- •1. Зміст і поняття фінансової звітності
- •2. Основні джерела інформації для фінансового аналізу та їх класифікація
- •Фінансова звітність: національні та міжнародні стандарти
- •Види фінансової звітності та їх характеристика Баланс підприємства
- •Звіт про фінансові результати діяльності підприємства
- •Складові звіту про власний капітал
2. Основні джерела інформації для фінансового аналізу та їх класифікація
За підсумками роботи на підприємствах складаються різні види та форми звітності, які можна згрупувати за певними ознаками. За економічним змістом та джерелами інформації розрізняють:
бухгалтерську;
статистичну;
оперативно-технічну;
податкову звітність.
Бухгалтерська звітність містить показники виробничо-фінансової діяльності підприємства. Вона складається на підставі даних синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними документами, використовує також дані оперативної та статистичної звітності.
Статистична звітність представляє собою систему кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку, призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей економічної діяльності.
Оперативно-технічна звітність призначена для внутрішнього поточного контролю та управління підприємством на момент здійснення господарських операцій або одразу ж після їх завершення. Вона характеризує окремі фрагменти діяльності підприємства і містить дані про виконання плану поставок матеріалів, виробництва важливих видів продукції, а також про дотримання укладених договорів та фінансовий стан підприємства.
Податкова звітність подається до органів податкової служби і позабюджетних фондів. Характеризує стан зобов'язань підприємства, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів.
За місцем використання розрізняють зовнішню і внутрішню звітність.
Зовнішня звітність — це бухгалтерська, податкова та статистична звітність, що використовується як за межами підприємства, так і на підприємстві й обов'язково підписується керівником та головним бухгалтером. Даний вид звітності (окрім бюджетних установ) є відкритим для зацікавлених користувачів (інвесторів, банків, кредиторів, покупців тощо).
Внутрішня звітність розробляється відповідними міністерствами та відомствами для власних потреб. Вона не підлягає оприлюдненню та не надається зовнішнім користувачам.
За порядком регулювання та роллю в управлінні звітність поділяється на державну та внутрішньогосподарську.
Державна звітність встановлюється органами державного управління України, Міністерством фінансів, Держкомстатом, Державною податковою адміністрацією. Ця звітність містить показники економічного й соціального розвитку підприємств, регіонів, галузей, країни.
Внутрішньогосподарська (управлінська) звітність — це звітність окремих внутрішньогосподарських підрозділів підприємств. Вона містить окремі відомості про діяльність підрозділів підприємства за встановленими для них показниками, на підставі яких приймаються управлінські рішення.
За призначенням розрізняють загальнодержавну та відомчу звітність.
Загальнодержавна звітність містить дані виробничо-фінансової діяльності підприємства, потрібна для аналізу розвитку економіки країни. Кожна форма загальнодержавної звітності має свій код згідно з Класифікатором, а також коди усіх реквізитів.
Відомча звітність розроблюється відповідними міністерствами та відомствами.
За обсягом показників виділяють коротку і повну звітність.
Коротка звітність подається зі скороченим числом показників за звітний місяць або квартал. Повна звітність подається за всіма показниками, затвердженими в установленому порядку, включаючи й ті, за якими спочатку були відправлені короткі звіти.
За ступенем узагальнення даних звітність поділяється на: первинну, зведену, консолідовану.
Під первинною звітністю розуміють звітність окремих підприємств. Зведену звітність одержують способом зведення первинної звітності. Консолідована звітність — це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
Залежно від періоду, який охоплює звітність, розрізняють проміжну та річну звітність.
Проміжна звітність — це місячна і квартальна звітність. Вона відображає результати виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства наростаючим підсумком з початку року за відповідний місяць, квартал. Річна звітність містить показники діяльності підприємств за звітний (календарний) рік.
Суб'єкти підприємницької діяльності фінансову звітність подають:
органам, до сфери управління яких належить підприємство;
трудовому колективу на його вимогу;
власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
іншим органам та користувачам, згідно із законодавством, зокрема органам державної статистики, органам Державного казначейства щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, фінансовим відділам райдержадміністрації, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних, Київської, Севастопольської, міських адміністрацій щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів.
