Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
самостійні.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
143.31 Кб
Скачать

Питання для самоперевірки

1. Назвіть основні функції соціології. В чому значення соціології як науки?

2. В чому суть теоретико – пізнавальної і описової функцій?

3. Яке значення управлінської і ідеологічної функцій?

2. Соціологія і проблема наукового управління суспільством.

Соціальне управління є одним з основ­них видів управління, що полягає: в забезпеченні реалізації потреб розвитку суспільства і його підсистем; формуванні критеріїв і показників соціального розвитку об’єкта; розробці і застосуванні методів розв’язання проблем, що вини­кають; досягненні запланованих параметрів у розвитку соціаль­них відносин і процесів суспільства.

В управлінні суспільним розвитком можна виділити такі напрямки:

управління соціально-економічними процесами, що означає соціальний контроль за виконанням соціально-економічних програм, спрямування і мотивацію економічної діяльності людей, регулювання економічної поведінки людини, її ролі в системі економічних відносин;

управління соціально-політичними процесами, яке полягає у відтворенні змісту політики і способах її впровадження в життя;

управління процесами сфери духовного життя, що виявляється у формі освіти й виховання, визначенні засобів та методів активного залучення людей до суспільного життя.

Соціальне управління здійснюється за допомогою регулювання відносин між окремими спільнотами людей згідно з головними завданнями розвитку суспільства. Визначення соціального змісту цих завдань, шляхів і засобів їх розв’язання є цільовою функцією соціального управління. Вона полягає в усуненні суперечностей суспільного розвитку, гармонізації інтересів різних соціальних груп.

Наукове управління життєдіяльністю суспільства за своєю соціальною сутністю є процесом приведення суб’єктивної діяльності людей у відповідність із потребами суспільного розвитку. Але таке узгодження, досягнення єдності відбувається лише за допомогою системи управління.

Систему соціального управління становлять:

методи управління — планування, організація, контроль, облік, аналіз, стимулювання, виховання;

засоби цілеспрямованого впливу на соціальні процеси — управ­лінські рішення, виробничі завдання, розпорядження, накази, прохання, норми, стимули, санкції;

організаційна структура — внутрішня побудова системи, яка відбиває особливості розподілу та кооперації праці, технічні засоби збирання, збереження та передавання інформації, мотивацію тощо.

Ядром системи управління є люди — керівники, спеціалісти, допоміжний персонал і робітники. Система управління спрацьовує на всіх рівнях вияву соціальних процесів (суспільство, організація, особистість).

3. Значення соціології для вирішення соціально – економічних і політичних проблем модернізації українського суспільства.

У сучасному світі й Україні на зламі тисячоліть відбуваються динамічні і разом з тим суперечливі     модернізаційні процеси, які вирішально впливають на загальну картину розвитку людської цивілізації. Діставши глибоке теоретичне обгрунтування у другій половині ХХ ст., поняття “модернізації” дотепер залишається найбільш універсальним щодо характеристики різноманітних спонтанних та цілеспрямованих суспільно-політичних змін.

Сучасні модернізовані суспільства, запропонувавши характер і    темпи самовдосконалення, виступають орієнтиром для суспільств, які з історичних причин відстали у своєму розвитку від апробованих і перевірених часом зразків організації людського співжиття. Створені мо­дернізованим світом суспільно-політичні параметри вимагають від різних країн неоднакових зусиль для підкорення їхніх вершин. Праг­нення до цього, а також незмінна конфронтація сторін, що виникає від бажання ініціаторів модернізації активізувати внутрішні суспільно-політичні процеси, якраз і становлять основний зміст різноманітних варіантів модернізаційного розвитку. А це, у свою чергу, потребує не лише врахування світового досвіду, а й вироблення неповторної стратегії втілення модернізації для окремо взятих країн.

У 90-і роки ХХ ст. широкомасштабний процес суспільно-полі­тичної модернізації поширився і на посттоталітарні східноєвропейські та пострадянські країни. Попри неоднозначність та несхожість результатів розвитку цих країн, їх соціальні орієнтири відзначаються схожістю за такими параметрами: створення розвиненого соціально орієнтованого ринкового господарства; розбудова демократичної, соціальної, правової держави; рух до цивілізованого громадянського суспільства із забезпеченням соціальної справедливості та соціального захисту для своїх громадян; надання гарантій для реалізації особистого і колективного буття людини й суспільства. Водночас суспільно-політичні процеси в українському суспільстві з початку 90-х рр. засвідчують колосальний розрив між цілями та можливостями здійснення модернізації суспільства. Це зумовлює потребу теоретичного осмислення модерніза­ційних “пасток”, “провалів” і криз, в які суспільство щораз потрапляє, вивчення перехідних процесів і проблем, що виникають і динамічно змінюються в умовах постсоціалістичних реалій в Україні.

Питання для самоперевірки

  1. Які фактори мають враховуватись при управлінні суспільством?

  2. Як соціологія може допомогти у вирішенні проблем сучасного українського суспільства?

  3. Яке значення соціології для підготовки фахівців?

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи