7.Провідміняйте кількісні числівники.

100, 1778, 896, 764, 646.

8. Запишіть займенники разом або через дефіс. Перевірте себе за словником.

Аби/хто, аби/який, де/хто, хто/небудь, будь/хто, будь/який, казна/що.

9. Розкрийте дужки, поясніть правопис дієслівних форм з не.

(Не)тужити, (не)любити, (не)навидіти, (не)притомніти, (не) хтувати, (не)дооцінювати, я (не)маю часу, у мене (не)має часу, (не) скінчена розмова, (не)зареєстрований ніким.

Практичне заняття№ 9 Синтаксичні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.

МЕТА: Активізувати знання студентів з даної теми, за допомогою правильно підібраного матеріалу, виконання вправ, завдань та питань розвивати у студентів знання, вміння та навички, виховувати у студентів любов та повагу до слова, до своєї професії та до ділової мови і спілкування загалом.

ПЛАН:

1.Синтаксичні структури у професійному мовленні.

2.Розповідна форма викладу матеріалу.

3.Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення.

4.Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні.

5.Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.

6.Просте і складне речення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Інфінітивна конструкція

Дієприслівниковий зворот

Дієприкметниковий зворот

Вставні слова

Керування

Узгодження

Просте речення

Складне речення

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПИТАНЬ ЗАНЯТТЯ:

- Складні синтаксичні структури відрізняються від простих речень своєю будовою: членами простого речення є слова або словосполучення, а членами складних конструкцій є кілька моделей речень (прості речення поєднуються і стають частинами складних речень).

- Вставні конструкції виражають:

• модальну оцінку (впевненість невпевненість, передбачення, можливість, неможливість, сумнів тощо) – безсумнівно, безумовно, звичайно, ймовірно, можливо, мабуть, здається, напевне, очевидно, без сумніву

• почуттялюдини у зв'язку з повідомленням (радість, здивування, співчуття, застереженнятощо) – на щастя, на жаль, як навмисне, шкода

• активізують увагу співрозмовника – чуєте, знаєте, дивись, погодьтесь, повірте, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, прошу вас, даруйте, між нами кажучи

• вказують на джерелоповідомлення – кажуть, повідомляють, за висловом, на думку, на нашу думку, по-моєму, по-нашому • допомагаютьупорядкувати думки, пов'язатиїхміж собою – по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, до речі, міжіншим, навпаки, наприклад, отже, виявляється, зокрема, з рештою, повторюю • виражаютьемоційністьвислову, підкреслюютьекспресивністьйого – даруйте, пробачте, легко сказатитощо

- За своїм значенням вставні слова і словосполучення діляться на три групи:

1. Вставні слова і словосполучення, що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні

2. Вставні слова і словосполучення, що вказують на те, кому належить висловлена думка (самому мовцеві чи комусь іншому).

3. Вставні слова і словосполучення, що вказують на зв'язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, нарешті, навпаки, проте, загалом, справді, між: іншим, словом, по-перше, по-друге по-третє, кінець кінцем, мало цього та ін.

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ: