2. Податкова політика та напрямки податкового заохочення інвестицій.

Податковий кодекс набрав чинності від 06.08.2011р.

Згідно з ПК України на туроператорів з внутрішнього та в’їзного туризму фактично покладається додатковий тягар із сплати ПДВ, що значно знижує їх конкурентоспроможність порівняно із закордонним туризмом.

Наприклад, український туроператор, який здійснює діяльність в Україні, купує в українського готелю (санаторію) туристичну послугу за ціною 10 000 грн., у тому числі ПДВ -1666 грн., і реалізує дану послугу за ціною 11 000 грн. (прибутковість – 10%), у т.ч. ПДВ – 444 грн. (11 000 – (10 000-1 666)) : 6.

Таким чином, із заробленої тисячі туроператор змушений сплатити 444 грн. ПДВ!

Майже половину суми! А це ж далеко не єдиний податок!

У той же час туроператор, який купує в іноземного готелю (санаторію) туристичну послугу за ціною 10 000 грн. (ПДВ немає), і реалізує українському туристові дану послугу по ціні 11 000 грн., сплатить лише 166 грн. ПДВ (11 000 – 10 000) : 6

Водночас ПК України містить також і позитивні моменти. Передусім це звільнення від податку на прибуток на 10 років усіх готелів класу від 3-5*, які будуть введені в дію або відкриті після реконструкції, реставрації або капітального ремонту до 1 вересня 2012р.

За оцінками експертів вклад туризму у ВВП України складає близько 2% у той час як у розвинених країнах до 50%. Це такі острівні держави як Макао (89,5%), Антигуа і Барбуда (75,8%), Ангілья (71%), Аруба (70%), Мальдіви (61,3%), Сешельськими острови (54,5%), Багамські острова (53,6%) [3]. У країнах-членах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) доходи від туристичної сфери у 2010 р. становили в середньому 4,2% ВВП і 5,4% від повного показника зайнятості. Разом з тим, в деяких державах Європи показники розвитку туризму істотно вищі від середньостатистичних. Наприклад, надходження від туристичної індустрії в Іспанії складають 10,2% ВВП, у Франції ‒ 7,1% ВВП, у Португалії ‒ 9,2% ВВП, в Арабських Еміратах ‒14% ВВП [5].

На жаль, в Україні сфера міжнародного туризму ще не приносить значних грошових надходжень. Це й не дивно, адже за даними Світового економічного форуму в 2013 р. в рейтингу країн за конкурентоспроможністю туристичної сфери Україна зайняла 76-місце серед 140 країн світу поряд з Албанією та Македонією. Найкращий результат Україна продемонструвала за параметром «Здоров’я та гігієна» − восьме місце у рейтингу. Слабкими сторонами нашої держави у сфері туризму було визначено законодавче регулювання (114-е місце), цінову конкуренцію (110-е місце), а також схильність до подорожей (101-е місце) (табл..1).

Європейський досвід показує, що активний розвиток туристичного бізнесу у провідних європейських країнах у значній мірі відбувається за рахунок ефективної податкової та інвестиційної державної політики у галузі туризму. Зокрема, більшість країн Центрально-Східної Європи, а саме Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Румунія, Болгарія вирішили проблему підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту за допомогою використання різноманітних заходів податкового стимулювання залучення інвестицій.

Тому, розглянемо інструментарій податкового стимулювання для залучення інвестицій, який практикується провідними туристичними країнами світу. Усі види заходів такого податкового стимулювання можна поділити на три групи, які представлені у табл. 2..

Таблиця 2

Види заходів	Характеристика заходів	Світовий досвід податкового стимулювання
Зниження ставки ПДВ	звільнення від ПДВ або встановлення мінімальної ставки ПДВ для здійснення діяльності у сфері в’їзного туризму; зниження ставки ПДВ на готельні послуги для внутрішніх та в’їзних туристів	в Хорватії туристичні послуги взагалі звільнені від сплати ПДВ; в Польщі ставка оподаткування туристичного бізнесу складає 7%, тоді коли ПДВ на всі інші види підприємницької діяльності 22%; В Греції ПДВ на розміщення в’їзних туристів та їх харчування становить 8%
Податкові пільги для залучення інвестицій	позики за вигідними процентними ставками (уряд відшкодовує різницю між фіксованою процентною ставкою та ринковою); звільнення від сплати податків на декілька років після введення в експлуатацію об’єктів туристичної інфраструктури; пільгове оподаткування тих суб’єктів підприємництва, що здійснюють як модернізацію основних фондів, так і реконструкцію туристичних об’єктів; встановлення пільгових тарифів на комунальні послуги; продаж, оренда землі або об’єктів інфраструктури туризму за нижчою ціною.	- в Туреччині надаються практично безвідсоткові кредити на будівництво готелів, які після введення в експлуатацію звільняються від сплати податків на 5 років; урядом Греції створена система знижок для суб’єктів туристичної діяльності, які обслуговують туристів у несезонний період; в Хорватії обсяг пільг залежить від місця розташування об’єкта інвестування та рівня зайнятості; в Туреччині земля здається в оренду на 49 років суб’єктам господарювання, які беруть на себе зобов’язання побудувати там готель
Створення вільних економічних зон	зовнішньо-торгівельні пільги (пільговий митний режим, звільнення від імпортних мит); фіскальні ( зменшення податків на ввіз сировини та на прибуток; зниження ставки корпоративного оподаткування); фінансові (відтермінування від сплати ПДВ на імпортне обладнання, звільнення від сплати коштів у фонд соціального забезпечення та пенсійний фонд, довгострокові кредити, знижки на оплату електроенергії, урядові субсидії на маркетинг турфірм); адміністративні (мінімізація бюрократичних процедур)	в ОАЄ завдяки надання відтермінування від оплати ПДВ на імпортне обладнання було створено мережу з 200 готелів з першокласним сервісом; в Анталії (Туреччина) надається пільгове корпоративне оподаткування (30-100% ), зменшення податку на прибуток від 30 до100% та виділяється урядом 50% пільгових позичок від загальної суми капіталовкладень фірм у маркетинг, дослідження і розвиток туризму; в Єгипті (Хургада) об’єкти туристичної інфраструктури звільняються як від сплати усіх податків, так і від ведення звітності перед урядом на 10 років

Прикладом успішного податкового залучення інвестицій є Спеціальна економічна зона (СЕЗ) туристисько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець».

• Вона почала функціонувати з 01-01-2000р. на період 20 років.

• Метою створення СЕЗ було стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження та ефективне використання природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець, прискорення економічних реформ у лікувально-оздоровчій галузі та розвиток туризму [49].

• Фінансові ресурси на функціонування курорту Трускавець з державного і міського бюджету не виділялися, до вирішення цього питання було залучено лише кошти приватних інвесторів.

• Протягом терміну дії Закону України «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець», зареєстровано і впроваджувалось 25 інвестиційних проектів кошторисною вартістю 96,9 млн. дол. США.

• Всього з початку функціонування зони станом на 01.01.2013 року залучено інвестицій в сумі ,1 млн. дол. США, з них іноземні - 26,5 млн. дол. США, а саме - в об’єкти інфраструктури приватної форми власності.

• Надходження до зведеного бюджету від реалізації інвестиційних проектів протягом усього періоду дії склали 48,1 млн. грн. Проте в останні роки залучення інвестицій практично припинилось (рис 1).

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

Рис. 1. Динаміка залучення Інвестицій у СЕЗ «Курортополіс Трускавець»

В кінці 2010 р. були відмінено усі податкові пільги для внутрішніх та іноземних інвесторів у сфері туризму у СЕЗ «Курортополіс Трускавець».

Зокрема, суб’єкти СЕЗ «Курортополіс Трускавець» користувався такими пільгами:

І. Зовнішньоторговельні:

• звільнення від сплати мита при ввезенні на територію СЕЗ лікарських засобів, устаткування, комплектуючих виробів до них, програмного забезпечення об’єктів інтелектуальної власності (крім підакцизних товарів) для потреб інвестиційних проектів;

• звільнення від експортних мит на експортовані товари.