Тема №2.

Методи психологічного дослідження. Емпіричні методи в психології.

Сучасна систематика методів психологічного дослідження

На сьогодні існує велика кількість класифікацій методів психологічного дослідження, кожна з яких має свої переваги та недоліки.

Методи психологічного дослідження

1. Теоретичні – дослідник контактує не з реальністю, а з її мисленнєвою репрезентацією – уявленням у вигляді образів, формул, схем etc.

Види:

• Гіпотетико-дедуктивний метод – висування гіпотез від абстрактного до конкретного, від загальних положень до конкретних явищ та фактів дійсності.

Результат: теорія, закон.

• Індуктивний метод – навпаки від конкретного до загального, від фактів до їх узагальнення.

Результат: закономірність, класифікація.

• Моделювання – конкретизація методу аналогій, від конкретного до конкретного, коли замість реального об’єкту обирається простіший або доступніший аналог. Дослідження аналогу об’єкта, внаслідок того, що безпосереднє вивчення об’єкта є неможливим, недоцільним або неетичним.

Результат: модель об’єкту, процесу, стану.

2. Емпіричні – передбачають реальну зовнішню взаємодію суб’єкта та об’єкта дослідження.

Види:

1. Експериментальні

• експеримент

2. Неекспериментальні

• спостереження

• бесіда

• психологічне вимірювання

• архівний

Найпростіша класифікація емпіричних методів дослідження за Дружиніним

В основі класифікації – дві специфічних ознаки. Перша – активність чи пасивність впливу суб’єкта на об’єкт дослідження. Друга – безпосередність або опосередкованість процедури впливу.

Ознаки	Активний	Пасивний
Опосередкований	Експеримент	Вимірювання
Безпосередній	Бесіда	Спостереження

3. Інтерпретаційні – методи представлення та обробки даних, передбачають зовнішню взаємодію із знаково-символічною репрезентацією об’єкту - графіками, таблицями, схемами та формулами. Застосовуються на етапі обробки і аналізу результатів, отриманих за допомогою емпіричних методів.

Емпіричні методи. Неекспериментальні психологічні методи

1. Спостереження

- метод цілеспрямованого та організованого сприймання і реєстрації поведінки об’єкта.

Є найдавнішим методом психологічного дослідження. Має особливе значення, коли необхідна фіксація особливостей природної поведінки людини в природних для неї умовах, оскільки втручання експериментатора може порушити взаємодію людини з середовищем.

Спостереження можна розглядати і як окремий метод і як метод, що входить до складу експерименту, адже результати спостереження за досліджуваними в процесі експериментування є дуже важливою додатковою інформацією для дослідника.

Предметом спостереження можуть бути:

1. мовні акти (зміст, темп, послідовність, тривалість мовлення)

2. міміка (вираз очей, обличчя)

3. рухи ( швидкість, напрямок, дистанція, непорушність)

4. фізичні впливи ( дотики, поштовхи, передавання речей)

Класифікація видів спостереження

1. За метою:

- систематичне – проводиться згідно певного плану, дослідник виділяє особливості поведінки, які реєструватимуться, та класифікує умови зовнішнього середовища

- несистематичне – використовується в ході польових досліджень здебільшого в етнопсихології, соціальній психології, психології розвитку. Дослідник створює узагальнену картину поведінки людини або групи в певних умовах, суворий опис та фіксація причинних залежностей необов’язкові.

2. За кількістю параметрів, що враховуються:

- суцільне – максимально детально фіксуються всі особливості поведінки.

- вибіркове – фіксуються окремі параметри поведінки або типи поведінкових реакцій.

3. За тривалістю::

- зріз

- лонгітюдінальне

4. За ступенем втручання дослідника:

- включене – передбачає, що дослідник є членом групи, яку він спостерігає.

- невключене -

5. За інформованістю об’єкта про участь в спостереженні:

• відкрите – досліджуваним відомо, що за ними спостерігають.

• приховане – досліджуваним невідомо, що їхню поведінку спостерігають.

6. Самоспостереження (інтроспекція)

Процедура дослідження методом спостереження включає наступні етапи:

1. Визначення предмету спостереження ( що необхідно виявити?) та об’єкту спостереження ( ситуації, в яких проявляються ті чи інші психічні характеристики)

2. вибір способу спостереження та реєстрації даних

3. створення плану спостереження

4. вибір методу обробки результатів

5. проведення обробки та інтерпретації отриманої інформації.

Основні недоліки методу спостереження

1. Пов’язані з суб’єктивізмом спостерігача. Спотворення сприймання подій тим більше, чим сильніше спостерігач прагне підтвердити свою гіпотезу. Він втомлюється, адаптується до ситуації, робить помилки в записах і т.д.

2. За допомогою спостереження можна дізнатись лише про ті явища, які зустрічаються в звичайних умовах. Дослідник не може впливати на об’єкт дослідження щоб дізнатись його приховані характеристики.

3. Складність або неможливість повторного спостереження.