6. Коефіцієнт витривалості (формула Кваса).
КВ= ЧСС х 10 / Тпульс.
Тест характеризує функціональний стан серцево–судинної системи. У нормі КВ становить 16. Збільшення його свідчить про послаблення діяльності серцево-судинної системи, зменшення – про послаблення.
Контроль вихідного рівня знань
Що вивчає фізіологія ? Що ви знаєте про історію фізіології ?
Які методи дослідження функцій використовуються в фізіології ?
Яке значення має фізіологія для практики фізичної реабілітації ?
Дайте біологічну характеристику живого організму.
Що таке біологічні константи ? Наведіть приклади.
Що таке гомеостаз, яке його значення ?
Що таке функціональна система організму ?
З яких компонентів складається функціональна система ?
Що таке нервова та гуморальна регуляція функцій організму ?
Що розуміють під фізіологічною функцією ? Наведіть приклади фізіологічних функцій.
Завдання для самостійної роботи
Підготуйте реферати:
1. Історичний нарис розвитку фізіології.
2. Учення П.К. Анохіна про функціональні системи організму.
3. Основні принципи фізіології І.П. Павлова.
Література
Посібник з фізіології / За ред. В.Г. Шевчука. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 576 с.
Физиология человека /Под ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – 560с.
Кучеров І.С., Шабатура М.Н., Давиденко І.М. Фізіологія людини. – К.: В.шк., 1981.
Физиология человека / Под ред. Р. Ф. Шмидта, Г. Тевса - М.: Мир, 1985.
Физиология человека / Под ред. Агаджанян Н.И. - СПб.: Питер. - 2000.
Коробков А.В., Чеснокова С.А.. Атлас по нормальной физиологиии / Под ред. Н.А.Агаджаняна. - М.: В. шк., 1986.
Физиология мышечной деятельности: Учеб. для институтов физкультуры / Под ред. Я.М. Коца. – М.,1982.
Фомин Н.А. Физиология человека: Учебное пособие для студентов ф-та физкультуры. - М.: ФиС, 1992.
Фомин Н.А., Вавилов Ю.М. Физиологические основы двигательной активности, – М.: ФиС, 1991.
Руководство к практическим занятиям по физиологии: Учеб. пособие / Под ред. Г.И. Косицкого, В.А. Полянцева. – М., 1988.
Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И. Физиология человека. – СПб., 1998.
Завацький В.І. Фізіологічна характеристика рухів як цілеспрямованої поведінки людини. – К.: В. шк., 1993.
Практичне заняття 2 Тема. Фізіологія збудливих тканин. План вивчення теми
1. Поняття про збудливі тканини.
2. Властивості збудливих тканин і показники, що їх характеризують.
3. Біоелектричні явища в живих тканинах. Їх класифікація, механізм виникнення.
4. Експериментальні методи дослідження біоелектричних явищ.
5. Механізми виникнення потенціалу спокою та потенціалу дії.
6. Метод пошкодження.
6. Збудливість та її параметри. Зміна збудливості в різні фази потенціалу дії.
7. Закони подразнення збудливих тканин. Закон сили. Закон часу (крива Гоорвега-Вейса-Лапіка). Закон градієнта подразнення.
Термінологічний словник
Акомодація – залежність порогу збудливості від наростання сили подразнюючого струм.
Адекватні подразники – подразники, до яких рецепторний апарат клітини протягом еволюції пристосувався шляхом підвищення збудливості.
Електрозбудливі мембрани - мембрани, які відповідають на дію електричних розрядів.
Збудливість – здатність клітин до збудження.
Надпороговий подразник - сила подразника, що буде вища порогу сили.
Подразливість — це здатність клітин переходити із стану фізіологічного спокою у діяльний стан.
Поріг сили — найменша сила подразника, той її критичний рівень, який викликає збудження.
Неадекватні подразники – подразники, які не відповідають біологічним особливостям тканини.
Хронаксія — це час, протягом якого повинен діяти струм подвійної реобази, щоб викликати збудження.