Питання до державного іспиту з дисципліни «психологія організацій»

1. Предмет і завдання дисципліни “Психологія організацій”

Психологія організацій — прикладна галузь психології, що вивчає всі аспекти психічної діяльності і поведінки людей в організаціях з метою підвищення організаційної ефективності і створення сприятливих умов для праці, індивідуального розвитку і психічного здоров'я членів організації. Предметом дослідження організаційної психології є психічні феномени і поведінка людей в організаціях, а також чинники, що їх детермінують. До них, перш за все, відносяться трудова діяльність, особово-ціннісна сфера працівників і їх професійно-важливі якості, групові процеси, мотивація, лідерство, організаційна культура, всілякі організаційні змінні. Конкретизуючи область і предмет дослідження організаційної психології, необхідно акцентувати увагу на наступних моментах: по-перше, психологія і поведінка людей багато в чому детерміновані як характеристиками організацій і груп, так і зовнішнім середовищем. По-друге, ефективність організації і досягнення проголошених нею цілей, у свою чергу, детерміновані її персоналом. По-третє, для розуміння і вирішення психологічних проблем в організації необхідне використання досягнень всієї сукупності наукових знань і вживання наукового методу. Лише послідовне вживання наукового методу дозволяє психології організацій претендувати на звання наукового напряму.

До основних завдань психології організацій відносяться:

• здійснення психологічного аналізу сутності організації (вивчення змісту та структури організації, особливостей діяльності різних типів організацій, основних станів їх діяльності і психологічних закономірностей розвитку та ін.);

• вивчення психологічних основ управління організаціями (визначення сутності управління організаціями, психологічних особливостей діяльності менеджерів і управлінської команди організацій та ін.);

• обгрунтування психологічних основ діяльності персоналу організацій (добір персоналу організації, забезпечення успішної адаптації працівників в організації, досягнення їх ефективної професійної кар'єри та ін.);

• дослідження особливостей ефективної взаємодії працівників та організації (аналіз різних типів входження працівників в організацію, формування відданості працівників організації, вплив ріпних типів організаційної культури на ефективність діяльності організації та ін.);

• вивчення психологічних основ забезпечення психічного здоров'я працівників організації (аналіз причин виникнення професійного стресу в організації, попередження і подолання синдрому «професійною вигорання» працівників, забезпечення гармонійного поєднання професійного та приватного життя та іп.) тощо.

2. Структурні характеристики організації: формалізованість, спеціалізація, ієрархія влади, централізація, професіоналізм, відповідність персоналу.

Структурні параметри організації слугують засобом опису внутрішніх характеристик організацій. Вони складають основу для оцінки і порівняння організацій між собою. Розрізняють наступні структурні характеристики організації:

1. Формалізованість організації – це те, наскільки великий в ній потік письмової документації: описів технологій, посадових інструкцій, постанов і внутрішніх вказівок. Документи описують поведінку і види діяльності. Ступінь формалізованості організації часто оцінюється шляхом простого підрахунку сторінок внутрішньої документації.

2. Спеціалізація – це ступінь, в якій вирішення задач організації розподіляється між окремими працівниками. Якщо спеціалізація висока, кожний робітник вирішує тільки вузьке коло задач, якщо низька, коло задач розширюється. Інколи спеціалізацію співвідносять з розподілом праці.

3. Ієрархія влади – описує, хто і перед ким повинен відчитуватися, а також сферу контролю кожного менеджера. Вона відображає об’єм контролю (чисельність підлеглих, підзвітних керівнику). Якщо сфера контролю вузька, ієрархія витягнута по вертикалі, якщо широка – вона скорочується.

4. Централізація – це те, на якому рівні ієрархії приймаються рішення. Якщо рішення приймаються тільки на верхньому рівні, - організація централізована. Організаційні рішення – централізовані і децентралізовані, стосуються придбання обладнання, постановки цілей, вибору постачальників, установлення цін, найму робітників і вибору ринків.

5. Професіоналізм – це ступінь формальної освіти і навченості працівників. Він вважається високим, якщо на підготовку працівників був затрачений тривалий час. Звичайно професіоналізм оцінюється як середнє число років навчання працівників.

6. Структура штату – це те, яким чином люди розподілені по функціям і підрозділам організації. Структура штату виражається численністю адмін.. працівників, спеціалістів і робочих різних категорій.