба О.О. Соціологія.— Харків, 1996.— С.112-113.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що є предметом вивчення економічної соціології?

2. Назвіть структурні елементи економічної соціологи.

3. Що таке соціальна організація?

4. Що вивчає соціологія управління?

5. Які мислителі зробили внесок у розвиток економічної соціології?

6. Що включає економіка як соціальний інститут?

7. Назвіть основні функції економіки.

ЛІТЕРАТУРА

1. І.Дорин А.В. Экономическая социология.— Минск, 1997.

2. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології від античності до початку XX ст.— Київ, 1993.

3. Краткий словарь по социологии.— Москва, 1989.

4. Пригожий А.И. Социология организаций.— Москва, 1980.

5. Смелзер Н. Социология.— Москва, 1994.

6. Современная западная социология. Словарь.— Москва, 1996.

7. Социологический справочник.— Киев, 1990.

8. Социология. Наука об обществе. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений / Под ред. В.П.Андрущенко,— Харьков, 1996.

9. Удальцова М.В. Социология управления. Учебное пособие.— Москва, 1998.

10. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій.— Львів, 1996.

11. П.Якуба О.О. Соціологія.-,-Харків, 1996.

Нестуля

4.8. Соціологія економіки

4.8.1. Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчення теми традиційно розпочніть з повторення матеріалу лекції, аналізу відповідних розділів у підручниках та посібниках. Сподіваємося, що їх осмисленню допоможе запропонований на­ми план (логіка) засвоєння матеріалу:

1. Становлення соціології економіки як науки.

2. Об'єкт, предмет, категорії соціології економіки.

3. Економіка як соціальний інститут, соціально-економічна поведінка особистості.

Вивчення сутності соціальної поведінки людини у сфері еко­номічної діяльності, насамперед, слід розпочати із з'ясування ос­новних теоретичних положень і понять соціології економіки як галузевої соціальної теорії

Слід наголосити, що соціологія економіки — одна із наймоло­дших гілок соціологічної науки.

Виникнення її зумовлено потребами у створенні спеціального знання щодо соціальної сутності економічних явищ і процесів, шляхів ефективного управління людським фактором в умовах науково-технічного прогресу, а також розширенням масштабів виробництва, ускладненням економічних зв'язків і загостренням соціальних суперечностей.

Важливим чинником становлення економічної соціології став про­цес соціалізації економічної науки та економіки, який охопив мотива­цію економічної поведінки, співвідношення свободи в економіці, від­носин людини і держави, бізнес і менеджмент, соціальні інститути.

Особливий вплив на становлення соціології економіки склали емпіричні дослідження, зокрема дослідження промислової соціоло­гії, теорії соціальної стратифікації і мобільності, організації тощо.

Всі ці проблеми ми зустрічаємо в працях теоретиків соціології економіки, таких як: Г. Тард, Е. Дюркгейм, К. Маркс, М. Вебер, Т. Парсонс, Н. Смелзер, О. Вудворт, Ч. Арджірис, Ф. Уриберн, Т. Беккер, українські вчені Ю.О. Чернецький, І.М. Попова та ін.

Значущість нової гілки соціологічного знання (соціології еко­номіки) полягає у методологічно обґрунтованому посиленні соціалізації економічного життя суспільства, наданні сфері виробни­цтва людського обличчя.

З'ясувавши об'єкт і предмет соціології економіки, зверніть увагу на групи проблем, які вона досліджує, зокрема: розробка економіко-соціальної моделі певного стану суспільства; соціаль­но-економічне вивчення структури населення як суб'єкта економічної діяльності, обґрунтування стратегії і практики діяльності держави із урахуванням інтересів різних соціальних груп; систе­мне дослідження соціальних регуляторів економіки, конкретних механізмів впливу на неї соціальних відносин.

Слід відмітити, що економіка як соціальний інститут суспіль­ства тісно пов'язана з його структурою. Економічні відносини визначають положення соціальних груп, закріплюють їх соціаль­ні зв'язки, визначають характер їх взаємодії.

Економіка як соціальний інститут має складну структуру. її слід розглядати як сукупність елементів: економічної свідомості, економічних нормативних установок та організацій, установ та економічних відносин.

Економічна свідомість — це погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення, переконання щодо економічних процесів та явищ, вла­сного соціально-економічного становища, про види трудової дія­льності, її винагороди, про можливості соціального переміщення, про ставлення до власності та ін. Масова практична реальна сві­домість складна і суперечлива.

Реальна поведінка визначається складною взаємодією глибинних особливостей свідомості (цінностей, потреб) з поверхневими шара­ми. Під час неї фіксується протиріччя між ціннісними орієнтаціями та соціальними установками, останніми та реальною діяльністю.

Постійно відбувається процес інституціоналізації економічних поглядів. Це виявляється в утвердженні певних якостей, ціннос­тей працівників, їх економічних ролей та норм поведінки. У про­цесі розвитку з'являється багато професійних і посадових ролей та норм поведінки.

Соціальні ролі в кінцевому результаті залежать від місця соці­альних груп у системі економічних відносин. Поведінка соціаль­них груп залежить від того, в системі відносин приватної власно-

сті, або в системі, заснованій на державній власності, в умовах панування адміністративних чи економічних методів управління вони виконують свої ролі.

Взаємодія економічної свідомості, яка виступає у вигляді вну­трішнього чинника економічної діяльності з зовнішніми чинни­ками, інституціоналізованими та іншими формами, складає соці­альний механізм економічної діяльності та поведінки.

Економіка як соціальний інститут виконує цілий ряд функцій. Головними за впливом на соціальні процеси є:

1. Функція підтримки та розвитку суспільного поділу праці (відновлення трудових ресурсів, розподіл робочих місць і пере­розподіл кадрів).

2. Функція стимуляції (підсилення стимулів до праці, еконо­мічна зацікавленість).

3. Функція інтеграції (забезпечення єдності інтересів працю­ючих).

4. Інноваційна функція (оновлення форм та організації вироб­ництва, систем стимулювання).

Всі ці функції здійснюються через численні соціальні механі­зми. Це механізми підбору та розстановки кадрів, розподілу від­носин, планування, забезпечення тощо. Ефективність реалізації функцій економіки в значній мірі залежить від рівня економічної культури суспільства, його членів.

Тому економіка і є такою сферою, де кожен індивід може як­найкраще самореалізувати себе як особистість.