Лекція 1. Теоретичні основи фінансового аналізу

1. Суть і значення фінансового аналізу

2. Класифікація видів фінансового аналізу

3. Метод і методика фінансового аналізу

4. Система фінансового аналізу

5. Моделі фінансового аналізу

1. Суть і значення фінансового аналізу

Фінасовий аналіз з’явився в ХІХ ст. як комерційна арифметика. Згодом відбулася трансформація бухгалтерського обліку, його поділ на фінансовий облік та управлінський облік.

Фінансовий аналіз – це сукупність аналітичних процедур,що базуються на загальнодоступній інформації фінансового характеру і призначені для оцінки стану і ефективності використання економічного потенціалу підприємства, а також прийняття управлінських рішень стосовно оптимізації його діяльності або участі в ній.

Таким чином фінансовий аналіз – це метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його фінансової звітності.

Об'єктом фінансового аналізу підприємства (Financial analysis object) є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання, оскільки це єдиний вид ресурсів, який трансформується безпосередньо і з мінімальним лагом у будь-який інший вид ресурсів. Фінансові ресурси (Financial funds)— це кошти, які є в розпорядженні підприємства. Тому ефективність управління саме фінансовими ресурсами визна­чатиметься оптимізацією ресурсного потенціалу підприємства.

Предмет фінансового аналізу {Financial analysis subject) — це системне, ком­плексне вивчення, вимір та узагальнення впливу факторів на кінцеві результати ді­яльності підприємства шляхом оброблення спеціальними методами системи показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації та виявлення всіх резервів з метою підвищення ефективності виробництва.

Основні завдання фінансового аналізу {Financial analysis tasks):

• загальне оцінювання фінансового стану підприємства (фінансова стійкість, платоспроможність, ліквідність, рентабельність, грошові потоки, ефективність використання капіталу, забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, кредито­спроможність підприємства, ліверидж, оцінювання підприємства на фінансовому ринку та кількісне оцінювання його конкурентоспроможності);

• виявлення змін у фінансовому стані в просторі і часі, виявлення основних факторів, що спричинили зміни у фінансовому стані;

• прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів;

• прогноз основних тенденцій у фінансовому стані.

Основні принципи фінансово аналізу:

• Системний підхід до вивчення явищ виявляється в комплекс­ному взаємозв'язаному вивченні багатосторонніх зв'язків і взаємообумовленості дії факторів організації, техніки і технології ви­робництва. Сучасне підприємство— це складна система, і правильний висновок щодо характеру досліджуваного явища можливий лише за умови врахування всіх взаємозв'язаних чин­ників.

• Комплексне дослідження результатів діяльності підприєм­ства починають з вивчення загальних показників, поступово їх поглиблюючи. Принцип системності робить неможливим отри­мання висновків на підставі аналізу лише окремо взятих фактів без урахування відповідних взаємозв'язків.

• Принцип періодичності {регулярності) передбачає необхід­ність періодичного проведення аналізу за відповідні звітні пері­оди з метою створення цілісного уявлення про динаміку фінансо­во-господарських процесів на підприємстві.

• Зрозумілість та адекватність тлумачення забезпечується шляхом обов'язкового пояснення отриманих результатів дослі­дження у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок.

• Достовірність та об'єктивність аналітичних досліджень пе­редбачають використання вірогідної інформації, брак помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку окремих показників та впливу окремих факторів.

• Доречність та своєчасність аналітичної інформації визнача­ється ї впливом на прийняття управлінських рішень. Своєчасна та доречна інформація дає змогу оперативно оцінити теперішні та майбутні події та вжити необхідних заходів для виправлення або поліпшення ситуації.

2. Класифікація видів фінансового аналізу + **

Ознака	Вид фінансового аналізу
За користувачами	— Зовнішній. з прямою фінансовою зацікавленістю: дійсні інвестори, потенційні інвестори, кредитуючі банки; з побічною фінансовою зацікавленістю: податкові органи, банки що їх обслу­говують, страхові компанії, замовники, профспілки; без фінансової зацікавленості: органи статистики, арбітраж, аудиторські фірми — Внутрішній (Управлінський персонал під­приємства)
За метою дослідження	— Діагностичний. — Експрес-аналіз. — Деталізований аналіз
За часом	— Попередній. — Наступний (ретроспективний): а) оперативний б) підсумковий

**

Зовнішній фінансовий аналіз {External financial analysis) розкриває зміст фінан­сових показників у їхньому зв'язку з виробництвом, спираючись на періодичну пу­блічну (регламентовану державою) звітність підприємства. Основною його метою є оцінювання та економічна діагностика фінансового стану підприємства за даними фінансової звітності.

Внутрішній фінансовий аналіз {Internal financial analysis) використовує всі іс­нуючі джерела інформації. Основна його мета — визначити фінансовий стан під­приємства, оцінити ефективність використання необігових та обігових активів, ефективність використання власних та позичених коштів, визначити фінансову структуру тощо. Основне призначення результатів цього аналізу — прийняти пра­вильні управлінські рішення, спланувати фінансовий стан підприємства, що забез­печує планомірне надходження грошових коштів, отримати максимально можли­вий прибуток, уникнути ризику банкрутства тощо.

Діагностичний аналіз {Diagnosis-analysis) — засіб встановлення характеру по­рушень нормального функціонування підприємства на основі типових ознак, які характерні тільки для даного порушення (такі аналізи ще називають трафарет­ними).

Експрес-аналіз {Expres-analysis) використовується для швидкого оцінювання фі­нансового стану підприємства за основними розрахунковими показниками на осно­ві їх порівняння з базовими (еталонними).