10. Принципи конструювання організацій: функціональний, функціональний з горизонтальними зв'язками, дивізіонний, регіональний.

Критерії, що впливають на вибір організаційної структури: 1) складність, формалізація, централізація, норми керованості, 2) стратегія і розмір організації, технологія, зовнішнє середовище; 3) спеціальні критерії - влада, контроль і комп'ютеризація інформаційних процесів.  Функціональна структура є найстарішою і найбільш часто використовуваною. Переваги: ​​1) стимулювання ділової і професійної спеціалізації; 2) поліпшення координації у функціональних областях; 3) зменшення дублювання зусиль і зниження витрат матеріальних ресурсів. недоліки: 1) відділи можуть відійти від загальної мети фірми; 2) шлях команд стає довгим, що знижує їх ефективність; 3) відділи не несуть відповідальності за результати всієї фірми.

У лінійній структурі всі елементи знаходяться на прямій лінії підпорядкування. Вона ефективна в малих фірмах і має два різновиди: плоску й багаторівневу. 

Дивізіональна структура застосовується у великих фірмах. Розподіл фірми на відділи відбувається за трьома ознаками: за продуктом, групам покупців і географічних регіонах. Відділи діють як майже самостійні організації.

11. Види організаційних структур: матрична, горизонтальна, модульна, гібридна.

Організаційна структура управління на підприємствах відіграє надзвичайно важливу роль. Всі великі підприємства пройшли певні етапи розвитку організаційних структур. Матрична структура являє собою комбінацію двох видів департаментаціі: по функціях і по продукту. Переваги: ​​1) дає можливість швидко адаптуватися до мінливих внутрішніх і зовнішніх умов фірми; 2) дозволяє ефективно балансувати між запитами споживачів і необхідністю економії ресурсів; 3) сприяє подержанию прямих контактів між фахівцями, прямому доступу до необхідної інформації; 4) слабшає бюрократичні тенденції. До недоліків відноситься складність структури, конфлікти через нечіткого визначення повноважень керівників Для визначення горизонтальних зв'язків у матричній структурі управління необхідно:- підбирати і призначати керівника програми (проекту), його заступників у певних підрозділах згідно зі структурою програми;- вибирати та призначати відповідальних виконавців у кожному спеціалізованому відділі;- організувати спеціалізовану службу управління програмою. Структура модульного зв*язку використовується для забезпечення гнучкості у компаніях, передусім тих, які орієнтовані на здійснення проектів. Вона функціонує на базі модулів, які вводяться і виводяться з проекту за потреби, комбінуються і рекомбінуються в різні системи зв’язку залежно від завдань проекту. Усі задіяні виконавці є повноправними членами проектної команди, тільки залучаються до неї на певний проміжок часу.

Гібридна форма є досить поширеною, це суміш наведених вище базових форм. Вона може існувати як для невеликих проектів у межах однієї фірми, так і для великого проекту із залученням багатьох компаній. В окремій компанії гібридна організаційна структура поєднує людей, які працюють повний робочий день, у проектну команду. Решта ж, котрих неможливо ефективно використовувати повний день або їхні професійні можливості обмежені, залишаються у функціональних підрозділах і працюють частково на матричній основі. Стосунки проектного менеджера з функціональними підрозділами можуть також мати відмінності. У великих проектах кожна компанія може мати різні форми організаційної структури,