- •Передмова
- •1.1. Предмет і завдання курсу
- •1.2. Методологічні принципи і джерела вивчення культури як історичного процесу
- •2.1. Становлення первісного суспільства та початкові стадії зародження і розвитку культури в епоху палеоліту
- •2.2. Основні аспекти розвитку культури в епоху неоліту
- •2.2. Основні аспекти розвитку культури в епоху неоліту
- •3.1. Шумеро-вавилонська культура
- •3.2. Культура Стародавнього Єгипту
- •3.3. Хеттська культура. Культура Східного Середземномор’я й Ассирії
- •3.4. Культура Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю
- •4.1.Історико-культурний феномен античності: теоретичний аспект
- •4.2. Етапи розвитку давньогрецької культури
- •4.3. Піднесення і падіння давньоримської культури
- •5.1. Основні тенденції розвитку культури середньовіччя
- •5.2. Культура східних слов’ян дохристиянської доби
- •5.3. Культура України-Русі
- •Європейське відродження та українська культура
- •6.1. Епоха Відродження – важливий етап у культурному розвитку Європи
- •6.2. Українське культурне піднесення (кінець XV – початок XVII ст.)
- •Д оба бароко та II особливості в україні
- •7.1. Західноєвропейська культура XVII-XVIII ст.
- •7.2. Українська культура другої половини XVII–XVIII ст.
- •Епоха просвітительства в європі і в україні
- •8.1. Зарубіжна культура епохи Просвітительства
- •8.2. Українське національне відродження
- •8.3. Культура України в умовах колонізаторської політики царату
- •9.1. Основні тенденції розвитку зарубіжної культури в умовах завершення промислового перевороту
- •9.2. Українська культура в боротьбі за утвердження етнічної і культурної самобутності народу
- •9.3. Образотворче мистецтво, театр та архітектура у другій половині
- •9.4. Культура в роки боротьби за державну незалежність України
- •10.1. Тенденції розвитку і досягнення зарубіжної культури
- •10.3. Національна культура в умовах тоталітаризму 30-х років
- •11.1. Зарубіжна культура в роки другої світової війни
- •12.1. Відбудова матеріальної бази культури, розвиток освіти і науки
- •12.2. Літературні і мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій і хрущовської “відлиги”
- •12.3. Культура повоєнного зарубіжжя
- •13.1. Зарубіжна культура та особливості її розвитку
- •13.2. Українська культура в другій половині 60 – 80-х років
- •14.1. Проблеми української культури в контексті світового розвитку
- •14.2. Культура України на етапі становлення незалежності
- •Післямова
- •Історія української та зарубіжної культури
Післямова
Українська культура, як і загальнолюдська, тлумачиться як комплекс матеріальних, духовних, інтелектуальних й емоційних рис людності на етнічних українських землях і в суспільстві, що містить не лише різні види мистецтва, а й спосіб життя, основні правила людського буття, системи цінностей, традицій, вірувань. Курс “Історія української і зарубіжної культури” покликаний вивчити все те, що було створено українським народом та народами світу впродовж історичного розвитку людської цивілізації.
Первісна культура, культура стародавнього сходу, античного світу, східних і західних слов’ян створили ті обриси, які дають змогу на сучасному етапі розвитку людської цивілізації глибше зрозуміти досягнення своєї нації та її роль в загальнолюдському культурному процесі.
Історичні часи для різних народів розпочинаються з виникненням писемності. Більш давні культурні нашарування сучасна наука може збагнути лише завдяки матеріальним пам’яткам культури. Але ці архаїчні культури, які дійшли до нас завдяки археології, не зберегли в матеріальних цінностях культуру попередніх поколінь, вони її лише інтерпретували. В цьому контексті походження культури українського народу кожна її фаза до нашого часу залишається гострою проблемою гуманітарних наук, стосується це доби давньоземле-робної Трипільної культури на сучасних українських землях чи скіфських часів, чи періоду зв’язків з Римською імперією аж до черняхівської культури (II–V ст. н. е.), яка вже максимально наближена до історичних часів України-Русі.
Нині неможливо розглядати культуру українського народу без зв’язків міфологічного характеру слов янського світу з релігією і культами на етнічних українських землях. Лише з початком прямих міжнародних стосунків Київської Русі” як* продовжили в мирному вимірі військові контакти східних слов’ян з Візантією, розпочинається просування України до зарубіжних культурно-релігійних структур. Хрещення князем Володимиром Русі (988 р.) знаменує входження укра-
321
їнської культури в європейський простір, їх взаємопроникнення. Християнський світ успадковує середземноморську культуру і протистоїть ісламському світові півдня. Розпочинається велике протистояння культур – західної та східної. Воно поглиблюється Нікейським собором 1054 р., який розколює християн на католиків і православних.
Окремі компоненти культури католицького заходу, культури ренесансу вплинули на українське культурне піднесення. Золотоординська ніч в Україні зберегла ледь помітне мерехтіння світла нашої культури в церквах і монастирях. Доля європейської цивілізації вирішувалась у боротьбі християнства з ісламом. Безперервні війни завершились перемогою над турками під Віднем у 1654 р. З другої половини XVI ст., починаючи з Франції, в Європі поширюється мистецький стиль бароко з відомим багатством культурних форм. Це явище не минуло й Україну. Українське (його ще називали мазепинським) бароко, прикрасивши архітектуру, живопис, музику, довершило величні витвори візантійської культури.
Можливість інтенсивного етнічного культурного зростання Україна-Русь втратила внаслідок загарблення Золотою Ордою, Литвою, Польщею, Московією, Туреччиною. На українську людність стала насаджуватись культура народів-завойовників. Навіть гроші в Україні ходили татарські, чеські, литовські, польські, венеціанські, флорентійські. Проте Україна ще впродовж кількох століть ототожнювалась з Руссю – колишньою могутньою державою. Поряд з цим вживались терміни “Україна”, “українські воєводства”, а в географічному значенні – “українські землі”.
Неможливо проминути і таке явище в українській культурі, як козацтво. Воно ввібрало найпередовіші досягнення тогочасної європейської культури та освіти і зробило крок, який забезпечив виникнення козацької демократії – явища політичного, державницького, яким дивувалась Європа.
Козацька старшина, гетьмани в своїй культурно-освітній політиці спирались на кращі зразки європейської освіти. Національне відродження України стало можливим завдяки відкриттю козацьких шкіл, Острозької та Києво-Моги-лянської академій. Остання називалась ще мазепинською. Справді революцією в освіті на той час став перехід на європейську систему викладання предметів. За досвід правили західноєвропейські єзуїтські колегії.
322
У козацькі часи до історичної висоти були підняті великі маси українського народу, які в процесі творення своєї культури використовували європейські чинники, що допомагало йому усвідомити своє державницьке продовження. Цю тезу ще раз довела епоха Просвітництва в Європі, коли вищі здобутки європейської культури поспіхом проникали в Україну і знаходили своє застосування і розвиток.
У XIX ст. європейська культура стає могутнім чинником у боротьбі за національну незалежність. Гнобителі українців це розуміли, і саме тому з явилась царська заборона української культури в Емському указі 1876 р. Олександра II.
Радянські часи повторили імперські прагнення царату. Всі складові культури великого європейського народу були поставлені в умови провінційних, а за своєю суттю культурна політика імперського центру була асиміляторською.
Піднесення української культури в умовах незалежності, просування її до європейських культурно-освітніх культур неминучі тому, що український народ протягом віків створив самобутні цінності, які щедро вкладає у світову скарбницю цивілізації.
ЗМІСТ
Передмова З
Розділ 1
ПРЕДМЕТ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КУРСУ 5
Предмет і завдання курсу 7
Методологічні принципи і джерела вивчення культури
як історичного процесу 12
Розділ 2
ПЕРВІСНА КУЛЬТУРА 21
2.1.Становлення первісного суспільства та початкові стадії
зародження і розвитку культури в епоху палеоліту 23
Основні аспекти розвитку культури в епоху неоліту 28
Культура доби розпаду первісного суспільства 36
Розділ З
КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ 41
Шумеро-вавилонська культура 43
Культура Стародавнього Єгипту 47
Хетська культура. Культура Східного Середземномор’я
й Ассирії 51
3.4. Культура Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю 54
Розділ 4
КУЛЬТУРА АНТИЧНОГО СВІТУ 61
Історико-культурний феномен античності: теоретичний аспект 63
Етапи розвитку давньогрецької культури 67
Піднесення і падіння давньоримської культури 74
Розділ 5
КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 79
5.1. Основні тенденції розвитку культури середньовіччя 81
Культура східних слов’ян дохристиянської доби 90
Культура України-Русі 95
324
Розділ 6
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ ТА УКРАЇНСЬКА
КУЛЬТУРА 105
6.1. Епоха Відродження – важливий етап у культурному
розвитку Європи 107
6.2. Українське культурне піднесення (кінець XV –
початок XVII ст.) 112
Розділ 7
ДОБА БАРОКО ТА її ОСОБЛИВОСТІ В УКРАЇНІ 125
Західноєвропейська культура XVII–XVIII ст 127
Українська культура другої половини XVII–XVIII ст 131
Розділ 8
ЕПОХА ПРСЮВГГИТЕЛЬСТВА В ЄВРОПІ І В УКРАЇНІ 145
Зарубіжна культура епохи Просвітительства 147
Українське національне відродження 154
Культура України в умовах колонізаторської політики царату 161
Розділ 9
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА
В ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОЦЕСІ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX ст 171
9.1. Основні тенденції розвитку зарубіжної культури в умовах
завершення промислового перевороту 173
9.2. Українська культура в боротьбі за утвердження етнічної
і культурної самобутності народу 178
9.3. Образотворче мистецтво, театр та архітектура у другій половині
XIX – початку XX ст 185
9.4. Культура в роки боротьби за державну незалежність України
(1917-1920) 195
Розділ 10
ЗАРУБІЖНА ТА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В 20 – 30-ті РОКИ 203
Тенденції розвитку і досягнення зарубіжної культури 205
Українське національно-культурне відродження 213
Національна культура в умовах тоталітаризму 30-х років 222
Розділ її
КУЛЬТУРА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 229
Зарубіжна культура в роки другої світової війни 231
Становлення української культури у воєнний період 236
325
Розділ 12
УКРАЇНСЬКА І ЗАРУБІЖНА КУЛЬТУРА
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-х – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 60-х РОКІВ 247
12.1. Відбудова матеріальної бази культури, розвиток освіти і науки 249
12.2. Літературні і мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій
і хрущовської “відлиги” 254
12.3. Культура повоєнного зарубіжжя 262
Розділ 13
ЗАРУБІЖНА Й УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 60 – 80-х РОКІВ 269
Зарубіжна культура та особливості її розвитку 271
Українська культура в другій половині 60 – 80-х років 277
Розділ 14
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА
ТА ЇЇ ВХОДЖЕННЯ У СВІТОВИЙ ПРОСТІР 295
Проблеми української культури в контексті світового розвитку 298
Культура України на етапі становлення незалежності 304
Післямова 321
Навчальне видання
Серія “Київському національному університету імені Тараса Шевченка – 165 років”
БІЛИК Борис Іванович ГОРБАНЬ Юрій Андрійович
КАЛАКУРА Ярослав Степанович та ін.
