- •Питання до державного іспиту з дисципліни «психологія організацій»
- •Предмет і завдання дисципліни “Психологія організацій”
- •2. Структурні характеристики організації: формалізованість, спеціалізація, ієрархія влади, централізація, професіоналізм, відповідність персоналу.
- •3. Контекстні характеристики організації: розмір, технології, навколишнє середовище, цілі, стратегії, культура організації.
- •4.Життєвий цикл організації: стадії підприємництва, колективізму, формалізації, вдосконалення
- •5. Влада та її джерела в організації.
- •6. Організаційна культура: зміст, структура, феноменологія.
- •7. Конфлікти в організаціях: типи конфліктів та стратегії їх конструктивного розв'язання.
- •8. Контроль в організаціях. Види контролю — бюрократичний, клановий, ринковий.
- •9. Інформаційні процеси у структурі організації. Вертикальні та горизонтальні інформаційні зв'язки. Їх значення у функціонуванні організації.
- •10. Принципи конструювання організацій: функціональний, функціональний з горизонтальними зв'язками, дивізіонний, регіональний.
- •11. Види організаційних структур: матрична, горизонтальна, модульна, гібридна.
- •12. Ефективність організації як її важлива характеристика. Ситуаційні підходи до оцінки ефективності: цільовий підхід, ресурсний підхід, підхід з урахуванням внутрішніх процесів.
12. Ефективність організації як її важлива характеристика. Ситуаційні підходи до оцінки ефективності: цільовий підхід, ресурсний підхід, підхід з урахуванням внутрішніх процесів.
Оцінка ефективності необхідна для всіх організацій, так як вона дозволяє активно впливати на їх поточний стан і тенденції розвитку, встановлювати розміри і напрями змін, виявляти найбільш важливі фактори росту, відслідковувати і коректувати некеровані процеси, приймати рішення про зміни і прогнозувати їх вплив на ключові параметри, а також планувати подальше вдосконалення організації та її підрозділів.
Ситуаційні підходи до вимірювання ефективності менеджменту включають в себе:
Цільовий підхід до вимірювання ефективності менеджменту прив'язаний до вихідних даних, оскільки оцінюється, наскільки організація досягає своїх цілей в сенсі бажаного стану па виході.
Показники вимірювання ефективності будуються в основному на основі оперативних цілей, які виявляються більш продуктивними (відображають те, чим організація реально займається), ніж показники на основі довгострокових цілей, так як вони досить абстрактні і важко вимірювані.
Ресурсний підхід : ефективність визначається шляхом спостереження за початком процесу управління та оцінки здатності організації ефективно видобувати ресурси, необхідні для успішної діяльності.
Показники ефективності, згідно з ресурсним підходом, включають в себе наступні характеристики:
- купівельна позиція - здатність організації добувати з навколишнього середовища рідкісні та цінні ресурси, включаючи фінансові ресурси, сировина, людські ресурси, знання і технології;
- здатність тих, хто в організації приймає рішення, бачити та правильно інтерпретувати властивості навколишнього середовища;
- здатність менеджерів використовувати ресурси у повсякденній діяльності організації для досягнення найкращих результатів;
- здатність організації реагувати на зміни в навколишньому середовищі.
Ресурсний підхід використовується тоді, коли інші підходи до оцінки ефективності менеджменту неможливо реалізувати через відсутність необхідної кількості показників
Підхід внутрішніх процесів : ефективність оцінюється на основі внутрішньої активності організації і її економічність .
При підході внутрішніх процесів ефективність оцінюється з точки зору безперервності, раціональності, синхронності та економічності організації виробництва. Важливим елементом ефективності в даному підході є те, як організація використовує свої ресурси і можливості, і як це позначається на економічності.
Основні показники ефективності менеджменту з точки зору підходу внутрішніх процесів:- оцінка корпоративної культури, в тому числі соціально-психологічного клімату;- взаємовиручка, групова лояльність та робота єдиною командою;- взаємна довіра та спілкування між працівниками та керівництвом;- методи прийняття управлінських рішень в даній організації;- організація горизонтальних і вертикальних комунікацій;- винагороди менеджерів;- взаємодія підрозділів організації.
Підхід внутрішніх процесів важливий, оскільки ефективне використання ресурсів і узгоджене внутрішнє функціонування організації є однією із сторін загальної ефективності менеджменту. Даний підхід також має і свої недоліки: не враховуються загальний результат на виході і взаємовідносини організації з зовнішнім середовищем. Використання тільки підходу внутрішніх процесів не дає повного уявлення про ефективність управління.
